Телепні з ООН або В дурдомі й валянок любасять

прочтения: 3317
13.06.2022 12:11

Новина – в Миколаєві припинили роздачу безкоштовного буханця хлібу від ООН з банкою голландської свинячої тушковини. Представники гебрейхуса укладуть новий контракт з місцевим хлібним заводом і за тиждень поновлять роздачу хліба будь-кому з продуктовою карткою. Будь-кому, включно з людьми, що під час війни отримують зарплату чи пенсію в розмірі понад оонівський поріг бідності – 4800 грн на місяць. Їм також видавали продуктові картки на хліб й тушонку.

У мене вже скінчились слова, щоб оцінити оце дійство. ООН міг надіслати гроші ПФУ. А той, в залежності від суми міжнародної допомоги, міг розділити кошти між інвалідами, безробітними, багатодітними, пенсіонерами, що отримують пенсію, меншу за 2600 грн (прожитковий мінімум, становлений урядом України), або між особами, чий дохід менше, аніж 4800 грн на місяць. Такий «поріг бідності» ООН визначив для голодних африканців. Це максимально простий шлях, якщо ООН реально бажала допомогти українцям.

Одначе гебрейхуси не шукають легких доріг. Вони завжди роблять ланцюжок допомоги максимально громіздким та неефективним. Спочатку гроші на купівлю борошна, солі, олії, цукру, яєць перераховують хлібокомбінату. Потім робітники комбінату випікають хліб (20 тисяч буханців щоденно), отримавши зарплату та сплативши вартість енергоносіїв. Затим хліб розвозять по точкам видачі, сплативши зарплату водіям, вантажникам, механікам та купивши бензин. Наступним кроком йде оплата послуг соціальних працівників, які цей хліб роздають особам, що годинами під артилерійськими обстрілами стоять в чергах за безкоштовним хлібом. З консервами – подібна ситуація. Їх купують за кошти ООН, завантажують, доставляють до пунктів роздачі та видають усім бажаючим.

Просто роздайте гроші нужденним, перерахувавши кошти на карткові рахунки. Люди самостійно придбають борошно, яйця і спечуть хліб або куплять ті продуктові консерви, котрі саме їм та саме зараз потрібні. Цей спосіб передбачає значну економію фінансових та людських ресурсів, не виводить сотні людей в черги під обстрілами. Та прибирає людський фактор, що обов’язково народжує побутову корупцію. Наразі без неї програми ООН не працюють, на жаль.

Згадайте обов’язкову вакцинацію від ковіду, котрий злякався війни та пропав. Або пригадайте інформацію про сотні тисяч доз вакцини, які спочатку купили за завищеними цінами, а потім викинули через втрачені строки для вживання. В тому ряду знаходяться і міжнародні афери з масками, соціальною дистанцією, кисневими апаратами, збільшенням зарплатні лікарів в ЧОТИРИ РАЗИ. До слова, чому зараз, під час активної війни не збільшують зарплату військових на фронті в 4 рази? Ковід страшніше за озброєних російських окупантів? Куди поділась героїня – депутатка Миколаївської обласної ради С. Федорова, яка воювала за постійне та безкінечне підвищення власної зарплати?