Валентина Семенюк: «Голими руками мене не взяти!»

09.05.2008 13:29

Фонд державного майна України роздвоївся. Сьогодні є голова ФДМУ в особі соціалістки Валентини Семенюк, яку Президент призначив ще у далекому 2005-му, та її «двійник», призначений урядом - «бютівець» Андрій Портнов.

Перша запевняє, що очолювана нею структура досі лишається єдиним легітимним органом. Другий після невдалих захоплень приміщення Фонду обжився у приміщенні уряду та запевняє, що з кабінівською печаткою в руках зможе провести конкурс з продажу Одеського припортового заводу. Семенюк в такому випадку погрожує судовою тяганиною та звинувачує «бютівців» у намаганні розрахуватися ОПЗ зі своїми інвесторами.

Схоже, Валентині Петрівні подобається воювати, бо не зупиняє її навіть зависла у парламенті постанова про її звільнення із займаної посади. Тепер вона вимагає прийняття Закону про ФДМУ, аби її звільняли по чітко прописаній процедурі. Про це та інше читайте в інтерв'ю «Главреду» голови Фонду держмайна Валентини Семенюк.

Валентино Петрівно, як ви сприймаєте те, що відбувається сьогодні навколо Фонду держмайна - це ваша особиста війна, війна Президента та прем'єра чи щось інше?

Це боротьба за збереження конституційного органу, а значить, і всього національного надбання. І скажу одне: чим більше мене випробовують, тим сильнішою я стаю. І хай запам'ятають, що голими руками мене не взяти.

Президент нещодавно сказав, що якщо у нас буде глава ФДМУ або нелегітимно звільнений, або нелегітимно призначений, то це поставить хрест на приватизації...

...і не тільки на приватизації буде поставлено хрест!

Така загроза вже існує? Цього року буде продано хоча б одне підприємство?

Фонд держмайна - це не лише приватизація, це, в першу чергу, національна скарбниця. І саме тому вже двічі йшли рейдерським захопленням у ФДМУ, бо тут знаходяться всі приватизаційні справи, за які можна дати мільярди, щоб їх тут не було, і знищити так, як знищувалися у силових структурах відповідні документи. Тут все національне надбання, яке знаходиться на території України та в інших державах, включаючи посольства. Тобто тут вся база даних.

Ви натякаєте на те, що Портнов може прийти і знищити ці архіви, а потім знову розгорнути в країні повторну приватизацію?

Тут і облік, і приватизація, яку можна подивитися. Але найголовніше - інвестиційні зобов'язання. Зникне справа - не треба контролювати ні в кого інвестзобов'язання, тому тут стоїть питання по-іншому... ФДМУ - це національний пиріг, на який є багато охочих. Але це і питання економічної безпеки, і Президент тут абсолютно правий, прийнявши відповідний указ після засідання РНБОУ.

Якщо подивитися на країни Європи, Сполучених Штатів, вони нарощують кількість суспільного майна і ефективно ним управляють, навіть маючи закон «про золоту акцію», а наша держава йде зворотнім шляхом. Ми зменшуємо долю держави, і вже під її контролем лишився 21%. Згадайте про поняття «казенне майно» - це майно, яке наповнює казну. А казна потрібна для армії, кордону, поліції, лікарень, освіти, науки...

Тимошенко і хоче продати підприємства, аби наповнити казну...

Це коли жити одним днем. А що буде завтра? Крім того, напевне навіть простий дядько не продавав би зараз прибуткові підприємства. А Юлії Володимирівні треба продати Одеський припортовий і саме тоді, коли фондовий ринок у світі обвалився, фондовий ринок в Україні тільки за тиждень мав 11% падіння. Отже, продати ОПЗ саме зараз означає не наповнити казну, а задовольнити апетити олігархів. Особливо тих, хто має зобов'язання підтримати її президентство. Бо коли виходить фальшива газета з оголошенням про конкурс, то це означає, що на нього наважаться тільки ті, хто зацікавлений в розкрутці цієї афери, аби інші не прийшли.

Нам розповідають про велику корупцію, доводячи, що в країні хіба що лише діти в селі не корупціонери. Але якщо спробують в Кабінеті Міністрів продати ОПЗ, то це буде така корупція, яка перевершить всі приклади, які Тимошенко наводила досі.

Але Портнов запевняє, що конкурс із продажу ОПЗ відбудеться 20 травня, причому за будь-якої погоди...

По-перше, тоді це буде процедура довгих судів. По-друге, ці дії сьогодні заборонено здійснювати судовим рішенням.

