Інтеграція України в ЄС – це не лише утвердження української мови

прочтения: 2380
01.07.2022 10:46

Творення української держави замість формування країни для всіх, окрім українців (що відбувається на території України протягом усіх трьох десятирічь формальної незалежності від Росії) – пріоритетне завдання, що стоїть перед українськими громадянами. Цю задачу варто інтенсивно вирішувати, як під час війни, так і опісля перемоги України над РФ.

Але важливо розуміти, що це не єдина сходинка, котру варто здолати народу – переможцю на шляху до кола цивілізованих націй. Адже розкрадати бюджетні кошти можна й даючи інтервю власним ЗМІ вишуканою українською мовою. Не буду називати прізвища патріотичних олігархів та їхніх прислужників, які ви і без мене знаєте. Так само куплені судові рішення можуть оголошуватись хабарниками в мантіях державною мовою України. Проте від цього вони не стають законними джерелами права, зразками торжества принципу: перед законом та судом усі є рівними.

Перед трьома словами відомого мотто «Армія, мова, віра» я б поставив ЗАКОН. Інакше корупція, хабарництво, несправедливе соціальне розшарування громадян, безкарність олігархату неминуче призведуть до руйнації і армії, і мови, і віри. Затим до влади за всіма базовими законами політології та історичного досвіду будь-якої держави, що існувала на планеті Земля, прийдуть некомпетентні популісти. З однією метою: потрібно нахапати собі, дітям, онукам; попередники вже це зробили.

Якщо в Україні так і не почнуть діяти конституційні норми, наша країна не стане частиною ЄС ані через рік, ані за два десятиріччя. Ось, приміром, нагадаю мої улюблені статті Основного закону, які десятиріччями ігноруються в Україні.

1. У відповідності до ст. 2 Україна є унітарною державою. Поясність європейцям, як в унітарній країні може бути автономна республіка (Крим) з власною конституцію – конституцією автономії. Члени ЄС – федеративна Німеччина чи Іспанія ніколи не зрозуміють такої «унітарності».

2. В Україні існує єдине громадянство, це гарантує ст. 4. Скільки українських олігархів, парламентарів, міністрів, що публічно вихвалялись додатковими (окрім українського) громадянствами, втратили статус громадянина України та власні посади? Відповідаю – 0.

3. За ст. 6 державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Де в Конституції мовлено про всесильний ОПУ та його владу? Ви ніколи не привчите європейців до того, що керівник офісу президента правової країни, наче віце-президент (ніким не обраний), веде міжнародні переговори від імені цієї держави.

4. Уважно прочитайте ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Назвіть бодай одне рішення українського суду, яке набрало юридичної сили, за позовом українського громадянин, що звернувся виключно на підставі конституційних гарантій. Суди вимагають посилатись на норми законів чи підзаконних актів. Натомість в США, більшості європейських країн можна в позовній заяві згадати лише статті відповідної Конституції. Суд не лише візьме до розгляду таку заяву, але й ухвалить правове рішення.

5. У відповідності до ст. 10 державною мовою в Україні є українська мова. Зробіть відповідне тату, на чолі кожному керівнику обласної ВЦА, раднику з ОПУ, заступнику міністра, керівнику державного чи комунального підприємства.

6. Є конституційні гарантії (ст. ст. 21, 24), які порушуються в Україні щодня. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або ІНШИМИ ОЗНАКАМИ.

7. КМУ України постійно порушує ст. 46. Цитую для президента України, прем’єра та керівника ПФУ: «Пенсії, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом». Нині прожитковий мінімум, за українським законодавством, складає 2600 грн на місяць (для країн Африки ООН встановив цю величину на рівні еквівалента 4600 грн). Я за 38 років стажу отримую пенсію в розмірі 2300 грн. І таких пенсіонерів, що «заробили» менше 2600 грн на місяць, в теперішній Україні більше, аніж 2 мільйони. Не можу повторити ті слова, які вони вимовляють на адресу конституційного гаранта та його слуг народу.

8. Пригадую ст. 48, що викликає гомеричний регіт олігархів України: кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

9. Над бідняками знущається ст. 55 - права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Є такі категорії справ, в яких сума судового збору, без якого твоє звернення суд не візьме до розгляду, перевищує розмір щомісячної мінімальної пенсії.

10. На завершення нагадаю ст. 62, яку полюбляє порушувати найвище керівництво України з юридичною освітою. Коли називає розкритими резонансні вбивства, оприлюднюючи прізвища винних (на його думку), телефонуючи другу І. Баканову про чортів. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Коли чую слова очільника держави про те, що українська Конституція є однією з кращих в світі, хочу лише запитати – він її читав? А прем’єр, генеральна прокурорка, керівники ОПУ, НАБУ, НАЗК, , КСУ, ВСУ, МВС читають текст Конституції України? Хоча б один раз на рік, в святковий день?