Заявление министра внутренних дел Юрия Луценко и его ответы на вопросы журналистов

Прем'єр-Міністру України

Тимошенко Ю.В.

Голові Верховної Ради України

п. Литвину В.М.

Міністра внутрішніх справ

Луценка Ю.В.

Заява

Звертаюся до Вас з приводу конфлікту в аеропорту м. Франкфурт (Німеччина), через який я летів з робочим візитом МВС України в Республіку Корея. Наша делегація в складі Міністра, керівника апарату Міністра Максимця Я.В. та начальника управління міжнародних зв'язків Калюка С.М. відбула з Бориспільського аеропорту м. Києва 04.05.09. Разом з нами летів також мій син, Луценко Олександр, переліт якого був оплачений мною особисто з метою медичних консультацій в Кореї.

По прибуттю до стойки «Люфтганзи» я був зупинений працівницею цієї аерокомпанії, яка заявила, що не допустить мене на рейс через «підозру в сп'янінні». Я запропонував пройти медобстеження або запросити керівництво компанії. Після тривалого словесного конфлікту через зрив офіційного заходу МВС, я почав вимагати працівницю авіакомпанії представитися для судового позову. Я наполягав, що у мене є на це право. У відповідь я отримав заяву, що «тут у мене немає прав». Через деякий час була викликана поліція, яка без жодних пояснень оточила кожного з членів делегації, а потім затримала мого сина. При цьому один з поліцейських зробив йому ззаду захват нещодавно прооперованої шиї, а інший надягнув наручники. В цій ситуації я повідомив поліцейського про те, що син прооперований, а коли це не допомогло всіляко намагався припинити насилля. Через деякий час і я був затриманий.

У дільниці поліції аеропорту я та представник МВС при посольстві України в Німеччині Дятлов С.В. пропонували провести медичне обстеження на вміст алкоголю в крові всім членам делегації, але ця пропозиція ні до чого не привела. Пізніше прибув адвокат, який добився медичного обстеження та першої медичної допомоги сину.

Через деякий час прибув консул України Новоселов О.Б., а пізніше начальник поліції землі Гессен п. Хефнер, який запитав моє бачення виходу з конфлікту. Я заявив, що бачу два варіанти - або я подаю позов у прокуратуру Франкфурту про невмотивоване насилля зі сторони поліції щодо мене та сина, або ми отримуємо вибачення.

Пан Хефнер відразу відповів, що «офіційно приносить вибачення за дії підлеглих і просить не тримати зла на поліцію та Німеччину в цілому». Я прийняв вибачення. Нашій делегації було подано також всіляку допомогу в розміщенні в готелі та переоформленні квитків на наступний рейс без додаткової оплати.

Здавалося би, на цьому можна було б і завершити інформування Вас про конфлікт. Але наступного дня жовта преса Німеччини розпочала ряд неправдивих публікацій, які із спеціальними купюрами були передруковані в українських ЗМІ. Так, особливо показовою є купюра в українських ЗМІ щодо принесених вибаченнях керівника земельної поліції. В подальшому скандал став носити явно український характер. Позиція Секретаріату Президента та заяви так званого тіньового Міністра від опозицій пана Джиги («Луценко давно має сидіти за гратами») доводить ситуацію до абсурду. В таких умовах виконання задач робочого візиту було дуже важким.

З огляду на те, що це брудна кампанія проти мене та мого сина продовжується, я розумію всю складність виконання обов'язків глави МВС. Давнє бажання Секретаріату Президента та опозиції дестабілізувати діяльність МВС - очевидне. Я надто ціную зусилля колективу міністерства , щоб дозволити звести їх нанівець на догоду політичним амбіціям. Утримання стабільності та ефективного протистояння злочинності і корупції для мене важливіше всього.

З огляду на це прошу Вас розглянути питання про мою відставку. Розгляд прошу провести без моєї присутності в найближчі дні.

З повагою,

Ю.В.Луценко

Відповіді міністра внутрішніх справ Юрія Луценка на запитання журналістів на прес-конференції.

- Чи будете ви позиватися до газети "Bild"?

- Так, зараз мої адвокати готують позов на газету, адже в її інформації є маса неправдивих слів.

Хочу підкреслити, що ключем до цього є відмова німецької сторони від проведення медичного обстеження. А газета "Bild", яка писала про 3 проміле в крові мого сина, є повним абсурдом і брехнею.

Мій син Олександр дійсно був прооперований менше року тому і сьогодні вживання алкоголю у будь-якій дозі є для нього смертельно небезпечним.

Позиція друга. У цій публікації наведено масу неправдивих речей без жодних посилань на жоден документ, жодне прізвище, жоден факт. Відтак у мене є всі підстави подати на неї в суд.

Навіть фото мене і мого сина вони розмістили з низькорослим чоловіком, який не має жодного відношення до моєї сім'ї.

- Про те, що ви були нетверезі і про те, що ви ображали поліцейських "нацистськими свинями", пише не тільки "Bild", про це заявляє німецька поліція. Тобто ви стверджуєте, що німецька поліція бреше?

- Німецька поліція в заяві сказала, що вона спростовує інформацію щодо наявності 3 проміле в крові мого сина.

- Але ми спілкувалися з німецькою поліцією, і нам повідомили, що четверо поліцейських були поранені...

- Що стосується першого питання - я дав вам відповідь. Німецька поліція у своїй заяві на другий день спростувала інформацію "Bild" щодо алкоголю в крові мене і мого сина.

- Чим ви можете пояснити таке ставлення співробітників "Lufthansa" до вас?

- Я не виключаю, що це була спланована провокація. Можливо, я мав більше пам'ятати про те, що бажання підставити, використати будь-яку помилку, навіть за кордоном, як виявляється, для багатьох українських політиків є важливішим ніж реноме країни.

- Ви вживали у той день алкоголь?

- У той день? Так. Після прибуття з Києва ми обідали в аеропорту Франкфурта. У той день я випив келих пива.

- Уточніть, ким спланована провокація?

- Шановні журналісти, я тут не для того, щоб творити версії. Я став жертвою побутової ситуації, яка, на жаль, вилилася у великий політичний скандал через внутрішню українську еліту.

Я зробив свою заяву і чекаю рішення парламенту. Після остаточного рішення парламенту, яке, сподіваюся, буде сьогодні, з огляду на те, що Партія регіонів ще вчора внесла проект постанови про мою відставку, а я подав офіційну заяву, щоб парламент міг її розглянути.

Я чекаю на рішення парламенту, після якого я зможу продовжувати коментувати. Я діяв як глава делегації, який захищав інтереси офіційних завдань, які отримав як глава МВС, я захищав свого сина як батько і вважаю, що українські політики могли б бути більш патріотичними, але не виключаю, що український парламент прийме іншу точку зору.