„Кати” з УБОЗу та бізнесмен за прізвиськом „Танцор”

Читают: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1935 }}Комментариев:{{ comments || 1 }}    Рейтинг:(1163)   

У скандальній справі уманських УБОЗ-івців з"ясовуються пікантні обставини. Начебто затриманого вббивали не УБОЗ-цівці під час конвоювання, а спільник по кримінальному бізнесу - в ізоляторі тимчасового тримання.

Напередодні пасхальних свят в Умані сталася трагічна подія - в дорозі, під час перевезення з ІТТ до райвідділу, де повинні були проводитись слідчі дії, помер 35-річний затриманий. Подія неординарна - смерть людини, яка знаходиться під слідством, є просто недопустимою. Тому, наказом начальника УМВС чотирьох міліціонерів конвою було зразу ж звільнено з лав ОВС. За наказом Міністра МВС до Черкаської області виїхала комісія на чолі з першим заступником міністра Михайлом Клюєвим. На час проведення службового розслідування від виконання службових обов»язків були усунуті в.о. начальника УБОЗ УМВС та начальник Уманського УБОЗу. А двоє убозівців, які супроводжували померлого, взагалі були затримані, прокуратура порушила проти них кримінальну справу за перевищення влади та службових повноважень. Наразі ретельно перевіряють всі свідчення та покази. І виявляється, що в цій справі багато «білих» плям. Настільки багато, що об»єктивністю розслідування, що його проводить Черкаська обласна прокуратура, вже зацікавились у Києві на вулиці Різницькій…

Тож, хто ж є насправді фігуранти цієї трагічної справи і як саме відбувався перебіг подій? За даними черкаських правоохоронців, у місті Умань вже кілька років діє злочинна група, якою керував відомий уманський «авторитет» за прізвиськом «Танцор». Свого часу він вже був судимий за такими не «авторитетними» статтями як 117 та 118 Кримінального кодексу України. Відсидівши за зґвалтування майже 10 років «Танцор» повернувся до міста, сколотив власне ОЗУ, причому з людей, які також були засуджені за згвалтування. Двоє з його групи - відомі на прізвиська «Колобок» та «Меля», які добре зналися в автомобільній техніці, займалися незаконним заволодінням автотранспортом, з подальшим його переукомплектуванням та продажем. Хлопці справді мали «золоті руки» - перебирали трактори, крани, грузові авто, перебивали номери та, з дозволу «Танцора», все це збували. Такий вид «підприємництва» давав непоганий стабільний прибуток, та сталася біда: «Колобок», за вимогою «Танцора», отримав у банку за підробними документами низку кредитів, гроші віддав ватажку, а коли стосовно нього було порушено кримінальну справу за «шахрайство з фінресурсами», той втік з рідного міста Умань і майже чотири місяці перебував у розшуку.

Другий - «Меля» також дізнався про порушену стосовно нього кримінальну справу по розібраних тракторцях і теж вирішив виїхати з міста. Чоловіки осіли в Київські області, орендували там приміщення і під пильним оком «Танцора» знов почали займатися розукомплектуванням краденого. Наразі цією справою займаються київські правоохоронці.

«Танцор» суворо контролював всі бізнесові справи своїх підлеглих і не тільки на словах: правоохоронцям достеменно відомо, що саме «Танцор» добряче побив їх битою, за те що підлеглі без його відома продали автомобіль, а гроші привласнили.

Після затримання «Меля» та «Колобок» утримувались в ІТТ різних районів, там, де стосовно них порушили кримінальні справи. 14 квітня для проведення слідчих дій затриманого «Колобка» конвоювали до Христинівського райвідділу. Під час перевезення затриманий почав скаржитися на погірнешння стану здоров»я, біль у грудях, почав важко дихати і попросив зупинити автомобіль та дати йому води. Співробітники міліції зупинили автомобіль, вивели затриманого на повітря. Але через деякий час стан його здоров»я погіршився, він втратив свідомість і впав. Працівники міліції намагалися врятувати підопідчного, робили штучне дихання, непрямий масаж серця. Вони викликали швидку допомогу, та на жаль, зариманий помер до її прибуття.

