Быть или продлевать?

Статья предназначена тем, кто живёт в ЗОНЕ ЮУ АЕС и всем читателям ПН, которые хотят сохранить территорию Украины пригодной для проживания людей.

Уверенность в том, что нам необходимо БЫТЬ, а не продлевать ветхие энергоблоки, атомных станций сделала меня блоггером на ПН. Те, кому выгодно продление, обладают неограниченным доступом к СМИ. Людей зомбируют на то, что продление – это благо, это – неизбежность. А информации против продления практически нигде нет.

О том, что продление эксплуатации отработавших ядерных энергоблоков – это опасная авантюра с возможными катастрофическими последствиями для Украины я и рассказывал в своих статьях серии АНТИПРОДЛЕНИЕ.

К сожалению, вопрос «Быть или не быть?» взволновал очень немногих.

Поэтому почти без сопротивления аэсовцы продлили первый энергоблок на 10 лет, хотя есть основания ожидать, что он сам себя взрывом может вывести из эксплуатации.

Почти три месяца и второй энергоблок уже работает после истечения проектного срока его 30летней эксплуатации. Но чтобы узаконить факт его работы ещё на 10 лет «Энергоатом» проводит процесс общественного обсуждения этого вопроса.

И снова - поток зомбирования за продление и отсутствие информации против.

Предлагаемая работа – это попытка сконцентрировать доступную автору информацию о недопустимости увеличения пенсионного возраста для отработавших ядерных реакторов в одной статье.

Доступ к информации затруднён. Статья ещё не готова. А первые НЕслушания состоятся уже 27 марта в Арбузинке.

«Ложка хороша к обеду». Поэтому сегодня публикую то, что уже собрано. А в следующих работах и ответах на комментарии буду давать дополнительную информацию.

«Следует учитывать мнение академика РАЕН В.И. Комарова, что <срок эксплуатации многих блоков подходит к концу, все реакторы типа РБМК также требуют планомерной остановки, консервации с последующим демонтажем. Предстоит ответственная и гигантская по материальным затратам работа, но никакой активности в этом направлении ни в Минатомэнергопроме, ни в ведущих институтах не видно. Боюсь, что дело кончится тем, что сроки службы старых реакторов всеми правдами и неправдами будут продлеваться, и случится новый Чернобыль...»(Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074

«В цьому році перед Державною інспекцією ядерного регулювання України знову постане питання про продовження роботи двох чергових реакторів. Беручи до уваги те, як приймалося рішення про продовження енергоблоку №1 ЮУ АЕС, можна очікувати, що рішення про подальшу роботу інших енергоблоків також буде прийматися на основі неповних даних та розрахунків, які не завжди відповідають дійсності». http://necu.org.ua/rosiyski-reaktory-nebezpechni-osoblyvo-stari

В Україні вже продовжили роботу трьох реакторів, а ще дев’ять енергоблоків вичерпають свій ресурс до 2020 року.

«Реалізуючи права громадян та їх об'єднань на участь у розгляді питань і процесі прийняття рішень, пов'язаних з використанням ядерної енергії, виходячи з принципів відкритості та доступності інформації щодо своєї діяльності, ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (ЮУАЕС) спільно з місцевими державними адміністраціями та виконавчими комітетами місцевих рад адміністративних одиниць зони спостереження ЮУАЕС розпочато процес організації проведення громадських слухань з розгляду матеріалів з обґрунтування безпеки продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 ЮУАЕС». http://www.sunpp.mk.ua/ru/ltoe

Перший ядерний обман. Порушення Закону Кабінетом міністрів.

Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії визначається одним з основних завдань ядерного законодавства. Але рішення про продовження експлуатації УСІХ енергоблоків АЕС України приймалося за зачиненими дверима Кабінетом міністрів (Постанова КМУ від 29.04.2004 «Комплексна програма робіт щодо продовження терміну експлуатації (ПТЕ) діючих енергоблоків атомних станцій»).

Другий ядерний обман. Факт продовження замість участі у процесі.

Наведений вище Закон декларує участь громадян у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії. І у наведеному офіційному повідомленні НАЕК «Енергоатом» про Слухання, начебто, реалізується право громадян на участь у розгляді питань в ПРОЦЕСІ прийняття рішень. А в дійсності все виявилося діаметрально протилежним.

Про яку участь громадян у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії може йти мова, коли проектний термін експлуатації другого енергоблоку ЮУ АЕС збіг ще 06.01.2015, а про «наміри» продовження експлуатації 2ЮУ АЕС нам повідомляють тільки 18.03.2015 року( День за Днём от 18.03.15)? Тобто, енергоблок вже три місяці працює понад проектний термін, політичне рішення про продовження експлуатації УСІХ ядерних енергоблоків було прийняте ще 29.04 2004 року, а нас тільки тепер запрошують до обговорення: продовжувати, чи ні?

Участь в процесі прийняття рішення підмінена ядерними наперсточниками на інформування про факт продовження експлуатації без можливості впливу громадськості на прийняття рішення.

Третій ядерний обман. Два продовження: приховане - 4 місяці та деклароване - 10 років.

Маніпулюючи ядерним реактором, як наперстком, примусили його 4 місяці працювати в понадпроектний термін.

http://www.sunpp.mk.ua/ru/news/news_sunpp/2564 «6 января исполняется 30 лет со дня пуска второго энергоблока Южно-Украинской АЭС. Три десятилетия назад приборы его блочного щита управления зафиксировали синхронизацию с энергосистемой страны и выработку первых киловатт, что засвидетельствовало рождение в Украине нового атомного «миллионника».

