Ще про одну отруєну росіянами жертву

прочтения: 4025
30.08.2022 16:46

Коли намагаєшся читати біографії видатних українців, завжди доходиш одного висновку – абсолютна більшість з них була отруєними агентурою російської імперії в розквіті власних творчих сил. А сили ці були спрямовані саме на формування української нації. Ані одне (!) вбивство через отруєння не було розслідуване і жоден вбивця та організатор досі не названі. Не кажучи вже про прижиттєве покарання для кілерів.

На початку ХХ сторіччя на тій частині України, що була окупована Росією, найпотужніші осередки українства були сформовані та активно діяли в Києві, Полтаві та…(не дивуйтесь) в Миколаєві.

На тогочасному півдні України визначними проукраїнськими діячами були Микола Аркас, Марко Кропивницький, брати Тобілевичі (Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський), Леонтовичі, Гайдученки, Ге та інші письменники, поети, художники, правники, історики, актори, що об’єднувались навколо місцевих організацій «Просвіти». Відкрито вбивати авторитетних українців російська влада боялась, щоб не спровокувати повстання. Тому поліцаї обирали отруєння: був здоровий чолов’яга, і раптом помер від зупинки серця чи інсульту. Мабуть, щось з’їв чи випив не корисне.

Власне, саме так був отруєний Микола Аркас, про що я вже писав. Абсолютно здоровий чоловік в 57 років 13. 03. 1909 помирає вночі від раптової зупинки серця. Після смерті видатного українця медична експертиза тіла була заборонена. Помер…та й помер, не треба вишукувати причину смерті. До речі, в рідному Миколаєві, на будинку, де в родині адмірала народився М. Аркас (вул. Нікольська, 13) досі немає відповідної табули. Колись увесь відповідний квартал належав Аркасам. Зате на відстані сотні метрів стоїть будинок з колонами, на якому висить табличка, котра сповіщає – тут жив засновник Одеси, адмірал Хосе де Рібас. Не буду коментувати бездіяльність керманичів Миколаївщини, обласного центру В. Кіма й О. Сенкевича, для котрих «на Дєрібасовской открилася півная» - це «наше ффсьо», натомість Микола Аркас – а хто це?

Біля Миколаївського міськвиконкому на вул. Адміральській досі стоїть театр Шеффера, з якого лише минулого місяця зняли напис «російський». Тобто, від 2014 року й до останнього часу театральний колектив показував вистави російською мовою саме як російський театр, але фінансований з українського бюджету. «Акакатаавайна? Данунах! Ніколаєв – руцкій город, Путін – ввєді!»

В цьому театрі вперше прозвучала українська опера «Катерина», лібрето до якої написав миколаївець Микола Аркас. Але на стінах будівлі немає згадки про М. Аркаса, як і про корифеїв українського театру Садовських, Кропивницького, Саксаганського, котрі неодноразово виступали саме в цьому приміщенні. В чию голову повинна потрапити російська ракета, щоб керівники області та міста (В. Кім, О, Сенкевич) відчули себе українцями? Не знаю..

На сцені згаданого театру виступав й Іван Карпович Тобілевич на псевдо «Карпенко – Карий» (1845 – 02. 08. 1907). Помер Іван у віці 61 рік в Берліні, куди він виїхав лікуватись в 1906 році. У нього раптом виявили рак печінки та рак селезінки, які виникають внаслідок отруєння солями важких металів або через трагічну форму хронічного алкоголізму.

Перша дружина І. Тобілевича також померла молодою, з ознаками отруєння. І. Карпенко-Карий мав давній конфлікт з російською владою. В 1883 році він був звільнений з державної служби в Єлисаветграді та відправлений в заслання. Позаяк виготовлював фальшиві документи для революціонерів.