Аграрний фронт: як зібрати, а головне – продати врожай у час війни

прочтения: 18667
17.05.2022 13:36

Експорт продукції АПК до війни був однією з основ експорту України та надважливим джерелом надходження валюти в Україну.

Через російську агресію близько третини земель сільськогосподарського призначення цього року не будуть засіяні: аграрні Херсонщина і Запоріжжя окуповані. Україна має проблеми з експортом продукції через морську блокаду.

Чи вистачить Україні продовольства? І чи зможемо ми продавати його за кордон?

Наскільки подорожчають продукти восени?

LB.ua з допомогою експертів Міністерства аграрної політики та продовольства відповідає на найбільш поширені запитання в контексті продовольчої безпеки.

За оцінками ООН, у нас 25 мільйонів тонн зерна, яке ми не можемо експортувати через блокаду портів. Чи можна його перевезти суходолом?

До війни за місяць через порти українські компанії експортували від 5 до 7 млн тонн зернових. Наразі залізницею та автотранспортом за місяць можна перевезти за кордон лише близько 1 млн тонн. Плюс треба врахувати те, що вартість такого перевезення значно дорожча. За попередніми розрахунками, ціна українського зерна через нові шляхи постачання може зрости мінімум на 60%.

Чи реально нарощувати обсяги перевалки залізницею та автотранспортом?

Попри високу вартість транспортування, урожай 2021 року все ж вигідно везти за кордон суходолом. Однак собівартість урожаю цього року буде значно вищою. Адже ціни на пальне збільшились практично удвічі. Так само як і на добрива чи засоби захисту рослин. Чи доцільно возити автотранспортом або залізницею зерно 2022 року – велике питання. Тому розблокування портів дуже актуальне.

Як довго зерно можна зберігати? Що буде з ним далі?

Зернові, залежно від виду, можна зберігати в середньому два роки. Пшениця за нормальних умов може зберігатися і довше. А от соя, олійні – лише рік-півтора. Тобто ще один сезон продукцію можна зберігати.

Та через декілька місяців буде новий врожай, який також потрібно зберігати. До того ж сільгоспвиробникам потрібні кошти, щоб вижити, а тому вони змушені продавати запаси.

Куди Україна продає свою аграрну продукцію?

У МінАПК зазначають, що через блокаду портів традиційні напрями експорту української сільгосппродукції було втрачено, і вона фактично змусила аграріїв шукати нові напрями. Цей пошук триває.

Минулого року український аграрний експорт мав таку структуру:

– країни Азії – 49,1% (13,7 млрд доларів), у тому числі Китай – 15% усього експорту (4,286 млрд доларів);

– Європейський Союз – 30,1%;

– країни Африки – 13,3%;

– країни колишнього СРСР (окрім Балтії) – 5%.

Загалом ці чотири регіони закуповують понад 97% аграрної продукції українського виробництва.

Ключовими продуктами нашого аграрного експорту у 2021 році були традиційні види: зернові та олійні культури, різні олії, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти, на які припадає близько 87% його вартісних обсягів.

Станом на 5 травня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на неокупованій території складають 14 138,8 тис. га. Це на 2 777,5 тис. га менше від показника минулого року. Чи здатні ці обсяги забезпечити продовольчу безпеку країни?

Майже 70% аграрної продукції йшло на експорт. Тому навіть тих запасів, які Україна вже має, вистачить на наступний рік для внутрішнього споживання.

Є питання окремих культур. Зокрема, гречку частково завозили з Казахстану та Росії. Зараз це неможливо. Тому щоб зробити запаси гречки, Україна закупить її в Канаді вже до кінця цього тижня. З усім іншим проблем немає.

Що посіяли аграрії цього року? Як вплинула війна та проблеми з логістикою на вибір культур?

Аграрії прогнозують, що загалом 70% площ будуть засіяні.

Про структуру посівних. Ранніх зернових у 2021 році було 7,6 млн га, поточного – вже 6,5 млн га. Пшениці, ячменю, вівса посіяно майже стільки само, як минулого року.

Картоплі цього року, ймовірно, буде більше, ніж минулого. Гороху менше.