Але, щоб узаконити роботу енергоблоку в понадпроектний термін, ядерні наперсточники «измыслили хитроумный трюк»: « Следующий этап жизни энергоблока - комплексные испытания на 100%-ом уровне мощности (опытно-промышленная эксплуатация) - был завершен 12 мая 1985 г. Именно этот день стал началом его жизненного цикла «эксплуатация».

Тобто, енергоблоку записали «липову» дату народження. Хоча він цього не знає. Метал не обдуриш - його проектні технологічні цикли вичерпуваються з моменту фактичного пуску реактора.

Логіка ядерних наперсточників: «Авось не бабахне»?!

Якою може бути ціна такої маніпуляції дуже наглядно продемонстрували Чорнобиль та Фукусіма.

Четвертий ядерний обман. Замість референдума- громадське обговорення, а замість громадського обговорення - «камерні» Слухання.

Продовження терміну експлуатації енергоблоків атомної станції є життєво важливим для мешканців тридцяти кілометрової зони АЕС, області, держави, сусідніх держав. Цей процес включає багато технічних, політичних, соціальних, екологічних, міжнародних, правових, економічних та інших питань. Тому громадське обговорення потрібно проводити не тільки своєчасно, але й на відповідному рівні. Населенню потрібно дати можливість ознайомитися з відповідною документацію та обговорити питання в засобах масової інформації та на зборах. Але матеріали стосовно ПТЕ-2ЮУ з'явилися на сайті ЮУ АЕС тільки 04.03.2015 року.
Громадське обговорення продовження терміну експлуатації другого енергоблоку ЮУ АЕС підмінено ядерними наперсточниками на «слухання».
«Активна фаза громадських слухань починається 27 березня»,- написано в повідомлені від 18.03.2015 року. Це повинно означати, що була ще й якась пасивна фаза, про яку
нам нічого не відомо.
Як це робили з неСлуханнями по ПТЕ 1ЮУ: до нас привезуть концертну бригаду (щоб була мотивація до прискорення голосування) та з десяток самих головних спеціалістів атомної станції; до ДК в середині робочого дня загонять весь місцевий адмінресурс та дітей; перед початком зборів зал будуть зомбувати спец. фільмом про "саму дешеву, безпечну та чисту атомну енергетику"; на сцену вилізуть керівники атомної станції та керівники міста і району; години дві на вуха кільком десяткам аборигенів будуть розвішувати ядерну лапшу; потім розіграють заготовлені питання-відповіді та виступи «Одобрям-с»; а на самкінець очманілі від не зрозумілих чисел та графіків «учасники слухань» разом з численним десантом атомної станції дружно проголосують за продовження . Це примусове голосування кількох десятків дітей та залежних людей під контролем їх работодавців ядерні наперсточники назовуть результатом громадського обговоренння: "Народ - За!"
Отаке воно – громадське обговорення ПТЕ 2ЮУ.

П’ятий ядерний обман. Слухання заради "галочки".

Саме цікаве в слуханнях, що проводить ЮУ АЕС, мабуть те, що результати голосування ... ні на що не впливають. Учасники можуть голосувати «За», можуть - «Проти», можуть взагалі не голосувати. Головне, що у матеріалах, які подадуть до ДІЯРУ стосовно ПТЕ 2ЮУ буде записано: « У 30-км зоні проведено громадське обговорення».

А рішення про продовження експлуатації було прийняте ще у 2004 році ((Постанова КМУ від 29.04.2004 «Комплексна програма робіт щодо продовження терміну експлуатації (ПТЕ) діючих енергоблоків атомних станцій»).

Так було і з продовженням терміну експлуатації першого блоку ЮУ АЕС.

Громадськість надала достатньо вагомих зауважень для того, щоб ДІЯРУ не продовжила дію ліцензії, але на ці зауваження ніхто не звернув уваги.

Для тих, хто хоче прийняти участь у неСлуханнях по продовженню експлуатації другого енергоблоку ЮУ АЕС прикладаю інформацію ЮУ АЕС:

Шостий ядерний обман. Порушення міжнародних угод.

Міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, передбачають вільний доступ громадськості до інформації щодо запроектованої діяльності. В Конвенції визначається склад інформації, що надається громадськості. Така інформація повинна включати і огляд основних альтернатив.

Як альтернативний варіант НАЕК «Енергоатом» розглядає тільки побудову нового блоку і робить висновок: будувати новий дорожче, тому потрібно продовжувати експлуатувати «ветхий» енергоблок.

Варіант виводу із експлуатації енергоблоку, що відпрацював свій ресурс, навіть не розглядався. Хоча дуже часто ядерні блоки відключав диспетчер, або зменшував потужність. І те, і друге економічно не вигідно та небезпечно. Крім того, технічна водойма-охолоджувач ЮУ АЕС в жарку пору року може охолоджувати менше двох блоків. Навіщо ж тоді продовжувати третій?

До закінчення проектного терміну експлуатації НАЕК «Енергоатом» повинен був розробити проект виводу блоку із експлуатації. Але він цього не зробив. А що робити, якщо ДІЯРУ вирішить, що блок далі не може безпечно працювати?! Ядерний блок – це не кофемолка, яку легко можна виключити. Потрібні десятиліття, а то й століття, щоб довести проммайданчик АЕС до «зеленої галявини».

Також не розглядався як альтернатива продовженню цілком можливий варіант тяжкої аварії на ядерному енергоблоці, що відпрацював свій ресурс. Японці зливали радіоактивну воду в море, а куди потече радіоактивна вода при аварії на ЮУ АЕС? На наші кращі в світі чорноземи, та в наші водогони. Та й де Україна візьме кошти на другий Чорнобиль, якщо вона з 1986 року навіть за допомогою СРСР та всього світу не може подолати наслідки чорнобильської катастрофи? Мабуть, вигідніше не ризикувати з експериментами продовження того, що вже відпрацювало.

