Черемшина

прочтения: 2075
20.09.2022 10:54

Авторами класичної української пісні, створеної в 1965 році, є буковинці: композитор Василь Михайлюк (1929/2003) та поет, член РУХу від 1989 року Михайло Юрійчук (1937/1997). Особисто я вперше почув це творіння в 1969 році, мешкаючи на теренах Батьківщини Степана Бандери в м. Калуші. Отоді футболісти львівських «Карпат», аматорської команди з другої ліги,17. 08. 1969 в м. Москві виграли кубок СРСР, в битві проти професійного російського клубу СКА, м. Ростов. Львівські футболісти за власний подвиг заробили подяку – їм подарували по спортивному костюму та телевізору виробництва львівського заводу «Електрон».

Футбол в ті часи був однією з легальних форм боротьби за відновлення незалежності України. Тому 20 тисяч українських вболівальників, присутніх на легендарній грі в столиці ворога, а останній бій УПА відбувся нещодавно - в 1956 році, співали текст «Черемшини», дещо відмінний від оригіналу. Нижче публікую ту «Черемшину», яку співали калушани. Коли були переконані, що серед них немає стукача. Славної пам’яті автори, сподіваюсь, не образяться.

Знову партизанів чути в лісі,

Шмайсери заховано у стрісі.

Москалівженуть в Росію плаєм,

Тьохнув кулеметник десь за гаєм.

Приспів:

Всюди буйно квітне черемшина,

Підіймемо червону калину,

Звечора в садочку, в тихому куточку

Жде Бандера, жде.

Йшли упівці в ніч, повз осокори,

Задивились на високі гори ,

Де у схронах бійкарі чекають,

Кацапнюдопекла відправляють.

Приспів.

Істребки зібрались біля броду,
З Черемошу п’ють холодну воду.

Тут в кущах бандерівці чекають,

Зрадників до раю не пускають.

Приспів.

Нині, коли вся Україна співає «Червону калину», можна безкарно заспівати «Черемшину» в націоналістичній редакції.