До речі, Тимошенко сама визнала легітимність Фонду держмайна, який знаходиться за адресою вул. Кутузова 18/9. Пару днів тому вона призначила пані Лєдомську, яку я звільнила за пенсійним віком, своїм радником. Тобто вона підтвердила, що мої дії як керівника Фонду щодо звільнення пані Лєдомської є законними.

Отже, визнання по всіх договорах купівлі-продажу здійснюється тільки безпосередньо тут, хіба що будуть виносити на парламент і ставити питання про голосування мене як керівника Фонду держмайна. Але спочатку треба прийняти закон про ФДМУ, бо чітко виписаної процедури звільнення немає. Правовий статус Фонду держмайна досі не врегульовано законом. За своїм функціональним призначенням він, безперечно, є органом спеціального призначення. До прийняття Закону про Фонд, де чітко буде визначено посаду Голови Фонду політичною та будуть чітко визначені підстави та процедура звільнення, звільняти мене відповідно до Конституції, а виходячи з цього, і відсторонювати від виконання службових обов'язків, має право виключно Верховна Рада. І, звичайно, відповідно до Закону «Про державну службу» та Кодексу законів «Про працю».

Самі представники БЮТ в цьому питанні заплуталися: спершу вони говорили, що для мого звільнення треба врегулювати процедуру і прийняти спеціальний закон, який до речі, подали в парламент ще місяців зо три. Потім вони сказали, що потрібно подання Президента, тепер говорять, що треба подання прем'єр-міністра.

Але ж постанова про ваше звільнення зареєстрована вже у парламенті...

Конституція не наділяє правом такого подання прем'єра. І ще раз зазначу - єдиними легітимними актами КМУ, визначеними в Конституції, та ст. 53 Закону «Про Кабінет Міністрів України» є Розпорядження і Постанови, а не доручення окремих членів Уряду. Тим більше нелегітимними є одноосібні (без врахування думки всього Уряду) подання до ВРУ на призначення керівників державних установ. Я заяву не писала, звіту мого не було.

Якщо парламент все ж таки звільнить вас більшістю голосів, ви будете оскаржувати ці дії?

Я буду діяти виключно в рамках закону. Для мене важливо, щоб врешті-решт влада перестала жити по «махновщині». А то у нас поки що передача портфелів від одного чиновника до іншого здійснюється за принципом «трьох конвертів» своєму наступнику. Перший - «обіцяй», другий - «вали все на попередника», а третій - «пиши своєму наступнику». Щоб все це припинити, в законі повинна бути прописана чітка процедура передачі портфелів від одного чиновника до іншого. А Рахункова палата має робити заключення, наприклад, що на рахунку в Міністерстві фінансів є стільки-то грошей, стільки-то майна, такий-то облік, у Мінпаливенерго стільки-то договорів на поставки газу, за цей газ стільки-то сплачено. І складати протокол, акт «прийому-передачі». А то сьогодні Юлія Володимирівна розказує, що попередній уряд нам залишив інфляцію, мало грошей, не сплачені борги за газ і таке інше - це все «махновщина».

Поки не буде цивілізованої передачі влади, всі будуть валити все один на одного. Подивіться, скільки у нас було урядів, розтягли 78% майна, а тепер мені довелося збирати все, робити інформаційну базу. Ми заключили договори з іншими державами, визначились, де є наше майно за кордоном, його повернули. Тепер виходить, що зараз, якщо не буде такого акту прийому-передачі і якась архівна справа по приватизації зникне, не буде з кого спитати про інвестзобов'язання, а мені потім скажуть, що це все я зробила? Ні! Тільки акт!

Чому і стояло питання захопити електронну систему діловодства. Сьогодні цією базою даних можна так скористатися, що розтягнути за невеликий період все, що залишилось. Тому я не хочу нести за це відповідальність, бо за мене в парламенті голосувало 313 голосів, а це відповідальність перед депутатським корпусом, перед Президентом і перед народом України. До мене розтягнули 78% майна, при мені продали менш 1%. Я дала до бюджету 29 млрд від всіх наповнень (оренда, дивіденди, штрафні санкції, приватизація і т.д.), а до мене за ті розтягнуті 78% дали 17 млрд. І я хочу, щоб, хто не прийшов на цю посаду, відчитався, куди від подів ті 21% майна, яке ще лишилося у державній власності.

Але ж у нас, на жаль, ситуація така, що на кожне судове рішення може бути винесене протилежне рішення іншим судом...

Не можна міряти всіх суддів під одну гребінку. Як кажуть, «есть люди, а есть людишки». Ми повертаємо майно тільки за рішенням суду, як і розриваємо договори оренди. І повірте, не всі судді погані.

Сьогодні все виглядає так, що Президент навколо конфлікту з ФДМУ, на вашому боці. Чому він вам допомагає?