Таким чином, якби були належним чином розглянуті всі можливі альтернативні варіанти, то тоді б варіант продовження міг би виявитися не самим кращим.

Міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, також передбачають, що «кожна із Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості».

Чого ДІЯРУ не зробила при ПТЕ 1ЮУ. Нема сумніву, що вона продовжить ліцензію і 2ЮУ.

Сьомий ядерний обман. Надійність та безпека українських ядерних енергоблоків.

7.1 На ЮУ АЕС працюють реакторні установки ВВЕР- 1000, які взагалі потрібно не те, що продовжувати, а негайно зупиняти. Або, хоча б, виводити з експлуатації відразу ж після закінчення проектного терміну їх експлуатації. (Симонов Е.Я. «ПРОДЛЕНИЕ ЖИЗНИ АЭС - ЭТО АВАНТЮРА. https://news.pn/ru/public/91074 ).

Не заглиблюючись у деталі можна сказати, що у реакторах, які працюють на ЮУ АЕС, конструктивно не виключена можливість в результаті аварії, теракту, або «людського фактору» перетворення їх на потужні ядерні бомби.

Є наукові розробки, що дозволяють це виключити, але вони не застосовані на ЮУ АЕС.

7.2 ЮУ АЕС – це середина минулого століття.

ЮУ АЕС проектувалася та будувалася ще у середині минулого століття, коли про безпеку населення та довкілля ніхто навіть і не думав, а технології суттєво відставали від сучасних. Після чорнобильської катастрофи у 1986 році увесь світ побачив, як «мирний атом» перетворився у «ядерного джина». У 1989 році миколаївська обласна екологічна асоціація зібрала 215 тисяч підписів протесту проти будівництва ПУ ЕК і добилася проведення екологічної експертизи проекту ЮУ ЕК. Екологічна експертиза, яку провели ведучі наукові установи та кращі вчені СРСР показала, що «унікальний» проект не відповідає екологічним вимогам, атомна станція і каскад водосховищ не потрібні півдню України та знищать унікальний природно-історичний комплекс і річку Південний Буг.

Втілювати його в життя не можливо. Але спрацював принцип: «Будувати не можна. Але витрачено багато коштів. Тому треба запустити у роботу те, що збудовано». Іншими словами: «Раз пістолета куплено, то з нього обов’язково потрібно застрелитися».

І стрельнули – недороблено-перероблений ЮУ енергокомплекс запрацював. Попали туди, куди цілилися:

Тепер наш Буг тече тільки до ЮУ АЕС, а нижче – скоріше мертвий, ніж живий.

А населення вимирає. Скільки б не розповідали казки ядерні лікарі про безпеку атомної станції, нам від цього не легше: « Заболеваемость раком в Николаевской области одна из самых высоких в Украине, а в Вознесенском районе заболеваемость онкологией – одна из самых высоких в Николаевской области» ( газета «День за днём», 11.02.15год).

Але ж не раком єдиним «мирний» атом страшний, але й загальним пригніченням імунної системи людини, і катарактою, і серцево-судинними, і желчно-кам’яними хворобами. Та й виявити себе радіація здатна через багато років, або навіть у наступних поколіннях.

7.3 Енергоблоки України не відповідають світовим стандартам безпеки.

Після об’єднання Східної та Західної Німеччини всі ядерні реактори радянського виробництва були зупинені, як такі, що не відповідають стандартам безпеки.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8

А на Україні працюють. І навіть більше, продовжують їх експлуатувати навіть тоді, коли вже скінчився проектний термін їх безпечної роботи. У нашого Уряду один підхід до пенсійного віку і людей, і ядерних енергоблоків – підвищувати. Щоб пенсії людям призначати посмертно, а ядерні блоки, як смертники, вибухами знищували себе разом зі своїми експлуататорами.

7.4 Безвідповідальне прийняття рішення про продовження.

«Рішення про продовження терміну роботи старих радянських реакторів контролюючі органи приймають на основі неповної інформації та неякісних звітів. Так, згідно дослідження Національного екологічного центру України (НЕЦУ), рішення про продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Южно-Української АЕС на 10 років було передчасним та необґрунтованим, а робота енергоблоку в понадпроектний термін може бути небезпечною». htt p://necu.org.ua/rosiyski-reaktory-nebezpechni-osoblyvo-stari

«Звіт «Енергоатома», на базі якого Державна інспекція ядерного регулювання приймає рішення про продовження роботи реактора, недостатньо пропрацьований і розроблений з грубими порушеннями вимог норм міцності. Крім того, оцінка та прогноз технічного стану корпусу реактора були проведені не належним чином та не в повному обсязі...» htt p://necu.org.ua/rosiyski-reaktory-nebezpechni-osoblyvo-stari

«Ситуація з визначенням технічного стану енергоблоку No1 Южно-Української АЕС (далі –ЮУ АЕС) викликає серйозні занепокоєння і ставить під сумнів його подальшу

безпечну роботу. Висновок незалежної експертизи свідчить, що в деяких елементах корпусу реактора втома металу суттєво перевищує нормативні межі в тому числі і при понадпроектній роботі, що вказує на високу ймовірність виникнення макротріщин.

Подальша безпечна робота реактора –під сумнівом. А отже під сумнівом - гарантоване недопущення розгерметизації першого контуру, викиду радіоактивності,опромінення персоналу станції, населення та навколишнього середовища.

