Гірка правда краща за солодку брехню

прочтения: 15591
27.05.2022 10:00

Дійшов традиційного висновку із заголовку, після перегляду вчора щовечірнього спілкування Миколаївського міського голови Олександра Сенкевича з миколаївцями в соціальних мережах. Спостерігав це вперше за три місяці активної фази війни, порівнював з іншими градоначальниками - комунікаторами та медіафейсами єдиного телевізійного марафону українських каналів. Якщо коротко – сподобалось. Я не працюю в міськвиконкомі, не є радником мера, навіть на громадських засадах (як деякі блогери), ніколи не отримував жодної гуманітарної чи іншої допомоги від міської влади, програм ООН, місцевих депутатів. Тому самовпевнено претендую на об’єктивність. Хоча і не приховую, що двічі голосував саме за О. Сенкевича, як за найкращого кандидата серед претендентів на крісло міського очільника. Не помилився.

Водночас зі мною вільне спілкування Сенкевича із земляками передивлялись і друзі, знайомі миколаївки, що разом з дітьми знаходяться поза межами України. Тому мушу виокремити для них суттєві речі, які я почув. Ця інформація якось промайнула для декого поміж самоіронією та жартами мера. Але через максимальну правдивість та об’єктивність вона має неабияке значення для формування короткострокових та стратегічних планів екс-миколаївців.

  1. Активна фаза теперішньої війни з РФ не закінчиться раніше травня наступного року. Повністю погоджуюсь з цим реалістичним прогнозом міського керманича. Усі побрехеньки говорунів з ОПУ про закінчення війни в квітні/травні цього року, як солодка неправда, мали короткочасний заспокійливий ефект. Наче президентська обіцянка без жодної паніки смажити шашлики на День Перемоги 09. 05. 2022. Коли наркотик брехні залишає організм надходить фаза важкого похмілля – як же ж так, ви обіцяли, що війни влітку вже не буде, а її кінця-краю не видно! Чиновники усіх рівнів, припиніть говорити відверту неправду людям, не обіцяйте нездійснене. За 8 років війни більшість українців вже подорослішала. А клінічні інфанти, хворі на радянський патерналізм, такими і залишаться, щоб ви їм не говорили.
  2. Повертатись жінкам та дітям до рідного Миколаєва з Польщі, Німеччини, Франції, Чехії, Словаччини, Румунії, Болгарії ЩЕ ЗАРАНО. Місто щодня та щоночі обстрілюється, попри бадьорі звіти в загальноукраїнському марафоні «ми їм насипалі, окупанти получілі отвєт» тощо.
  3. В 480-тисячному Миколаєві, станом на 01. 01. 2022, нині залишилось не більше 200 тисяч мешканців. Відповідно, пропорційно зменшились: транспортна, побутова, медична, соціальна, торгова, комунальна інфраструктури. Вимагати від міської влади, щоб все працювало, як колись, - нахабне глупство. У нас триває війна, якщо хтось досі не помітив.
  4. Коли з кранів миколаївців потече питна вода, мер не знає і конкретних обіцянок із жорстким строком не дає. Підтримую. Не треба обіцяти і не виконати. Краще зробіть та відзвітуйте: ми знову надаємо краянам питну воду в мережі.
  5. Міська влада самокритично визнає ПОВНИЙ ПРОВАЛ в забезпеченні соціальної справедливості під час розподілу гуманітарної допомоги від ООН (буханець хліба та м’ясна консерва – в одні руки, за результатами живої черги). Одні миколаївці, маючи роботу та/або високу пенсію, ЩОДНЯ отримують безоплатний хліб з консервою, займаючи вночі чергу для себе, сестри, куми, свата, сусідки. Дехто вже накопичив піврічні запаси м’ясних банок. А десятки тисяч місцевих пенсіонерів з пенсією 2000 – 2500 грн жодної безкоштовної хлібини з банкою свинячої тушонки за 90 днів так і не побачили. До речі, і в територіальних центрах соціального захисту їм також можуть нічого не видавати. Якщо вони не є інвалідами 1-2 груп, ВПО, багатодітними матерями, інвалідами з дитинства.

Коли ти отримуєш пенсію за віком, приміром 2300 грн за 38 років стажу (ось, як я), тобі нічого не залишається, як померти. І зробити це якнайшвидше. Щоб полегшити долю родичів та навантаження на ПФУ. Роботу в 62 роки не знайти. Підвищувати розмір пенсій для не суддів, не прокурорів, не міністрів тощо уряд не може. Всі гроші західної допомоги витрачаються на зарплати топ-чиновників, великі будівництва, великі відбудови etc. Монетизувати пільги, приміром, безоплатний проїзд, керманичі держави та регіонів також не хочуть. Бо тоді буде неможливо розкрадати бюджетні гроші через «схематоз» з безкоштовним перевезенням мільйонів пільговиків.

Отож, як сказано в Святому Письмі, пізнайте правду, і вона вас визволить. Від усього зайвого. Насамперед солодких ілюзій про те що ви комусь потрібні, тому про вас обов’язково подбають. Мусимо нести власний хрест (особисту відповідальність за власні вчинки на виборчих дільницях) САМОСТІЙНО. Не треба звично перекладати на когось наслідки наших трагічних помилок.