Кукурудзою мали засіяти 4,5 млн га, однак зараз план виконали лише на 57%, хоча посівна ще триває. Проте є висока ймовірність, що аграрії переорієнтувались на інші культури.

Буряків уже посіяли на 87% від плану – 181 тис га. У минулому було 224 тис га. У країні є перехідний залишок цукру, і проблем з ним не буде.

Соняшника торік посіяли 6,5 млн га, поточного року планували 5 млн га, але посіяли близько 3 млн га.

Сої планували посіяти 1,3 млн га, як і в минулому, посіяли 580 тис. – близько 50% від плану.

Що з посівною в окупованих районах Херсонської і Запорізької областей?

Фермери в цих областях проводять посівну на власний розсуд. МінАПК рекомендувало утриматися від робіт, особливо в районах, де йдуть бої та є загроза мінувань.

Зафіксовано випадки, коли військові РФ примушують фермерів скласти договір, за яким до 70% майбутнього врожаю переходить окупантам.

Також росіяни розіслали повідомлення фермерам області про перереєстрацію підприємств за російським законодавством. До того ж аграрії мають надати інформацію про кількість земель, що перебувають у користуванні, та розміри залишків продукції на складах.

Відомо також, що в окупованій Каховці колаборанти вимагають від місцевих аграріїв сплатити податки «наперед» і платити за доступ до систем зрошення.

ЗМІ констатують, що загалом фермери в Херсонській і Запорізькій областях умовно поділились на 3 типи:

• ті, які виконують усі вказівки «нової» влади, оскільки хвилюються за власне життя;

• ті, які саботують посівну, оскільки розуміють, що врожай все одно відберуть;

• ті, які хотіли б проводити посівну, але не мають для цього ресурсів, бо в обох окупованих регіонах є брак паливно-мастильних матеріалів і добрив.

Тож достеменної статистики по цих регіонах поки що немає.

Чи вистачить палива аграріям?

Кременчуцький НПЗ зруйновано в результаті ракетного удару 24 квітня 2022 року. Також росіяни знищили багато нафтобаз, тому фактично зараз постачання йде з коліс.

Аграрії не можуть придбати пальне в роздрібних мережах, де держава регламентує ціну. Натомість на гуртовому ринку, де немає державного регулювання, ціни значно вищі і це б’є насамперед по дрібних фермерах. В уряді обіцяють вирішити проблему найближчими днями.

Загалом пального на посівну вистачає.

Чи можуть аграрії зараз брати кредити?

Уряд передбачив на програму «5-7-9%» і кредитні гарантії у 2022 році 3 млрд грн. Здебільшого зараз на них є попит у середніх фермерських господарств. Але з урахуванням того, що попередній рік був врожайним, обігові кошти в більшості підприємств залишилися з минулого року.

Аграрії багато купують у кінці та на початку року – міндобрива чи пальне. Аграрії робили це через вимоги податкового законодавства, яке зобов’язує їх у разі продажу товару робити такі покупки впродовж місяця, для отримання пільг з ПДВ.

Росіяни крадуть зерно і техніку в аграріїв, знищують інфраструктуру і ту саму техніку. Як фіксувати розміри збитків? Як це робити на окупованій території? Які обсяги вивезеного окупантами зерна?

З урахуванням того, що в окупованому Криму надлишків зернових не було, все зерно, яке зараз навантажують у портах півострова – це вкрадена власність українських фермерів. В останні декілька тижнів кількість суден з зерном у Криму значна і зростає. За наявними даними, до Криму окупанти вивезли до 500 тисяч тонн зерна. Втрати українських аграріїв складають сотні мільйонів доларів.

Чи можуть фермери розраховувати на компенсацію за вкрадені техніку та зерно?

В окупованих районах – тільки після того, як землі будуть звільнені з-під окупації й українські органи влади повернуться. Для цього мають бути залучені органи МЗС, Генпрокуратури. Україна буде вимагати від окупантів повернути вкрадене і компенсувати збитки.

На решті території країни збитки чи шкоду внаслідок воєнних дій фіксують спеціальні комісії військових адміністрацій. Ця інформація передається в Офіс Генерального прокурора для подальших процесуальних дій.

