Про собак, ангелів та війну

прочтения: 3516
05.07.2022 17:06

Почув, що нині – Всесвітній День Собак і зрозумів, чому мені так сумно.

Собаки є ангелами, яких Бог посилає нам в якості охоронців. Щоб ми самі себе охороняли від нас, власної гріховності (боїв, програних Люциферу), себто були добрішими.

Жінки є також ангеликами, лише з мовою. На відміну від в пересічному стані мовчазних собак, кохана жінка говорить. І не завжди приємні речі, позаяк бачить твої недоліки виразніше, аніж ти. Дружина – дзеркало, яке не вміє мовчати, ангел, що сидить на обох плечах.

Тому вдвічі болісніше відчувати себе самостійним, коли під час війни кохана знаходиться поза Україною, а з рідним псом через доволі об’єктивну причину довелось розлучитись ще раніше. Кіт, котрий вже протягом 11 років є частиною нашої дружньої родини, не може замінити собаку, хоча і намагається ) Люди, що все свідоме життя мешкають без хатніх улюбленців (вислови про свійських тварин чи домашніх, але все одно - тварин є некоректними), ніколи не переконають мене у власній доброті. Якщо ти не прагнеш піклуватись про тих, хто не може цього робити щодо себе самостійно, доброта, яко соціальна інституція, для тебе є невідомою.

Протягом 2018/2019 років довелось попрацювати юристом на так званій лінії розмежування в Донбасі. Постійно мешкав в Лисичанську, який українські козаки заснували в 1710 році, як Лисичу Балку. Часто відвідував Станицю Луганську, Сіверськодонецьк, Рубіжне, Краматорськ, Бахмут та Слов’янськ. Щоб потрапити додому, до Миколаєва для відзначення власного дня народження, потрібно було автобусом доїхати з Лисичанська до Сіверськодонецька, потім по автодорозі з трьома КПП з Сіверськодонецька – до Слов’янська. В Слов’янську я сідав на потяг «Костянтинівка – Одеса», а вже з Одеси маршрутка довозила мене до Миколаєва.

Найважчими в цій дорозі, що тривала більше доби, були відвідини новенького залізничного вокзалу у Слов’янську. На відстані кількох метрів від центрального входу до вокзалу стоїть будка з внутрішньою електричною пічкою. Там випікають дуже смачні біляші, чебуреки, пиріжки з м’ясом. Ціна на гарячу «собачу радість» по-слов’янські тоді була в півтора рази нижче, аніж в Миколаєві, Одесі чи Лисичанську та рівно вдвічі менше, аніж на ідентичні вироби в Станиці Луганській.

Коли я підійшов, щоб придбати пиріжки перед дорогою, звідкись з тильної боку будки вибігло півтора десятки вуличних (нічиїх) голодних песиків. Інтуїція їм підказала, що я не лише не боюсь собак, а й обов’язково нагодую їх гарячими пиріжками. Скільки людей проходило повз пиріжкову, купувало їжу протягом дня? Три – чотири сотні чи більше. Як собаки виокремили мене, не знаю. Але справжній містичний контакт відбувся через три місяці, коли я долав аналогічний шлях, щоб в Миколаєві разом з родиною зустріти Новий рік. Песики мене пізнали! Хоча і парфум я змінив, і одягнутий був інакше (зимовий лук). Півтора десятки чотирилапих ангелів радісно гавкали, ніби зустріли старого друга. Може, їх ніхто, окрім мене не годував? Хоча в це важко повірити. Адже люди війни, які зачерпнули горя по самі вінця, повинні краще розуміти голодних собак.

Востаннє я годував псів зі Слов’янського залізничного вокзалу через чотири місяці, коли норвезька програма правової допомоги ВПО закінчилась, і мені випадало повернутись до Миколаєва. Те, що собаки мене знову упізнали, не виглядало якоюсь фантастикою. Коли я їх погодував, надійшла черга прощатись. Я чесно сказав їм, що навряд чи колись повернусь до Слов’янська і зробив помилку – подивився в очі псів. Очі були мокрими, собаки плакали. Чотириногі ангели зі Слов’янська РОЗУМІЛИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ, на відміну від деяких місцевих псевдо/аборигенів, що в 2014 році вітали російську банду підполковника ФСБ РФ Гіркіна. Справжній друг завжди зрозуміє твою мову, навіть коли він не може говорити як людина!

Тепер, як тільки чую в новинах слово «Слов’янськ», моментально вимикаю телевізор. Позаяк бачу перед собою очі собак, що мовчки плачуть від безсилля й відчуваю, як мої очі опиняються «на мокрому місці».

Слов’янська малеча, хто там ще залишився серед живих, вітаю вас із Всесвітнім Днем Собак! Щоб у вас завжди була їжа і добрі друзі серед людей!