Президент - гарант Конституції. Він відповідає за економічну безпеку і сьогодні захищає інституцію ФДМУ та стоїть на стороні закону. Мене він призначав зі згоди парламенту і знає мене як фахівця, і прекрасно розуміє, що зараз критична межа економічної безпеки. І погодьтеся, це було мужньо з його боку - будучи в одній коаліції з БЮТ, Президент став на сторону ФДМУ, бо він захищає національне надбання. Нам, звичайно, в цій ситуації трохи легше, бо є відповідна підтримка.

Проте є й інша думка щодо цього. Наприклад, Олександр Бондар в інтерв'ю «Главреду» сказав, що ви просто використовуєте протистояння між Президентом і прем'єром, аби втриматися у власному кріслі.

Олександр Миколайович сьогодні говорить як політик. Це його право, але я ніколи не трималася за крісло, і, до речі, не просилася сюди. Мене попросили у Верховній Раді прийти сюди і навести порядок.

Якби не було такого охолодження стосунків між Ющенком та Тимошенко, такий конфлікт в ФДМУ був би можливий?

Така ситуація завжди була, просто сьогодні стала більш виразною. А все тому, що немає законодавчого врегулювання, немає Закону про ФДМУ. Кожен уряд, який приходив до влади, намагався керувати по-своєму, але я ще в сесійному залі сказала, що ручного управління Фондом держмайна не буде.

Я не проти, а за приватизацію, але тих об'єктів, які потребують інвестицій. У законі про приватизацію зазначено, що мета приватизації - пошук ефективного власника. Якщо держава є неефективним власником, і є підприємство збиткове, то нехай продасть його з тим, щоб відновити його роботу та дати людям робочі місця. Я за таку приватизацію, як записано в законі. А у нас сьогодні мета приватизації для окремих - це задоволення тих обіцянок, яких понадавали. Продаж найбільш прибуткових об'єктів в умовах, коли йде падіння на фондовому ринку, це просто спотворення дії закону. Якщо Одеський припортовий завод дає 450 млн. грн. дивідендів на рік, якщо великий рівень зарплат, а за перший квартал вони в 1,7 рази збільшили виробництво, то у мене питання - навіщо його продавати? Держава є ефективним власником на цьому підприємстві, а скільки є лежачих підприємств, куди потрібно вкладати інвестиції.

Якщо, умовно кажучи, зараз на ОПЗ зав'язано близько 22 заводів світу. Він є конкурентом. Що таке, коли ми на фондовому ринку за 3-5 млрд. грн. виставляємо цей об'єкт? Це копійки. В таких умовах конкурентам легко купити його, зупинити, а там безперервний цикл. А ви ідіть в суд і судіться. Я, наприклад, маю право звертатися до суду лише через півроку від того моменту, коли прийшов новий власник. Судова тяганина може продовжуватися до безкінечності, завод стоятиме, а хто нестиме відповідальність за такі дії?

Але ж наш бюджет треба чимось наповнювати, бо, зокрема, Тимошенко обіцяла продовжити виплати вкладникам Ощадбанку. А все виглядає так, що ви своїми діями зриваєте приватизаційний процес, а отже виконання виборчих обіцянок БЮТ...

Жодного разу ні перед ким не виставляли такий план приватизації. За всі роки план приватизації виконувався двічі - коли продали перший раз «Криворіжсталь», і коли це зробили вдруге. Найбільше виконання плану йшло від 10% до 80%, і ніхто нікого не критикував.

Щодо повернення заощаджень, то навіть якщо продати все майно, включаючи приміщення Кабміну, їх не повернеш. До речі, коли ми, соціалісти, у 2005 році пропонували направити на повернення заощаджень гроші від продажу Криворіжсталі, Юлія Володимирівна цього не підтримала, вона добилася того, що 8 млрд. були перераховані на ЄЕСУ.

До того ж у законі про бюджет чітко вказано, що треба отримувати займи. Роби це сьогодні, коли є вільні гроші, а не транжир їх на ліво і на право, організовуючи вибори в Києві та Харкові.

Тому в цій ситуації - повернення заощаджень - це лише прикриття та обман, тому що 29 млрд грн. майна, що лишилося по номіналу, і 127 млрд грн боргів по заощадженням та страховці - речі непорівнювані.

Все ж таки, якщо конкурс по продажу ОПЗ буде проведено 20 травня, умовно кажучи, чия печатка буде важити більше - ФДМУ чи Кабміну, якою штампуватиме документи Портнов?

Все це буде всеодно визнано судом незаконним. Думаю, у нас вистачить сил не довести це питання до суду. У нас ще є парламент, який почне роботу на наступному тижні.

Прем'єр поки що безуспішно намагається зібрати на нараду всіх керівників регіональних представництв ФДМУ...