Російські війська масово мінували об’єкти і території, у тому числі сільськогосподарські. До того ж у районах, де тривали чи тривають бойові дії, поля всіяні боєприпасами, знищеною технікою. Як довго триватиме розмінування?

Є рішення, згідно з яким аграрії не повинні починати роботи, допоки вибухотехніки не оглянуть їхню територію. Це, зрештою, запорука їхньої безпеки.

Аби пришвидшити цей процес розмінування, потрібні додаткові спеціалісти. Зараз у ДСНС тривають навчання вибухотехніків і місцеві аграрії навіть готові фінансово заохочувати їх.

На непідконтрольних територіях розмінування змушені здійснювати самі фермери. Тому Мінагро рекомендує їм, за змогою, уникати проведення робіт узагалі.

Наскільки подорожчають продукти нового врожаю?

У МінАПК поки що не готові робити такі прогнози. Як припускає економічний експерт Олексій Кущ, ціни на харчі в Україні можуть вирости на 30-40% відсотків. Щоправда, основна причина цього – інфляція, а не їхній дефіцит.

За даними НБУ, у березні 2022 року зафіксовано зростання цін на сирі продукти харчування на 20% до рівня минулого року.

Найперше внаслідок обмеженої пропозиції швидше дорожчали овочі борщового набору. Зростали також ціни на імпортні та тепличні овочі (огірки, помідори, кабачки, баклажани) через порушення ланцюгів постачання, подорожчання енергоносіїв і захоплення частини територій, насамперед на півдні України, що спеціалізуються на вирощуванні цих овочів.

ООН каже, що через заблоковані порти Україна не може продати зерно, тоді як 44 мільйони людей у всьому світі поступово наближаються до голоду. Чи справді на світ чекає голод, якщо Україна не зможе експортувати с/г продукцію? Яка кількість людей опиниться під загрозою голоду?

«Через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії і 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче буде мати наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції», – заявив на конференції міністрів сільського господарства G7 у Штутгарті 13 травня український міністр АПК Микола Сольський.

Він підкреслив, що подорожчання вартості зернових спричиняє автоматичне збільшення цін на інші базові продовольчі продукти в усьому світі: хліб, молочну продукцію, м'ясо та яйця. Найбільше це вдарить по країнах Азії та Африки, населення яких витрачає на харчові продукти до 40% від своїх загальних видатків.

Наслідком усього цього може стати внутрішньополітична нестабільність і ймовірність спалаху конфліктів, з іншого – населення змушене буде шукати кращої долі на кордонах більш розвинених країн, прогнозує Микола Сольський.

Велика Британія, Європейський Союз і Канада скасували ввізне мито на українські товари. Що такий крок дасть українським аграріям?

У 2021 році обсяги постачань аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС, включаючи Велику Британію, збільшилися на 12% проти рекордного показника 2019 року в 7,5 млрд дол. Однак зараз через морську блокаду експорт утруднений.

Потенційно обсяги експорту до ЄС і Великої Британії мали б зростати після скасування мит, однак про конкретні обсяги говорити рано, враховуючи складності логістики.

Росія вивозить зерно з окупованих територій. Чи може Україна перешкодити його перепродажу на зовнішні ринки?

Формально, де-юре, Україна може і має це робити. Якщо його продають, наприклад, у Сирію чи Білорусь, фактично перешкодити продажу майже неможливо.

«Хочу нагадати учасникам цієї оборудки: украдене ніколи та нікому не приносило щастя. Кожен причетний до продажу, транспортування чи купівлі вкраденого зерна є співучасником злочину. Ваші дії матимуть адекватні міжнародно-правові наслідки. Ми зробимо все, щоб максимально ускладнити ваше життя», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Очільник МЗС нагадав, що раніше завдяки зусиллям українських дипломатів від купівлі награбованого відмовилися Єгипет і Ліван.

МЗС України попередило також інші країни-споживачки, що партії зерна, які продає РФ, можуть частково або повністю містити вкрадене зерно, здобуте в результаті мародерських дій російських окупантів.

Олександр Децик, редактор відділу "Економіка"

Фотофакт