На момент прийняття рішення про продовження терміну експлуатації блоку No1 ЮУ АЕС Державною інспекцією ядерного регулювання України (далі ДержатомрегулюванняУкраїни), яка є державним органом, відповідальним за ядерну та радіаційну безпеку в країні, на енергоблоці не було завершено виконання всіх обов’язкових заходів з підвищення безпеки. Невиконаними чи незавершеними залишалося 54 таких заходи. Крім того,оцінка та прогноз технічного стану корпусу реактора були проведеніДП НАЕК «Енергоатом» не на належному рівні та не в повному обсязі. А відповідні висновки державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки (далі – експертизи ЯРБ) щодо безпечної роботи реактора у понадпроектний термін по суті не відповідають розділу IV Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» в частині незалежності та консерватизму.

http://necu.org.ua/wp-content/uploads/1503resumeuaes.pdf

7.5 Реактор розраховано на конкретну кількість технологічних циклів.

«Планову кількість циклів розхолоджень на енергоблоці вже перевищено, що загрожує утворенням в корпусі реактора мікротріщин. Подальша експлуатація корпусу, який не підлягає заміні за таких умов може призвести до серйозної аварії з викидом радіоактивних речовин в атмосферу». (Дослідження звіту з періодичної переоцінки безпеки 1ЮУ АЕС, НЕЦУ)

«В РУ с ВВЭР не автоматизированы контроль и управление техническими средствами для исключения больших скоростей изменения температуры компонентов 1-го контура (корпусы реактора и парогенераторов), прочность которых может быть потеряна при скоростях изменения температуры металла компонентов РУ более 60 С/час и более при авариях (Л3). Из указанного раздела следует, что наиболее критичным компонентом РУ с ВВЭР является корпус этого реактора.

Не исключено, что на действующих АЭС, в которых достигнуты выработка ресурса корпуса реактора накоплением проектного числа циклов <разогрева-расхолаживания> и флюенс, также могут состояться акты продления их сроков эксплуатации после реализации каких-либо мероприятий. Однако эту реанимацию РУ АЭС нельзя допускать в принципе. Их проекты не обеспечивали возможность корректного учёт числа циклов расхолаживания и разогрева 1-го контура, включая режимы, при которых фактическая скорость изменения температуры теплоносителя превышала 60 С/час. Не исключено, что реально таких режимов было больше, и многие оказались вообще не учтёнными»

«Проектами АЭС (опаснее - с ВВЭР) не исключаются события при эксплуатации и авариях, которые не зависимо от <правильности эксплуатации> происходят, нещадно провоцируя разрывы корпуса ядерного реактора, парогенераторов (ПГ). ( всё списывали на плохую воду)

Из анализа неблагоприятных событий на АЭС удалось сохранить наиболее опасные данные из несанкционированных режимов, состоявшихся 25.12.82 г. на блоке N 1 ЮУАЭС (сброс пара из трубопровода <собственных> нужд) и там же 22.10.85 г. (<провал> давления пара в ПГ сбросом пара из него). При <верхнем> пределе по проекту скорости изменения температуры теплоносителя в 1-м контуре 60 С/час для аварийного расхолаживания при событиях имели место скорости расхолаживания 334 С/час и 1800 С/час соответственно. Причём, руководство станции пыталось утаить эти события, однако по другим каналам надзорные органы были информированы об этих опасных режимах и, соответственно, затребовали со станции акты их расследования. Мне поручалось тогда их изучение.

Эти данные в сочетании с попытками скрыть реализацию опасных режимов и невозможностью предотвращения подобных режимов на любой АЭС и при правильных действиях персонала станции, достаточны для формирования требований общественности обязательного рассмотрения в проектах ОЯЭ аварий, связанных с разрывом корпуса реактора, парогенератора. По крайней мере, абсурдность текста <со звездочкой> в ОПБ бесспорна, и этот текст, по сути, является криминальным;

Имеющийся в ОПБ <совет> проектантам показывать в проекте, <что вероятность разрушения корпуса реактора не превышает 10Е-7 на реактор в год> в такой <подаче> с юридической точки зрения никакого отношения к обоснованию безопасности АЭС не имеет. Любой жулик <покажет> судьям то, что ему <настоятельно> подскажут <органы>. Автор расчётов этой малой вероятности не несёт какой-либо ответственности, в случае если разрыв корпуса реактора РУ любой АЭС состоится сегодня в ночь, через неделю, в следующем году или через миллион лет. Такова физическая <суть> самой по себе вероятности, представляющая в части обоснования безопасности АЭС в случае разрыва корпуса реактора <комбинацию из трёх пальцев>, спрятанную в <кармане> (в проекте).

И этой комбинацией предопределяются следующие Чернобыли, губительные для РФ( и для Украины) в целом...» (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074 )

7.6 Ядерний реактор – потужний генератор радіонуклідів.

«Не устранимым опасным свойством ядерных реакторов в реакторных установках (РУ) всех АЭС является интенсивная наработка техногенной радиоактивности. Наибольшая активность образуется в активной зоне реактора в виде продуктов деления ядер ЯДМ на осколки и в остальных компонентах реактора вследствие облучения их потоком нейтронов, излучаемым из активной зоны реактора.

Известно, что в реакторе ВВЭР-440, содержащим порядка 40 тонн ядерного топлива, <суммарная активность топлива, обогащением 3% по урану-235, составляет 6х1011 Бк (16 Ku). Через год эксплуатации радиоактивность продуктов, образовавшихся в процессе деления ядер урана, уже составит 4х1019 Бк (109 Ku), т.е. будет в 100 млн. раз больше исходной. Наработка радиоактивности в ядерном топливе почти пропорциональна его количеству в реакторе и времени работы реактора на номинальной мощности. По этим, полагаю, заниженным данным определяется, что в реакторе ВВЭР-1000 (~74 тонны топлива)/ на ЮУ АЭС/ также за один год его работы радиоактивность топлива составит не менее 8х1019 Бк (2х109 Ku).

