Между Балогой и наковальней: губернаторов разрывают пополам

09.05.2008 14:16

«Холодна» війна між Президентом і прем'єром ризикує незабаром отримати статус «гарячої». Черговим каменем спотикання - точніше, цілою горою каменів - виявилися губернатори українських регіонів.

Вірніше, бойові дії розгортаються навколо питання, хто і як повинен впливати на керівництво обласних (та і районних) глав адміністрацій.

6 травня Президент руками свого секретаріату фактично не пустив глав обласних адміністрацій на засідання уряду, куди їх запросила особисто прем'єр. Початок цієї історії був покладений ще взимку. Для того, щоб «упорядкувати відрядження голів місцевих державних адміністрацій і підвищити рівень виконавчої дисципліни», Ющенко своїм Указом від 11 лютого заборонив головам ОДА без його дозволу перебувати в службових відрядженнях. Голови районних держадміністрацій теж потрапили в залежне положення - але вже не від Президента, а від своїх безпосередніх начальників - голів ОДА. Саме з ними глави РДА відтепер повинні погоджувати свої службові відрядження.

Проте, 2 квітня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що вона викликатиме глав держадміністрацій для звіту в Кабмін - простіше кажучи, «на килим». Причому звіти ці, як запевнила глава уряду, відбудуться не раз і не два, а будуть системними. «Достатньо було часу три місяці для того, щоб налагодити роботу і давати вже чіткий результат своєї діяльності», - строго сказала тоді Леді Ю.

Тимошенко дещо пом'якшила свою жорстку заяву тим, що в такі «дні звітності» глави адміністрацій зможуть поділитися проблемами кожної області і знайти шляхи їх вирішення разом із урядом. Але головне полягало не в цьому. Оскільки, наприклад, вже 11 квітня, виступаючи у Верховній Раді України, Тимошенко прямо заявила, що вважає неконституційним існуючий порядок речей, коли одноосібний вплив на губернаторську вертикаль має тільки Президент.

«За Конституцією, губернатори призначаються і знімаються за поданням уряду. На сьогоднішній день все це робиться без подання», - пояснила Тимошенко.

Тут доречно зробити ліричний відступ і нагадати, що та ж проблема існувала і у стосунках Президента Ющенка з прем'єр-міністром Віктором Януковичем. Саме у 2006 році на Банковій придумали у тому числі і такий хід, як призначення «в. о.» губернаторів. Як у Секретаріаті Ющенка вважали тоді і вважають зараз, такі речі можна проробляти і без узгодження з урядом.

Боротьба за губернаторів велася дуже активно. Янукович то намагався взяти Ющенка «нахрапом» (коли в кінці вересня 2006 року кортеж Президента раптом розвернувся на півдорозі з дороги на засідання Кабміну, ряд джерел пояснили це тим, що Ющенку вчасно доповіли: Янукович має намір під телекамерами вручити Президентові подання на відставку п'ятьох голів ОДА з «нашеукраїнською» пропискою). То на публічному рівні заявляв, що Секретаріат зриває роботу Кабміну з неухильного поліпшення всього і вся, тому що губернатори саботують урядові почини.

Проте система залишилася, якою була, а губернатори залишилися вірні Президентові. За це, пам'ятається, всіх 25 глав ОДА у свій час навіть ввели до складу Ради нацбезпеки і оборони - щоб ухвалювати рішення в ньому «правильною» більшістю голосів.

У ті часи Віктор Янукович стверджував, що призначення губернаторів без згоди уряду - це «ганебна практика», яка «ніколи не буде затверджена в нашій державі». Але відтоді Банкова тільки здійснила у вкоріненні «ганебного явища» помітний прогрес.

Наприклад, 22 серпня 2007 року, щоб не пустити на виїзне засідання Кабміну Януковича лояльних Президентові губернаторів, їх зобов'язали відвідати художню виставку в іншому регіоні. Тоді для цього знадобилася телефонограма із СП, про яку соратники Януковича багато розповідали пресі, але добути її так нікому і не вдалося. Сьогодні ж подібні речі, як відомо, узаконені указом глави держави.

