20 відповідей? Ні, одна пропозиція

Читав статтю Віталія Воронова (https://news.pn/ru/blogs/182516http://nikvesti.com/blogs/show/10678) і якось так не міг зібратись з думками. Що цілком виправдано. Адже стаття системна, вона в той чи інший спосіб намагається подати спробу саме загального, системного аналізу наших міських справ. Так, через питання до мера, але ж ми розуміємо: як ми його обрали, того мера, то це питання до нас. Бо скоро знов обирати мера, залишити старого чи обрати, скажімо, пана Віталія? Ні, я не думаю, що вже почалась кампанія, але вона ж, кажуть фахівці, ніколи не закінчуються. То годі філософій, берімося до справи? В нас є 20 питань - це серйозно.

Але перед тим, як переходити до запитань, ще одна маленька ремарка. Давайте відкинемо пафос, намагання якось опонента притиснути, звинуватити, навішати на нього, так би мовити, всіх собак – це не сприяє вирішенню отих проблем, про які йде мова. Для того, щоб зрушити, ми передовсім маємо навчитись розмовляти одне з одним. Всі з усіма, а передовсім, звісно, політики, це ж приклад. Ну і тепер рушаємо вже по-справжньому – не лаятись, а шукати відповіді.

Для початку подивимось на перелік запитань під трохи іншим кутом. Ось так:

Звісно, це моє бачення стосовно галузей, комісій. Але не можна не помітити, що більша частина тих запитань стосується не тільки, а може і не стільки мера. Бо ми ж розуміємо, хоч мер є керівником і за деякі питання він відповідає особисто (управління), але багато чого питати треба ще і з депутатів. Так, мер організує процес, він добирає кадри в управлінні, але ж по суті рішення колегіальні – спочатку комісії, потім і ради в цілому. Але який там розподіл конкретно? Приблизно так:

І тепер добре видно і ще одну обставину. Відповісти так само просто, як запитати, не виходить, правда? А тоді з'являється така от проста пропозиція: пане Віталію, давайте Ваші запитання числом 20 вважати не разовими актом – написали, прочитали і забули – а початком постійної громадської роботи. Тобто статтю визначимо не підсумком аналізу роботи мера, а початком Вашої персонально роботи над тими проблемами, що їх Ви окреслили (ну, можна вважати, що вони є найбільш кричущими чи показовими). Я абсолютно з Вами згоден, що розмови про проблеми – то не є їх вирішення. Але як відрізнити оті саме базарні розмови від конструктивного обговорення, що безумовно є першим кроком до вирішення? Давайте переадресуємо це читачу. Ну або виборцю.

Так, я бачу Вас, пане Віталію, чудовим кандидатом у депутати. Ті, що є у раді сьогодні, мене багато у чому не задовольняють. І як Ви беретесь за практичне, реальне вирішення тих 20 проблем, які самі поставили перед мером, покажете, що дійсно знаєте з якого боку тут треба заходити, то за Вас проголосують залюбки на будь-якій дільниці нашого міста. Готові?

Замість епілогу. Мені дуже сподобалась оця фотка:

Я б назвав її так: освічені, подумаймо нарешті про наш народ.