Указанные величины радиоактивности, которая может быть выброшена из реакторов, должны быть решающими в формировании требований о безотлагательном прекращении эксплуатации действующих реакторов ВВЭР-440, -1000, РБМК-1000 и о недопустимости сооружения новых АЭС». (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074 )

7.7 Ядерний реактор – потужний постачальник радіонуклідів в зовнішнє середовище.

Ті, що продовжують роботу «ветхих» реакторів, стверджують, що вся радіоактивність сконцентрована у реакторах. А конструкція енергоблоку має цілу низку бар’єрів, які не пропускають радіонукліди у навколишнє середовище. Реактор має перший і другий контури теплоносія, які ізольовані один від одного та не пропускають радіонукліди за межі активної зони реактора.

Але це – чергова брехня аесівців.

Навіть в умовах безаварійної роботи ядерний реактор постійно забруднює навколишнє середовище радіонуклідами.

Ядерное топливо - это комплект тепловыделяющих сборок (ТВС), конструктивно объединяющих тепловыделяющие элементы (твэлы), в полости оболочек которых размещены ЯДМ в виде топливной матрицы. Это дробление ЯДМ обеспечивает размещение в реакторе большого количества ЯДМ, стержней системы управления и защиты реактора (СУЗ) с поглотителем нейтронов, и возможность отвода тепла от твэлов, нагревающихся за счёт торможения в матрице осколков деления ядер ЯДМ, разлетающихся изначально с большой скоростью. Теплоноситель, как правило, обладает свойством замедления быстрых нейтронов до энергий, при которых вероятность <полезного> захвата их ядрами ЯДМ наибольшая. Совокупность указанных компонентов обеспечивающих условия для инициирования самоподдерживающейся цепной реакции (СЦР) деления ядер, является активной зоной реактора, интенсивно (см. выше) нарабатывающей радиоактивность.

Несколько слов о физических барьерах безопасности РУ АЭС. В нормативах (ОПБ, ПБЯ) указано, что <безопасность АЭС должна обеспечиваться за счёт последовательной реализации концепции глубоко эшелонированной защиты, основанной на применении системы физических барьеров на пути распространения ионизирующего излучения и радиоактивных веществ в окружающую среду...

Система физических барьеров блоков АЭС включает: топливную матрицу, оболочку твэла, границу контура теплоносителя реактора, герметичное ограждение...> РУ. Далее следует положение: <при нормальной эксплуатации все физические барьеры должны быть работоспособными...>. Однако фактические показатели и технология эксплуатации всех типов действующих РУ и АЭС в целом свидетельствуют о несоответствии АЭС, других ОЯЭ указанным положениям. Физические барьеры не являются таковыми, изначально были и остаются мифами, что подтверждают показатели работы АЭС в части постоянных выбросов радиоактивности с них.

С инженерной точки зрения понятие <барьер> есть компонент, ничего никуда не пропускающий. В работающем реакторе АЭС задолго до приближения проектной энерговыработки твэлов ТВС топливная монолитная матрица каждого твэла <наращивает> пористость в результате радиационного распухания, легко выпуская из себя радионуклиды к оболочке твэлов. Оболочка твэла, облучаясь быстрыми нейтронами, становится хрупкой, не плотной и также не препятствует миграции радионуклидов уже в реакторный теплоноситель 1-го контура РУ с ВВЭР или контура многократной принудительной циркуляции (КМПЦ) в РУ РБМК-1000.

При этом надо иметь в виду, что реально в каждом реакторе соседствуют ТВС свежие, отработавшие пару лет и три года. К тому же в твэлах свежих ТВС допускаются нормативные неплотности оболочек твэлов. Стало быть, начиная с первой загрузки ТВС в реактор, ещё не испытав номинального облучения быстрыми нейтронами, твэлы уже обеспечивают <поставку> радионуклидов в реакторный теплоноситель. Однако и 1-й контур РУ с ВВЭР не является барьером, так как проектом предусмотрены постоянно подключённые к нему трубопроводы систем:

- постоянной подпитки 1-го контура очищенной водой с заданной подачей и расчётной концентрацией в ней борной кислоты и химических реагентов. Изотоп бора-10 в воде 1-го контура, циркулируя через активную зону, функционирует как поглотитель нейтронов, компенсирующий избыточную реактивности ядерного топлива в реакторе, формируемую загрузкой свежего топлива перед началом работы блока при номинальной мощности в течение, например, года. Эта реактивность существенно превышает компенсирующую способность стержней быстрой системы управления и защиты (СУЗ) реактора, называемой как <механическая> СУЗ;

- постоянной <сдувки> радиоактивной воды из 1-го контура, равной подпитке. Посредством сочетания величин подпитки и <сдувки> поддерживается водно-химический режим, снижающий скорость окисления металла оборудования и трубопроводов 1-го контура, и удаляются радионуклиды, постоянно поступающие из твэлов, образующийся радиоактивный тритий из дейтерия в воде, из бора-10 при облучении нейтронами, и радиоактивные продукты коррозии и эрозии металла.

Этим водообменном снижается удельная активность воды в 1-м контуре до нормы. <Сдуваемая> вода проходит через систему очистки от радиоактивности, однако фильтры системы не задерживают тритий и растворённые в воде газообразные радионуклиды, постоянно <пропуская> их вместе с излишками воды в среду обитания. Последствия указанной технологии всегда скрываются от общественности. / то есть, на ЮУ АЭС делают две «продувки»:продувку радиоактивного первого контура и продувку из Ташлыкского в-ща в Буг).