Загалом, недивно, що із загостренням відносин між Ющенком і Тимошенко загострилося і «губернаторське» питання. Потрібний був тільки привід, і він знайшовся швидко: в кінці квітня Юлія Тимошенко звернулася до губернаторів з проханням забезпечити присутність керівників регіональних відділень Фонду державного майна України на засіданні, запланованому на 6 травня.

При цьому представники БЮТ заздалегідь не виключили, що деякі губернатори «саботуватимуть» виконання цього доручення. І попередили, що БЮТ вимагатиме відставки таких губернаторів.

Оскільки ситуація з ФДМ «зависла», від ідеї провести збори з регіональними керівниками в Кабміні відмовились уже в перших числах травня. Зате замість цього, на те ж 6 травня, Тимошенко запросила губернаторів на нараду, присвячену проблемам реконструкції і модернізації газопостачальної галузі. І реакція з боку Секретаріату Президента була негайною: заступник голови Секретаріату Роман Безсмертний, посилаючись на вищезазначений указ, заявив, що уряд повинен погоджувати з Президентом службові відрядження керівників обласних держадміністрацій.

Безсмертний заявив, що це повинно запобігти «перетворенню голів областей на вільних мандрівників і невмотивоване витрачання державних грошей». Він додав, що «мова не йде про заборону відрядження, проте вони повинні бути продиктовані не чиєюсь примхою, а невідкладною необхідністю». Зрозуміло, що під «чиєюсь» примхою мався на увазі саме намір прем'єра поговорити про таку дрібну тему, як газова інфраструктура.

Тоді ситуація вирішилася тим, що керівництво ОДА було представлене заступниками губернаторів. У відповідь же ходом уряду стало рішення запросити на наступне засідання Кабміну п'ять губернаторів, в областях яких - найнижчий рівень погашення заборгованості із заробітньої платні і найбільші проблеми із зростанням цін. Перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов пригрозив, що під такими губернаторами можуть незабаром захитатися крісла.

В той же час поки незрозуміло, про яких саме губернаторів йдеться. Турчинов сказав лише, що вони будуть визначені за підсумками аналізу ситуації в кожному регіоні, який проведе міністерство економіки і Держкомстат.

Тимошенко ж, змовницьки посміхаючись і не видаючи своїх дійсних почуттів, запропонувала створити мережу конспіративних квартир для зустрічей з главами ОДА, або залишати записки один одному «де-небудь в Маріїнському парку». Голова уряду нагадала, що губернатори, за Конституцією, підпорядковуються Кабінету міністрів, і вони зобов'язані працювати спільно. І наголосила, що сьогоднішня ситуація, коли уряд повністю відрізаний від виконавчих структур на місцях - це «ущербність сьогоднішньої влади», і, зокрема, Конституції України.

Цікаво, що поки не так багато губернаторів проявили лояльність до позиції Президентської канцелярії. Хіба що голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко назвав правильною появу документа, який регламентує відрядження губернаторів. Бо, за його словами, не «можна працювати, приходячи на роботу сьогодні і не знаючи, де ти будеш завтра і з яким питанням».

Але, як би там не було, суєта з губернаторами нагадує підготовку «демонтажу» коаліції і уряду. Від докорів, порад і альтернативних рішень головні політичні гравці переходять до різкіших і рішучіших кроків, кожен з яких може стати останнім у грі під назвою «дружба між демократичними силами».

З іншого боку, той факт, що «проблема губернаторів» існує весь час, коли на чолі Кабміну і на чолі країни знаходяться представники різних політичних сил, свідчить, що ця проблема є системною. І, отже, у прихильників «завершення політреформи» з'являється зайвий аргумент - що б під цим завершенням не малося на увазі.

Фотофакт