«Всі зазначені в експертизі тілесні ушкодження, утворились від дії твердих тупих предметів, більше трьох днів до настання смерті», - так говориться в заключенні судово-медичної експертизи. Тож перед слідчими Генпрокуратури наразі стоїть дуже важливе завдання - «докопатися» до істини і назвати тих, хто є винним у цій трагедії, адже саме від такого неупередженого і чесного рішення залежить віра багатьох у справедливе правосуддя.

Допомогти слідчим й їхній тяжкій праці покликані два документи, які ми подаємо нижче без скорочень.

Заступнику

Генерального Прокурора України

державному раднику юстиції другого класу

Голомші М.Я.

Адвоката

Демчика Василя Івановича,

18005, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 59

тел.: 8 (067) 393 66 02

захисника Бевза Андрія Івановича,

мешк.: м. Умань, Черкаської обл.,

вул. Мопрівська, 30;

Бондаренка Вадима Васильовича,

мешк.: м. Умань, Черкаської обл.,

вул. Леніна, 98, кв.43

СКАРГА

на постанову про притягнення як обвинуваченого


17 квітня 2009 року слідчим в особливо важливих справах прокуратури Черкаської області старшим радником юстиції Жаданом В.Г. було порушено кримінальну справу № 2510900054 відносно працівників Уманського ВБОЗ УМВС України в Черкаській області старшого оперуповноваженого Бондаренка Вадима Васильовича та оперуповноваженого Бевза Андрія Івановича за фактом перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.3. ст.365 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (надалі - КК України).

30 квітня 2009 року слідчим в особливо важливих справах прокуратури Черкаської області старшим радником юстиції Жаданом В.Г. в рамках зазначеної кримінальної справи відносно Бондаренка В.В. та Бевза А. І. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3. ст.365 КК України.

З даної постанови вбачається, що Бондаренко В.В. та Бевз А.І., які є співробітниками Уманського ВБОЗ УМВС України в Черкаській області, тобто службовими особами, наділеними відповідними повноваженнями, в порушення вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про міліцію», 6 квітня 2009 року в с. Копилів Макарівського району Київської області незаконно затримали громадян Пархоменка О.В., Музику В.Г. і Мельника І.М., застосувавши до нього спеціальний засіб наручники та доставили їх до Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, де останній був затриманий слідчим, в порядку ст.115 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (надалі - КПК України) як підозрюваний по кримінальній справі і поміщений до ізолятора тимчасового тримання.

В постанові також зазначається, що у ніч на 8 квітня 2009 року Бевз А.І. та Бондаренко В.В., незаконно забравши Мельника І.М. із приміщення ІТТ Христинівського райвідділу міліції, вивезли його в ліс, де, застосувавши до останнього фізичне насильство, спричинили йому тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, слідчий стверджує, що 14 квітня 2009 року о 17 год. Бевз А.І. та Бондаренко В.В., отримавши в Монастирищенському РВ УМВС України в Черкаській області адмінарештованого Пархоменка О.В. для конвоювання до Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області для допиту як свідка, незаконно застосували до нього спеціальний засіб наручники та незаконно вивезли на автомобілі марки «Ауді А6» (д.н.з. СА 2889 АН) в ліс, де від раніше отриманих тілесних ушкоджень близько 18 год. настала смерть потерпілого. Після чого, перевезли труп Пархоменка О.В., в напрямку руху на м. Христинівка, звідки повідомили про настання смерті останнього.

Вважаю, що Бевза Андрія Івановича та Бондаренка Вадима Васильовича притягнуто як обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч.3. ст.365 КК України всупереч вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

А, отже, кримінальна справа № 2510900054 відносно працівників Уманського ВБОЗ УМВС України в Черкаській області старшого оперуповноваженого Бондаренка Вадима Васильовича та оперуповноваженого Бевза Андрія Івановича за фактом перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.3. ст.365 підлягає закриттю з огляду на наступним.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинні вказуватись обставини вчинення злочину. Однак, з вищевказаної постанови про притягнення як обвинуваченого від 30 квітня 2009 року вбачається, що 6 квітня 2009 року в с. Копилів Макарівського району Київської області оперуповноважені Бевз А.І. та Бондаренко В.В. затримали Пархоменка В.О., Музику В.Г. та Мельника І.М.. Слідчим Жаданом В.Г. вказані діяння були викладені як незаконне затримання, хоча останнім не було враховано що Бевз А.І. та Бондаренко В.В. здійснювали доставку Пархоменка О.В., Музики В.Г. та Мельника І.М. до Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області за розпорядженням від 06.04.2009 року, затвердженого заступником начальника УБОЗ УМВС України в Черкаській області Крикуном В.М. Також при вказаних обставинах слідчим не враховувалось те, що застосування спеціального засобу, зокрема, наручників передбачено п.4. ст.14 ЗУ «Про міліцію», в якій зазначено, що працівники міліції мають право застосовувати наручники для затримання і доставки.

