Країни, в яких вийшло: Ірландія

14.08.2019 18:18

Багато хто з наших політиків, економістів і фінансистів абсолютно впевнені, що тільки «Захід нам допоможе», а без євроінтеграції Україні «довіку волі не бачити». Ми навіть внесли зміни до Основного Закону, визначивши незворотність наших прагнень до європейського та євроатлантичного курсу. Та чи настільки ми західозалежні, що не маємо інших шляхів для виходу з економічної кризи, яка перманентно триває від самого початку існування незалежної України?

Безумовно, саме зараз, в умовах гібридної війни з північно-східним агресором, нам дуже важливо підтвердити свою європейську ідентичність і максимально пришвидшити політико-економічне об'єднання із західними сусідами. Однак чи допоможе це нашій економіці так, як на це розраховує влада? Чи відкриються шлюзи для інвестиційних потоків?

Досвід Грузії та Ірландії свідчить, що ні. Годі навіть і сподіватися.

Всі економічні та статистичні викладки, які наведені в цій статті, базуються на офіційних даних з відкритих джерел, а також на результатах досліджень доктора економічних наук Андрія Гайдуцького, опублікованих в щотижневику «Дзеркало тижня».

Легкість ведення бізнесу: коли теорія дуже далека від практики

Обігнавши навіть деякі розвинені країни за індексом «doing business», Грузія так і не спромоглася суттєво підвищити здатність залучати інвестиції. Інвестиційна привабливість цієї країни залишається на досить низькому рівні. Чому так?

Справа не в Грузії, а в особливостях ринку іноземних інвестицій. Так склалося, що 80% усіх інвестицій отримують лише 20 країн світу. Іншим не допомагає навіть найвищий інвестиційний клас ААА (наприклад таким, як Фінляндія чи Нова Зеландія). В Азії кінцевими бенефіціарами понад 60% інвестиційних потоків є Китай, Гонконг і Сінгапур, в Європі близько 70% іноземних коштів одержують Великобританія, Німеччина, Ірландія, Люксембург, Іспанія.

Тож, вибудовуючи економічні стратегії і складаючі довго- і середньострокові плани економічного розвитку, треба добре думати, чи приведуть вони нас до очікуваних результатів. І давайте нарешті будемо реалістами: навряд чи цивілізований світ захоче змінювати свої порядки, підлаштовуючи їх під наші національні потреби.

Однак не варто опускати руки. Вихід є – це українці, яких доля розкидала по всьому світу. Про дієвість методу свідчить досвід Ірландії.

Ірландія або Приклад, який варто наслідувати

Політичне і суспільне життя Ірландії за останні 100 років і сучасної України дещо схоже. Етнічно-політичний сепаратизм, тероризм, релігійний екстремізм, діяльність радикально налаштованих військових угруповань – ці, не порожні для пересічного ірландця слова нещодавно увійшли також і в наше життя.

Через суспільно-політичні та економічні негаразди до середини 90-х Ірландія вважалася найбіднішою країною Євросоюзу. При цьому не варто забувати, що «Смарагдова країна» вступила до цієї організації в далекому 1973 році. Тобто треба розуміти, що вступ до ЄС сам по собі ще не гарантує зацікавленість інвесторів і приплив іноземних інвестицій.

Що ж такого відбулося з Ірландією за останні 20 років, що наразі вона є однією з найбагатших країн ОЕСР та ЄС?

Відповідь на це питання дуже проста: вони зробили своїх етнічних емігрантів провідниками Ірландії у світі. Замість того, щоб, докладаючи надзусилля, займатися невдячною та неефективною справою із залучення в країну «чужих» інвесторів, ірландський уряд сконцентрувався на пошуку «своїх» людей за кордоном. Розпочався масштабний хедхантінг топ-менеджерів з ірландським корінням, яких виявилося чимало в США, Канаді, Великобританії та інших провідних країнах світу.

Використовуючи емоційну складову належності до ірландської нації, влада країни заручилася підтримкою своїх експатів в найбільш впливових бізнесових і фінансових колах. І результати не заставили на себе довго чекати. А слідом за «мігрантськими» грошима в Ірландію потекли спочатку струмочки, а потім і ріки справжніх іноземних інвестицій.

Про ефективність проведеної роботи найбільш наглядно свідчать такі цифри:

В період з 1973 по 1997 роки в Ірландію зайшло інвестиціями 15 млрд доларів США (в середньому 0,625 млрд щороку). В наступні 17 років (1998-2014) – 500 млрд дол. США або 29,4 млрд щороку. Тобто, в середньому в 47 разів більше!!! Як вам різниця??? Я ХОЧУ ВІДЧУТИ ТАКУ РІЗНИЦЮ НА СОБІ. А ВИ?

Щоб закріпити у своєму мозку економічні ефекти, які можна досягти за рахунок плідної співпраці із закордонними українцями, перегляньте уважно наступні графіки і таблиці.

ВВП на одного ірландця в 9 (!) разів перевищує аналогічний український показник

Навіть удвічі менше інвестиційне навантаження на 1-го експата дасть нам $5 млрд щороку

Отже, напрошується досить простий висновок: НІХТО НАМ НЕ ДОПОМОЖЕ, ЯКЩО МИ САМІ СОБІ НЕ ДОПОМОЖЕМО.

Як стати країною, в якої вийшло. Навіть тоді, коли ніхто не вірив.

Навряд чи в 1973 році хтось вірив, що найбідніша країна ЄС колись стане однією з найбагатших. Однак це не зупинило ірландців, які впродовж наступних 40 років спромоглися здійснити економічне диво.

Щоби щось мати, треба для того щось зробити. І в цьому сенсі спадає на думку вислів Оноре де Бальзака: «щоби дістатися мети, потрібно перш за все йти».

На тім шляху пропонується наступна дорожня карта.

Захід

Очікування

1

Провести аудит закордонних українців (спільнот, діаспор).

– отримаємо інформацію про кількісні та якісні характеристики наших експатів;

– проаналізуємо отриману інформацію і оберемо найбільш впливових етнічних українців;

– познайомимося з ними і запропонуємо взаємовигідне співробітництво.

2

Провести аудит галузевого законодавства.

– адаптуємо національну нормативно-правову базу під поставлені цілі та задачі;

– забезпечимо комфортні та безпечні умови для мігрантських інвестицій.

3

Створити екосистему державних, громадських і приватних інституцій, які опікуватимуться закордонними українцями

– консолідуємо зусилля з метою об'єднання усіх етнічних українців навколо спільної ідеї – сильної і заможної України;

– значно підвищимо ефективність вжитих заходів за рахунок феномену синергії.

ЗАГАЛЬНИЙ ЕФЕКТ:

1. Започаткування державної політики у сфері закордонного українства.

2. Створення організаційних, правових, інформаційних, економічних та інших умов для надходження в Україну мігрантських інвестиційних потоків.

3. Суттєве пришвидшення темпів економічного зростання.

P.S. В ірландців є така приказка: «замки будуються по камінчику». Вони свій вже збудували, черга за нами.