Як Нацполіція України захищала Путіна

11.09.2016 22:49

Час від часу серед перехожих з’являються окремі несвідомі громадяни, яким він не подобається, бо аскарбляєт іх нєжниє чувства к прєзідєнту, тому час від часу вони викликають поліцію. Але зазвичай поліції цей напис подобається, вона проводить профілактичну бесіду з громадянами, яким цей напис не подобається, і після цих профілактичних бесід зазвичай цей напис починає подобатись і громадянам. Але сьогодні стався не типовий випадок. Знову, як це буває час від часу, один несвідомий громадянин, якому не сподобався напис «Путін скотина, геть з України!», викликав поліцію. Приїхала молода дівчина і двоє хлопців, і те, що це буде не типовий випадок, я зрозуміла вже з того, що, по-перше, вони не представились, не показали посвідчення і, головне, почали говорити мовою агресора. Наскільки я знаю, за Конституцією України, єдиною державною мовою є українська, і представники влади, особливо при виконанні своїх службових обов’язків, повинні послуговуватись виключно державною українською мовою. То коли ця дівчина, тобто поліцєйська, звернулась до мене мовою агресора, я вже знала, що напис «Путін скотина, геть з України!» їй не сподобається. Я, звичайно, напис цей не зняла, хоча нам все одно через півтори години після візиту поліцейських, його сепари, як завжди, обірвали, але ми, як завжди, роздрукуємо його знову і повісимо знову, ще й додамо напис «Путін хуйло!», бо мене змусити щось зняти з намету «Свободи» не міг ні Янукович, ні його сатрапи, ні ті менти, на зміну яким прийшла поліція, ні сепари, ні той ДНР-івець, який жорстоко мене побив у 2014 році! Ця молода поліцєйська, мабуть, щось про мене відчула, ну, що я можу поскаржитись її керівництву, спитати так, вродє між іншим, а чого це вашим підлеглим так не подобається напис «Путін скотина, геть з України!», чому вони так кидаються захищати нєжниє чуйства граждан, які так люблять Путіна і так не люблять Україну? Мабуть, ця поліцєйська щось таке зрозуміла, що вона щось не те і не туди, коли говорила (дослівно): «Всё-таки это президент, хоть и другой страны, и не надо его оскорблять!». Мабуть, вона прочитала щось в моїх очах, бо зазвичай після таких слів я згадую Небесну Сотню, вспоротий живіт Рибака з набитим камінням замість кишок, згадую Донецький Аеропорт, тих останніх кіборгів, яких привалило бетонною плитою, і вони там повільно і страшно вмирали, і як їх по частинах витягали, і як ті, що залишились покаліченими, але живими, заздрили мертвим, бо потім прийшло те сепарське ДНР-івське бидло і живих покалічених кіборгів-Героїв мучали і били, і відрізали їм все, що можна і не можна, і ставили на коліна, і заставляли їх всяке робити, і я згадую тоді Іловайськ, і розстріл, як курчат, по «зеленому» коридору, згадую нашу Іловайську Святу Тисячу і Дебальцеве, і тих два, п’ять, сім, десять, які гинуть кожного дня в АТО, вчора, наприклад, загинуло троє чиїхось синів, тобто, три труни прибудуть з АТО в оскаженілі від горя руки матері, то я згадую це все і стальним металевим голосом, підняв стиснутий кулак, і наче вся пролита кров Героїв розпирає мою голову, кричу: «Ганьба путінським с...сунам!». Мабуть, вона прочитала це в моїх очах, бо відступила, швиденько зазбиралась і пішла.

Але я вимагаю публічно доповісти мені, хто саме з поліцейських, одна дівчина і два хлопця (хай подивляться за графіком чергування) 11 вересня 2016 року в 11.00 підходили до агітаційного намету ВО «Свобода» на перехресті вулиць Рюміна-пр.Центральний і радили зняти плакат «Путін скотина, геть з України!». Цих поліцейських треба звільнити, бо вони ганьблять імідж нової поліції, до якої вже, в принципі, формується довіра. В якості же втішаючого призу оцій молоденькій поліцейській, яка так дуже переживала за Путіна, на пам’ять треба подарувати замість поліцейської форми, якої вона не варта, футболочку з написом «Путін – мій президент!», бо вона в такій футболочці буде виглядати набагато органічніше та природніше, ніж в формі Національної поліції України!