Школа від депутата, або Як купують виборців за їхні ж гроші

12.06.2018 20:08

Субвенція на соціально-економічний розвиток перетворилася на політичний підкуп. За рахунок платників податків. Як це відбувається, і як це припинити.

Політики при владі фінансують з держбюджету саме ті регіони, в облрадах яких сидять їх однопартійці.

Таким регіонам протягом останніх десяти років діставалася в середньому майже вдвічі більша сума субвенції на соціально-економічний розвиток в розрахунку на одного мешканця, ніж в регіонах, де при владі були інші партії.

За останні 10 років через субвенцію на соціально-економічний розвиток "помаранчеві", "біло-блакитні" політики та політики "по-новому" спрямували на підтримку "своїх" областей майже 20 млрд грн або дві третини загального обсягу субвенції.

Враховуючи, що саме за кошти субвенції зазвичай депутати ремонтують садочки та школи та підписують лавочки в парках своїм ім'ям, це схоже на прямий політичний підкуп виборців за рахунок платників податків.

Щоб припинити економічно-необґрунтований розподіл субвенцію необхідно скасувати. Альтернатива Державний фонд регіонального розвитку, на який варто спрямувати ресурс, адже він розподіляється за чітким правилом, а не на розсуд політиків.

Що таке субвенція на соціально-економічний розвиток і як вона розподіляється

У 2005 році вперше було запроваджено субвенцію на соціально-економічний розвиток. Загальний обсяг субвенції за 2007-2017 роки становив 28,4 млрд грн.

Субвенція — це грошова допомога місцевим бюджетам із державного на конкретно визначені цілі. Якщо кошти не місцеві бюджети не витрачають, вони повертаються до бюджету держави. Чим субвенція відрізняється від дотації.

Пріоритетними напрямами її спрямування були капітальні видатки, а саме: розбудова інфраструктури, будівництво та реконструкція об’єктів і ремонтні та інші роботи із запобігання аваріям.

2005 перший і єдиний рік, коли субвенція розподілялася пропорційно до чисельності населення регіону. Зокрема, так була пописана процедура в Законі про Державний бюджет 2005.

Проте, з 2006 року і до сьогодні розподіл субвенції вже відбувається на розсуд політиків.

Такий спосіб розподілу коштів несе ризик, що більший обсяг субвенції отримуватить області, де місцева влада близька до правлячої коаліції (парламентської більшості).

Відповідно, часто регіони, де при владі перебуває правляча партія отримуватимуть більше грошей, а опозиційні регіони підтримку з центра недоотримують. Подібна проблема актуальна для інших країн, як наприклад Індії, Бразилії чи навіть США.

Навіть поверхневий аналіз статей у засобах масової інформації демонструє: політичні впливи існують.

Найвідоміший випадок голосування за бюджет 2014 року народного депутата Олеся Донія в обмін на додаткові гроші, виділені на його округ. Існують і "свіжі" кейси: вкрай нерівномірний розподіл субвенції між округами Львівської області, залежно від лояльності обраного депутата до влади.

Тому ретельніший аналіз надання таких субвенцій є важливим.

Ми взяли дані щодо розподілу субвенції між областями за 2007-2017 роки. Аналіз стосувався саме областей, оскільки мажоритарну систему було запроваджено у 2012 році, До того ж, партійність обраних мажоритарників суттєво корелює з керівною партією в облраді.

Якщо поглянути на розподіл субвенцій на одну особу, то можна побачити, що в областях, де партія при владі була однією із партій коаліції у ВРУ, цей показник перевищував аналогічний в областях, де керівна партія не перебувала при владі в центрі, на 41,65 грн

Модель розподілу трансфертів

Чи є залежність між розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток і політичними факторами? Чи це такий збіг, що саме ті області, де керівна партія була в коаліції, найбільше потребували субвенції?

Ми зробили регресійний аналіз, у якому розрахували як політичні, так і соціально-економічні впливи на розподіл субвенції. Наші розрахунки підтвердили, що політичний вплив існує і це не просто збіг із економічними чи демографічними факторами.

Якщо більшість депутатів облради належали до партії, що входить до коаліції у ВРУ, то це збільшує розмір субвенції на соціально економічний розвиток, виділеної на цю область, на 31,69 гривень на 1 людину.

Також проведення виборів парламентських або місцевих виборів в Україні збільшує розмір субвенції на 1 людину на 52,73 гривні.

Ми помножили політичний ефект від виборів та від співпадіння правлячої партії на обласному рівні з центральними партіями коаліції на чисельність населення областей, де згадані ефекти були присутні.

Потім ми порахували суму отриманих ефектів. Загалом протягом 11 років 19,1 млрд грн субвенції на соціально економічний розвиток (або 67% від загального обсягу субвенції за ці роки) було розподілено політично понад те, що було розподілено за соціально-економічними факторами.

Чи є альтернатива

Можна довго дискутувати на тему, як зменшити політичні впливи при розподілі субвенції на соціально-економічний розвиток, але насправді вже існує альтернатива — Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), який має майже таку саму мету.

Альтернатива не ідеальна, оскільки згідно з Бюджетним кодексом кошти ДФРР повинні спрямовувати з-поміж іншого й на індустріальні парки. Шкоду індустріальних парків раніше уже пояснювала низка економічних експертів і науковців.

Проте Фонд має над субвенцією декілька переваг.

По-перше, 80% коштів фонду розподіляються відповідно до кількості населення, а інші 20% для тих регіонів, де валовий регіональний продукт на душу населення менший, ніж 75% від середнього значення цього показника по Україні.

По-друге, проекти, на які витрачаються кошти фонду, повинні бути визначені на конкурсних засадах.

Щодо другого пункту варто також вказати застереження. Як зазначають експерти, те, що мінімум половина членів комісії має бути народними депутатами, є загрозою лобізму окремих проектів у межах області.

Проте, якщо порівнювати ДФРР із субвенцією на соціально-економічний розвиток, перший однозначно виглядає більш економічно ефективним, навіть попри всі свої недоліки, оскільки передбачає розподіл коштів між областями за певним правилом, а не на розсуд політиків.

Висновки та рекомендації

Отже, субвенція на соціально-економічний розвиток розподіляється під політичним впливом, що економічно неефективно.

Державний фонд регіонального розвитку є доброю альтернативою субвенції, однак конкурсна система потребує вдосконалення: вплив народних депутатів на розподіл коштів фонду треба зменшити.

Відповідно наші пропозиції щодо усунення політичних факторів наступні:

Субвенцію на соціально-економічний розвиток варто скасувати як економічно неефективну.

Кошти, що виділяються на неї, передавати в управління Державному фондові регіонального розвитку.

Олексій Гаманюк, Економічна правда

Фотофакт