В тилу, як і на фронті нам конче необхідна синергія!

Мене часто запитують, чому наш Волонтерський Центр “БЕРЕЗАНЬ” не збирає кошти на фронт? Цікаве і правильне питання. З рештою, волонтери якраз і забезпечують в тому числі зв’язок між тилом і фронтом.

Втім, я вважаю, що за роки волонтерської місії в Україні і за місяці мого волонтерства та діяльності нашого центру, склалися певні зв’язки і закони.

Ми нині займаємося тими, кому найважче в ці часи. Разом з тим, з нашою допомогою ви вже не раз збирали “передачі” на фронт і ця практика продовжиться й далі.

Я не хочу просити у вас гроші. Нам, на функціонування Волонтерського Центру "БЕРЕЗАНЬ" треба не так багато: паливо на безкінечні поїздки до Миколаєва і Одеси. Завдяки добрим людям, нашим партнерам ми їх маємо.

Я дуже прошу не давати нікому гроші для себе, бо ніколи нікого на це не уповноважував. І, якщо кошти нам на діяльність будуть справді конче необхідні - я напишу про це на наших каналах і сторінках в соцмережах. Якщо нам вдається щось завезти чи організувати в Березанці, то це на за наш кошт. Це за ініціативою організаторів чи фондових організацій. Тому прошу не писати про “віддайте на фронт”, бо все, що ми можемо віддати туди - ми віддаємо.

Закликаю вас всіх менше шукати “зраду”, а більше допомагати напряму. Вважаю, що легше всього мати справу (перераховувати гроші) на фонд Сергія Притули. Хлопці з цієї структури вже зібрали кошти не на один Байрактар, не на одну ескадрилью вітчизняних БПЛА і не на один десяток автомобілів. Нехай цим займаються професіонали!

А на фронт ми зберемо те, що реально можемо. За кілька тижнів, ближче до Дня Незалежності, від нашої Березанщини передамо туди продуктів!

Разом до Перемоги!

Свій до свого по своє!