Стало быть, 1-й контур с системами подпитки и сдувки не локализует, а обеспечивает постоянный вывод радиоактивности за <свои> пределы, а часть её постоянно сбрасывается в среду обитания. Эта технология обеспечивает возможность умышленного продления работы РУ на мощности при большем норматива разуплотнении оболочек твэлов, так как проектная система контроля герметичности оболочек твэлов позволяет персоналу АЭС <вычислить> превышение норматива лишь через 6-8 часов выдержки взятой пробы воды из 1-го контура.

Следует учитывать откровенное признание член-кора АН СССР В.Сидоренко (МСМ СССР), в том, что <за год работы реактора образуется трития активностью сотни и тысячи кюри (в зависимости от мощности и режима эксплуатации реактора). Как химический аналог водорода он не задерживается на очистных системах... и поступает в окружающую среду с дебалансными водами... Неудаляемость трития химическими средствами и большое время полураспада (12,26 года) приводят к тому, что любые меры удержания его в системах АЭС за счет сокращения количества дебалансных вод, увеличения емкостей для хранения сбросных вод первого контура и т.п., не могут дать практически никакого эффекта. Весь образовавшийся в 1-м контуре тритий будет сброшен за пределы станции> (Л3). Количество сбрасываемого трития в окружающую среду не поддаётся контролю.

Нарабатываемый в воде КМПЦ РУ РБМК-1000 тритий, в несколько меньшем количестве, также <покидает> АЭС, и, оказавшись в грунтовых водах, прудах-охладителях, по биологическим цепочкам поступает в организм детей и взрослых людей. Он опасен тем, что как водород, может оказаться также в клетках генных структур, однако, претерпев радиоактивный распад, превращается в гелий, разрушая клетку гена. Это воздействие на людей, даже не работающих на АЭС, представляет собой варварский опыт, скрытно и постоянно проводимый над нами без нашего согласия (нарушение положений п. 2 Ст. 21 и п. 3 Ст. 41 Конституции РФ).

Видимым защитным ограждением РУ ВВЭР-1000 является защитная оболочка (ЗО), последний <барьер> РУ проекта В-320 с реактором ВВЭР-1000 на действующих в РФ АЭС Калининской, Балаковской, Ростовской. ЗО установлена на железобетонной плите-фундаменте и представляет собой цилиндр высотой 54 м с внутренним диаметром 45м и толщиной стенки ~1м, <озаглавленный> сферическим куполом. Эти компоненты изготовлены из железобетона. <Тело> стен купола и цилиндра пронизано трубными проходками, через которые пропущены троса, <сжимающие> купол, цилиндр и крепящие её к плите. Этим обеспечивается прочность ЗО, рассчитанная на избыточное давление среды в ней ~4 кгс/см2. Герметичность полости ЗО должна обеспечиваться внутренней стальной облицовкой с толщиной листов ~20 мм и определяется величиной утечки. В СССР у вводившихся в эксплуатацию блоков АЭС Калининской, Запорожской, Южно-украинской, Балаковской, (в РФ - Ростовской) утечки газа из ЗО превышали проектные значения.

Соответственно принимались решения, <разрешающие> считать их проектными. К сожалению, и ЗО не соответствует функциям барьера. В случае реализации максимальной проектной аварии стальная оболочка ЗО, <надувшись> до максимального давления, может изначально потерять герметичность как от внутренних напряжений в металле вследствие неравномерности термических воздействий потоков теплоносителя, <вырвавшегося> из 1-го контура, так и от <летящих> фрагментов разрушений трубопровода 1-го контура РУ. Кроме того, ЗО, содержащая большое количество радиоактивной среды в своей полости при давлении, разрушаема падающим по нормативу самолетом с <проектными> характеристиками его веса и скорости, если в момент соударения с ЗО произойдет взрыв его горючего и/или боеприпасов. Вследствие обезвоживания реактора при аварии также возникнет паро-циркониевая реакция в его активной зоне с выделением водорода. Этот водород окажется в полости ЗО. В случае достижения гремучей смеси в полости ЗО может произойти её взрыв, как несколько раз произошли взрывы в ЗО блока ? 2 АЭС Three Mile Island США при аварии, начавшейся 28.03.79 г. (Л4). Таким образом, ЗО может стать намного <дырявее> именно при радиационной аварии.

Подтверждением наличия <щелей> в боксах и ЗО, является обусловленный выходом через них радиоактивных газов и аэрозолей <такой феномен, как километровые столбы ионизированного воздуха (<свечки>) над любой АЭС. Эти образования могут наблюдаться с помощью обыкновенных радиолокаторов на расстоянии в сотни километров от любой АЭС> (Л1). Так что, ЗО АЭС тоже не барьер.

1.2. Основным опасным свойством действующих ядерных реакторов является загрузка в них ядерно-делящегося материала (ЯДМ) в количествах, кратных многим десяткам критических масс ядерных бомб. Это свойство есть разрешённая нормативами в проектах АЭС возможность реализации ядерных взрывов в реакторах.

Это свойство обусловлено природой размножения в активной зоне нейтронов, используемых для инициирования и регулирования интенсивности самоподдерживающейся цепной реакции (СЦР) деления ядер, например, изотопа урана-235.