Що дасть ця нарада? Яка її правова основа? Відповідно до типового положення про ФДМУ та указу Президента 1994 року, 2007 року, Фонд держмайна не є органом виконавчої влади. Згідно з наказом ФДМУ 2005 року, представники ФДМУ та його регіональних відділень можуть виїжджати у відрядження лише за згодою керівника Фонду, який, зазначу, знаходиться на вул. Кутузова 18/9. Керівники регіональних відділень прекрасно розуміють це, і просто не приїхали.

Чи була насправді таємна вказівка Балоги цим керівникам не приїжджати на нараду у Кабмін?

Наказ, який видав пан Портнов, був відмінений мною як керівником ФДМУ, і підтверджено, що наказ щодо виїзду відмінено, тому керівники і не приїхали.

В середу мала вийти газета «Відомості приватизації», проте з'явилася інформація, що напередодні виходу весь тираж було знищено. Так газета вийшла чи ні?

Газета вийшла, ми її тримали, більшість передплатників отримали. Ось її примірник (показує газету). Газета скомпонована так, як це передбачено законодавством. Навіть тут написано: «Додаток виходить щосереди». На першій сторінці ми спеціально дали копію свідоцтва про державну реєстрацію ФДМУ, копію свідоцтва платника податку, і звичайно інформаційне повідомлення про те, що та газета, яка вийшла 26 квітня, не дійсна. Я дозволу на випуск такої газети не давала. Ну, і звичайно тут опубліковані всі інформаційні повідомлення щодо приватизації, оренди і т.д.

Чи є в цій газеті повідомлення про відміну конкурсу з продажу Одеського припортового заводу та продажу міноритарних пакетів обленерго?

Є. Що стосується ОПЗ, то ми видали наказ, виходячи з указу Президента про зупинку конкурсу. А щодо відомостей по енергетиці, то це чітко вказано в указі №200, де зазначено, що має бути прийнята Програма приватизації та енергетична програма. До речі, є рішення Кабінету Міністрів про те, що треба змінити цю енергетичну програму, але вона досі не змінена. В цьому ви можете переконатися, зайшовши на урядовий сайт. Тому я вимушена сьогодні робити такі дії. Бо якщо уряд дає своїм міністерствам доручення, і це не виконується, то нехай спитають з них, а не звинувачують когось в тому, що їх ображають. Тобто вони не виконали ні указ Президента, ні свої ж доручення, які видали самі собі.

Але ж Тимошенко сама нещодавно наказувала Портнову не виконувати укази Президента...

В цій ситуації можу сказати лише одне: коли звикли жити по «понятіям», а не по закону, звідси і всі звинувачення. Поїхала Тимошенко на Дніпропетровщину - Дніпропетровська облрада не така, треба її замінити. У києві міська рада не така - треба провести перевибори. У Харкові теж щось не так - треба переобрати міського голову. У Житомирі обрада не така - теж треба переобрати. Фонд держмайна не такий, як хотілось Юлії Володимирівні - його треба змінити. Не такий Антимонопольний комітет, Держтелерадіо... Як тільки Генеральний прокурор сказав, що ви неправильно видали постанову, вже й його треба звільнити. Мені здається, що скоро біля приміщення Кабінету Міністрів потрібно буде поставити ще тюрму і уряд у нас буде і суд, і прокуратура, і прем'єр, і цар все в одному. Тобто в такому випадку ні про яку правову державу говорити не доводиться.

Я ж знаю Юлію Володимирівну з двох сторін. Коли мені доводилося витягувати її з «кутузки», то вона говорила про правову державу, а тепер робить зовсім інше. Якщо вигідні рішення суду, щоб забрати 8 млрд грн від продажу «Криворіжсталі» для своїх ЄЕСУ, то ці рішення треба виконувати. А якщо якесь судове рішення її притісняє, то воно уже злочинне. Це вже не просто подвійні стандарти з боку одного з керівників держави...

Чим і коли закінчиться протистояння навколо Фонду держмайна? Чи не станеться так, що в країні будуть діяти два Фонди?

Не буде в Україні двох Фондів держмайна. Він є один. Крім того, пан Портнов є депутатом Верховної Ради, а Петрашко та Фесенко, яких він видає за заступників керівника Фонду, здається, працюють у Комісії з цінних паперів і їхні трудові знаходяться там. То про яке двовладдя можна говорити?..

Хто має поставити крапку в цьому конфлікті?

Конституційний суд зараз поставить крапку, який розглядатиме питання по відповідному поданню Президента.

І ви переконані, що це рішення буде на вашу користь?

Я знаю те, що інституція Фонд держмайна буде стільки, скільки буде держава Україна.

Фотофакт