Кримінальна відповідальність керівників підприємств

прочтения: 17345
08.06.2022 11:45

На теперішній час ЗСУ вкрай необхідні транспортні засоби, особливо вантажні та автобуси. Відповідно до ст.16 Закону України "Про оборону" підприємства, установи та організації усіх форм власності здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до ст.2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 26 вказаного Закону посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.Відповідно до ст.6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. Постановою КМУ №1921 від 28.12.2000 року, зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ №405 від 17.06.2015, затверджено «Положення про військово-транспортний обов’язок».

Це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації. В особливий період військово-транспортний обов'язок виконується шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань (п.7 Положення). За правилами п.14 Положення, керівник підприємства, установи та організації зобов'язаний:

- здійснювати разом із представниками військових комісаріатів та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів;

- забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;

- утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;

- забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Нажаль існують непоодинокі випадки невиконання керівниками підприємств зазначених вимог закону, або неналежне виконання Закону. Транспортні засоби не передаються або передаються в неісправному стані, що може призвести до втрат особливого складу ЗСУ.

Нагадую Керіникам підприємств, що Кримінальний кодекс України передбачає ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ за ст.114-1 КК України, що тягне за собою відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, а якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, позбавленням волі на строк від восьми ДО П`ЯТНАДЦЯТИ РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.