Нейтрон, поглощённый ядром урана-235, разрушает (делит) его на осколки с одновременным испусканием 2?3 нейтронов, называемых мгновенными. В дополнение к ним через десятые доли секунды и в течение последующих десятков секунд эти осколки также испускают нейтроны, названные как запаздывающие нейтроны. Доля их, обозначенная символом ?, в числе появившихся <на свободе> нейтронов в акте каждого деления ядра, не превышает 0,7%. Немного излишнее воспроизводство нейтронов обеспечивает достижение СЦР деления ядер урана-235.

Лишь обеспечение решающей роли запаздывающих нейтронов в поддержании СЦР деления ядер топлива в реакторе позволяет избежать в нём ядерного взрыва - мгновенного роста её интенсивности. Доля запаздывающих нейтронов для конкретной активной зоны, равная ?эфф, не всегда равная 0,7%, и есть та тончайшая <полоска>, отделяющая СЦР деления ядер в реакторе от СЦР их деления в ядерной бомбе. Расширить эту <полоску> невозможно, но ошибочно преодолеют её операторы, управляющие реакторами (СИУР). Преодолеют её аварии, резко улучшающие свойства размножения нейтронов в реакторе на величину, равную и более ?эфф, или оказавшиеся в кресле операторов террористы, как они смогли стать пилотами авиалайнеров и таранили ими башни-близнецы в городе Нью-Йорке. (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074 )

7.8. Атомні станції – привабливий об’єкт для терористів.

Террористы, от которых невозможно изолироваться любому государству, любому объекту, всегда устремлены на причинение максимального ущерба экономике, на смертельное поражение многих людей в любом государстве. Это - важный аргумент.

Все мишени доступны для террористов, особенно последняя мишень ( частой, протяжённой, перевозкой контейнеров с отработавшими ТВС по железным дорогам).

Рядом с платформой с контейнерами, заполненными отработавшим ядерным топливом (ОЯТ), <случайно> оказавшаяся платформа с цистерной, заполненной аммиаком или другим взрывоопасным материалом, обусловит мощнейший взрыв, инициируемый взрывным устройством небольшой мощности. Взрывом цистерны будет разрушено всё вокруг, включая и контейнеры. Это приведёт к разбросу радиоактивных фрагментов ОЯТ на большой территории. Напоминаю о техногенной катастрофе в апреле 2004 года на железнодорожной станции города Рёнчхон Северной Кореи. При произошедших взрывах поочередно двух цистерн заполненных аммиаком, инициированных обрывом троллейной электролинии, образовались две воронки диаметром порядка 70 м., и был разрушен город.На обращёние к Президенту РФ (Л5) с требованием прекратить любую транспортировку ОЯТ по территории России, по поручению Администрации Президента РФ поступила в мой адрес из Росатома отписка (на 5-ти л.). Значит, <колёсные> чернобыли не исключены». (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074 )

Викликати тяжку аварію на АЕС може й падіння ракети або літака на об’єкти АЕС. Це визнають й самі аесівці, але навіть не враховують таку можливість при обгрунтуванні безпеки продовження, посилаючись на низьку ймовірність такого випадку. Але чи можна гарантувати, що літаки, чи ракети, яких наразі достатньо у донецьких терористів, не полетять на АЕС?!

Ядерну катастрофу на ЮУ АЕС можуть викликати терористи, зруйнувавши дамбу, яка тримає технічну водойму-охолоджувач ЮУ АЕС ( Ташлицьке водосховище) на 100метровій висоті над Бугом. Тоді 100метрова хвиля ядерного цунамі покотиться униз по Бугу, знищуючи все на своєму шляху. А ядерні енергоблоки та їх басейни витримки відпрацьованного ядерного палива залишаться без води. І «мирний» атом уже в котре покаже свої ядерні зуби.

7.9. Радіоактивні відходи.

Спробуйте відкрити якесь підприємство, яке буде випускати потрібну продукцію, але не буде вирішена проблема з токсичними відходами. І ви переконаєтесь, що ніхто вам цього не дозволить зробити.

А підприємствам ядерної енергетики – дозволяють.

Починаючи з видобутку урану і до закриття атомної станції продукується величезна кількість токсичних радіоактивних відходів, з якими ніхто не знає. що робити.

У світі досі нема жодного сховища, здатного сотні тисяч років надійно зберігати радіоактивні відходи.

І аесівці «измыслили хитроумный термин»- «відкладене рішення». Фактично воно означає, що все корисне, що дає атомна енергетика, споживаємо ми, а всі проблеми з радіоактивними відходами ми залишаємо прийдешнім поколінням.

«В проектах АЭС скрыт <разрыв> в цикле <АЭС - ядерное топливо>, заключающийся в отсутствии пояснений <судьбы> ОЯТ(отработанное ядерное топливо), подлежащего после выдержки на АЭС вывозу на объекты ЯТЦ. Отсутствие пояснений того, что ОЯТ или содержащиеся в нём до 98% радиоактивные отходы (РАО) после извлечения из них ядерно-делящегося материала (2%), должны быть надежно изолированы от среды обитания, и вечно храниться. Этот <разрыв> позволяет Росатому, обманывая власть и общественность РФ, ложно демонстрировать в проектах АЭС существенно заниженную стоимость вырабатываемого на АЭС КВт часа, <незаметно> перекладывая на налогоплательщиков живущих и всех последующих поколений значительные затраты на вечное хранение ОЯТ и наработанные РАО.

Интегральные затраты на вечное хранение в настоящее время определены быть не могут, поскольку действуют <неандертальские> нормы радиационного воздействия на людей и среду обитания. Через годы может оказаться трагически запоздалым осознание преступного игнорирования недопустимости воздействия техногенных радиации и радионуклидов на человека, животный и растительный мир даже в малых дозах. И неизбежный рост затрат наших потомков на дополнительную очистку среды обитания от обширных <следов> функционирования ядерной энергетики может оказаться огромным. Эти последствия для них станут обоснованием для определения периода освоения ядерной энергетики эпохой <ядерно-радиационных горилл>. (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074 )

7.10 Вчені застерігають.