Відповідно до п.4. ч.1. ст.14 ЗУ «Про міліцію», працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак, зокрема, у випадку для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі.

В постанові про притягнення як обвинуваченого вказано, що 08.04.2009 року Бевз А.І. та Бондаренко В.В. незаконно забрали Мельника І.М. з приміщення ІТТ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області та нібито завезли його в ліс, де застосували фізичне насильство. Вказаний факт не мав місця взагалі, оскільки ІТТ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області взагалі не видавали для конвоювання та видачі оперуповноваженим Бевзу А.І. та Бондаренку В.В. гр. Мельника І.М.

Крім того, слідчим було інкримінована Бевзу А.І. та Бондаренку В.В. кваліфікуюча ознака даного злочину як тяжкі наслідки. А також було зазначено, що 14 квітня 2009 року оперуповноважені Бевз А.І. та Бондаренко В.В. незаконно вивезли для конвоювання Пархоменка В.О., із застосуванням до нього спеціального засобу наручників. У вказаному випадку слідчим не було враховано той факт, що конвоювання (доставка) з Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області було здійснено за дорученням слідчого на підставі плану-завдання від 14 квітня 2009 року, затвердженого заступником начальника УБОЗ УМВС України в Черкаській області Крикуном В.М. Також слід зазначити, що в даному випадку застосування спеціальних засобів наручників передбачено для конвоювання затриманих осіб п.4. ч.1. ст.14 ЗУ «Про міліцію».

В описових частинах постанов про притягнення як обвинуваченого вказано, що Бевз А.І. та Бондаренко В.В. вчинили даний злочин своїми умисними діями, які виразилися в перевищенні влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. Однак, тяжкі наслідки в діях, вказаних вище оперуповноважених, зазначені не були.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» (надалі - Постанова Пленуму ВСУ № 15), тяжкими наслідками при перевищенні влади або службових повноважень (ч.3. ст.365 КК) визнаються заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, спричинення матеріальних збитків, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п.4 примітки до ст.364 КК), розвал діяльності підприємства, установи, організації, їх банкрутство, створення аварійної ситуації, що потягла людські жертви, тощо.

Можливо слідчім тяжкими наслідками вважалась смерть Пархоменка О.В. Однак, даний факт спростовується, як самим слідчим в постановах про притягнення Бевза А.І. та Бондаренка В.В. як обвинувачених, так і описовою частиною Постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2009 року, в якій суд посилається на висновок судово-медичної експертизи, згідно якого «смерть гр. Пархоменка В.О. наступила внаслідок тілесних ушкоджень, що були отримані потерпілим більш ніж за три дні до смерті.» «Всі зазначені в експертизі тілесні ушкодження, утворились від дії твердих тупих предметів, більше трьох днів до настання смерті Пархоменка О.В.»

Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що дії Бевза А.І. та Бондаренка В.В., пов'язані з прямим виконанням ними покладених на них службових обов'язків не були причиною смерті Пархоменка О.В.

І не одна з дій, зазначених в постанові про притягнення як обвинуваченого не підпадає під ознаку інкримінованого їм злочину.