«Следует учитывать мнение академика РАЕН В.И. Комарова, что <срок эксплуатации многих блоков подходит к концу, все реакторы типа РБМК также требуют планомерной остановки, консервации с последующим демонтажем. Предстоит ответственная и гигантская по материальным затратам работа, но никакой активности в этом направлении ни в Минатомэнергопроме, ни в ведущих институтах не видно. Боюсь, что дело кончится тем, что сроки службы старых реакторов всеми правдами и неправдами будут продлеваться, и случится новый Чернобыль...> (2);

Действующие ОПБ и ПБЯ провоцируют создание опасных АЭС и ПАЭС без мероприятий по защите населения и окружающей среды, поскольку разрешают не рассматривать разрыв корпуса реактора, разрывы защитных оболочек РУ. Они не учитывают ущербное воздействие на человека даже малых доз техногенной радиации, не достигающей порога чувствительности нормативной измерительной аппаратуры (Л9). В <поле> такого воздействия находится большая часть населения РФ.

Государственными и <общественными> экспертами давно забыт Чернобыль. Затронувший не менее 20 миллионов людей губительный радиационный <пожар> в зоне ЧАЭС и за её пределами (Л2), видимо, не затронув их здоровье, сжёг у них совесть. Эксперты понимали, что катастрофа на ЧАЭС и её последствия уже требовали кардинального пересмотра действующих нормативов по АЭС. Преступны нормативы, разрешающие проектирование АЭС и других ОЯЭ, включая ПАТЭС, без разработки мер для защиты персонала станций и населения при авариях, связанной с разрывом корпуса ядерного реактора, при ядерном взрыве в нём и при разрушении защитной оболочки.

<Бумажная> малая вероятность такого события, показанная в проектах ПАТЭС с указанными выше недоработками, есть криминальный параметр, требующий неотложного изучения Прокуратурой РФ (Л10)». (Симонов Е.Я. https://news.pn/ru/public/91074

«Зри в корень». Кому потрібно продоження?
1. Уряду України.
1.1 Для «распиливания» бюджетних коштів та кредитів іноземних банків.
1.2. Гроші, що потрібно було відраховувати на зняття енергоблоків АЕС з моменту їх пуску, або не відраховувались, або розкрадені.
1.3 Не треба займатися енергоефективністтю та впровадженням відновлювальних джерел енергії.
2. Керівництву НАЕК «Енергоатом» та атомних станцій.
2.1 Є можливість розкрадати кошти державного бюджету та банківські кредити, що щедро виділяються на «підвищення рівня безпеки».
3. Обласним, районним та міським керівникам органів державної влади.
3.1 Вони отримують хабара від атомної станції у вигляді 1% від проданої станцією електроенергії. Замість того, щоб дати персонально в руки кожному мешканцю ЗОНИ його законні «гробові», чиновники отримують можливість розпоряджатися цими мільйонами. А як вони це роблять пояснювати не треба. Сам факт 100% підтримки ПТЕ адмінресурсом говорить дуже красномовно.
4. Робітникам атомної станції.
4.1 Заробітна плата працівників АЕС найвища серед промислових п1дприємств України. Навіть шахтарі та металурги «відпочивають».
4.2 Їм просто нема куда дітися. Міста-супутники, що побудовані для обслуговування АЕС, не розраховувалися на зайнятість населення після закриття станції.
5. Олігархам.
5.1 Які володіють тепловими, сонячними, вітряними електростанціями та малими ГЕС. Вони «розбавляють» дешевою ціною державного ядерного кіловата свою теплову та відновлювану електроенергію.
5.2. Ахметову, який монопольно володіє експортом електроенергії.
6. Міжнародним транснаціональним компаніям.
6.1 Для завоювання ринку ядерного палива та обладнання АЕС України.
6.2 Вирішення проблеми «зайвого» населення України.

«Зри в корень». Кому не потрібна робота «ветхих» реакторів?
1. Робітникам атомної станції та мешканцям міста-супутника АЕС – вони перші стануть жертвами «мирного» атому, якщо реактор сам себе вибухом виведе із експлуатації.
2. Мешканцям ЗОНИ. Найбільше радіоактивне забруднення буде саме там.
3. Мешканцям області – радіоактивна пляма накриє не лише ЗОНУ, а й суттєво більшу територію в залежності від напрямку вітру та опадів.
4. Першим, другим і третім доведеться терміново залишати свою малу Батьківшину НАЗАВЖДИ, кидаючи все, що вони мали. На допомогу держави годі й сподіватися.
5. Тим, хто мешкає біля Бугу нижче АЕС по течії річки – і Буг стане Мертвоводом, і вода в водогонах стане мертвою, і кращі в світі черноземи НАЗАВЖДИ стануть мертвими.
6. Державі Україна, тому що в неї нема ні коштів, ні людських, ні будь-яких ресурсів для того, щоб приборкати ядерного джина. Якого випустили зі склянки ті, хто примушував блока-пенсіонера працювати тоді, коли він вже не міг цього робити. І пенсію громадянам України скоро будуть призначати посмертно, і ядерні блоки почнуть самі себе вибухами виводити із експлуатації.
7. Ядерній енергетиці – ще одна ядерна катастрофа буде смертним вироком і для неї.

Що робити?
Енергоблоки ЮУ АЕС потрібно виводити із експлуатації після закінчення їх проектного терміну безпечної роботи.