В порушення вимог ст. 22 КПК України, слідчим було прийнято рішення про порушення кримінальної справи відносно Бондаренка В.В. та Бевза А.І. № 2510900054 за фактом перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.3. ст.365 КК України та 30 квітня 2009 року винесено постанови про притягнення їх як обвинувачених без об'єктивного урахування зібраних доказів, які б вказували на наявність в їх діях ознак даного злочину.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 29, 30 ЗУ «Про прокуратуру», п.2. ст.6, ст. 48, 100, 120, п.11, ст.213, ст.214, п.2.ч.1.ст.227, ст.ст. 234-236 КПК України,

ПРОШУ:

1) витребувати кримінальну справу № 2510900054 з прокуратури Черкаської області для перевірки фактів викладених в даній скарзі;

2) прийняти рішення про закриття кримінальної справи № 2510900054 відносно Бевза А.І. та Бондаренка В.В. в порядку передбаченому ст. 213 КПК України та на підставі п.2. ч.1. ст.6 КПК України.

Додатки:

1) копія постанови від 30 квітня 2009 року про притягнення Бевза А.І. як обвинуваченого;

2) копія постанови від 30 квітня 2009 року про притягнення Бондаренка В.В. як обвинуваченого;

3) копія постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2009 року.

8 травня 2009 року

Адвокат В.І. Демчик

Народному депутату України

Омельченко Г.О.

Добровольської Ірини Іванівни

мешк. Черкаська обл..

м. Умань, вул.. Паризької Комуни,

буд.25, кв.88

Шановний Григорію Омеляновичу

Мій син, Бевз Андрій Іванович працював в органах МВС з 1998 року.

Останнім часом працював на посаді ст. оперуповноваженого Уманського ВБОЗ УМВС України в Черкаській області.

В березні 2009 року мій син працював по викриттю злочинної діяльності організованої групи, яка вчиняла незаконні заволодіння сільськогосподарської техніки на території Уманського регіону.

В ході перевірки фактів злочинної діяльності була отримана інформація про причетність до цього та інших злочинів Мельника Ігора Миколайовича, 1967р.н., жителя м.Умань, а також Пархоменко Олега Вікторовича ,1974р.н., жителя с.Піківець Уманського району. Відносно останнього 23.09.2008р.СВ уманського МВ УМВС України в Черкаській області було порушено кримінальну справу №1710800047 за ст.222 ч.2 КК України (шахрайство з фінансовими ресурсами).

Пархоменко Олег Вікторович, 1974р.н., знаходився в ІТТ Монастирищанського РВ УМВС України в Черкаській області. 14 квітня 2009р., за дорученням слідчого, мій син з іншими співробітниками ВБОЗ здійснювали конвоювання Пархоменка О.В. з ІТТ Монастирищанського РВ УМВС України в Черкаській області до СВ Христинівського РВ УМВС в Черкаській області для проведення слідчих дій. Під час конвоювання Пархоменка О.В. повідомив, що за декілька днів до нього в камеру приходив Баландін Ігор Миколайович на прізвисько «Танцор», один з ватажків організованого злочинного угруповання (ОЗУ), яке діє на території Уманського району та має відношення до нашого розслідування, бив його бейсбольною битою та примушував не давати покази на нього та інших членів ОЗУ. Від цих побиттів він отримав тяжкі тілесні ушкодження. Під час конвоювання Пархоменка О.В. йому стало зле, син зупинив машину та викликали швидку медичну допомогу. Через 30 хвилин прибула швидка медична допомога, лікар констатував смерть Пархоменка О.В.

Після цього члени ОЗГ, з метою уникнення відповідальності за свою злочинну діяльність, заказали публікації в пресі та на телебаченні про нібито злочинну діяльність працівників міліції що потягнула смерть людини.

17 квітня 2009 року прокуратурою Черкаської області порушено кримінальну справу за ч. 3 ст.. 365 КК України за фактом перевищення службових повноважень. На даний час мій син та його колеги заарештовані. Наскільки мені відомо, ніяких слідчих дій щодо причетності членів ОЗУ до смерті Пархоменка О.В. прокуратура не проводить.

Вважаю, що мій син та його колеги постраждали за боротьбу з організованою злочинністю, чесно виконуючи свій професійний обов'язок.

Прошу Вас допомогти у встановленні істини у цій справі.

З повагою та сподіванням,

І. Добровольська

P.S. По данным источников «Темы», сегодня 20 мая отчет о ведении следствия по уголовному делу о смерти «бизнесмена» Пархоменко, более известного как «Колобок», намерен заслушать заместитель генпрокурора Николай Голомша.

-


Комментариев: {{total}}


русскийпреступность