Николаевская область: четырём претендентам на статус "чудеса Украины" угрожает уничтожение!

Читают: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 968 }}Комментариев:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(580)   

По материалам "Майдан"

21 липня 2008 р. в Києві проходила прес-конференція «Претенденти на статус «природних чудес України» під загрозою знищення», організована громадськими організаціями «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ) та «Київська ландшафтна ініціатива».

Причиною проведення прес-конференції стало звернення громадських організацій до ініціатора конкурсу «7 природних чудес України» Миколи Томенка.

На інтернет-сторінці конкурсу «7 природних чудес України» (http://7chudes.in.ua/) зазначається: «Метою обрання семи природних чудес є пропагування унікального природного світу України та привернення уваги до об'єктів, що мають перспективу стати цікавими не лише для українського, а й для закордонного туристичного товариства. Унікальний природний світ України є тією сферою, яка може стати успішною візитівкою нашої держави».

Багато унікальних природних об'єктів, визначених конкурсом, як 100 об'єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України», вже зараз привертають увагу громадських природоохоронних організацій України. Та, на жаль, це відбувається не тільки через їх виключну природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багатьом з цих об'єктів загрожує небезпека знищення вже найближчим часом. Так, небезпека знищення нависла над кожним п'ятим із 100 об'єктів-претендентів та над кожним третім із 21 обраного об'єкту-претенденту. Говорячи про природну цінність всіх об'єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України», не можна замовчувати інформацію про загрози, що заважають збереженню цих об'єктів. Конкурс сам по собі є шансом підняти на всеукраїнський рівень обговорення проблем кожного з цих дійсно найкращих природних куточків України.

Якщо розібратись, то про багато інших об'єктів, крім названих нами нижче, також можна розповісти не менш тривожні речі. Очевидно, що найкрасивіші природні куточки найбільше притягують забудову та інші негаразди, адже багато хто прагне одноосібно заволодіти ними або заробити на них гроші.

Конкурс «7 природних чудес України» має перерости у Всеукраїнську кампанію по порятунку природних чудес України. Принаймні ті 100 об'єктів-претендентів, що вже обрані, незалежно від результатів конкурсу, мають бути збережені. І саме це повинно стати центральним акцентом конкурсу як такого. У іншому випадку, він не зможе досягнути своєї мети та буде чисто формальним.

Перелік об'єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України», яким загрожує знищення.

1. Жуків острів.
У 1999 році на цій місцевості було створено ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Жуків» на площі 1630 га (найбільший заказник Києва). У 2007 році Київрадою площу заказника було скорочено до 196 га, а решту земель, вилучену зі складу природно-заповідного фонду роздано на сесії 1 жовтня 2007 року під забудову. Переконані, що в найближчий час необхідно відмінити ці рішення Київради від 2007 року та відновити заповідний статус заказника «Острів Жуків» на повній площі. Адже кожен наступний день може стати днем, коли на острові почнуть пиляти дерева і копати котловани під фундаменти майбутніх котеджів.

2. Замкова гора.
Вже не перший рік ведеться забудова найближчих околиць цієї літописної гори. Без проведення археологічних досліджень 11-метровий археологічний шар самого серця стародавнього Києва забудовується. Схили гори підриваються, розробляються архітектурні проекти забудови всього урочища. На самій горі, попри неодноразові акції природоохоронних організацій та волонтерів, панують ганебний безлад, гори сміття, п'яні компанії тощо.

3-5.
Цілих три претенденти на номінацію «7 природних чудес України» знаходяться на території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя» на Миколаївщині. Це «Бузькі пороги», «Перлина Побужжя», Урочище "Гард". Як ви знаєте, вже багато років триває боротьба громадськості та науковців проти затоплення цієї унікальної місцевості водосховищем Ташлицької ГАЕС. Вже зараз значна частина острова Гард знаходиться під водою. Єдиним реальним шляхом порятунку цього унікального урочища є зниження рівня водосховища і оголошення на базі РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» Національного природного парку.

6. Національний заповідник "Хортиця".
Національний заповідник «Хортиця» є історико-культурним. З іншого боку, більша частина острова та прилеглих островів входить в загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги». З 1974 року, коли він був створений, до цього часу не винесені межі заказника в натуру. Таким чином, господарська діяльність більше 50 землекористувачів острова, в тому числі історико-культурного заповідника, постійно торкається території, яка б мала бути відокремлена, через відсутність встановлених меж на ній ведеться будівництво, функціонують кафе та ін. На о. Хортиця дуже актуальними є проблеми незаконного захоплення земель, порушення природоохоронного законодавства щодо незаконного вилову риби, полювання та ін. Також актуальною проблемою є рух значної кількості автотранспорту через острів, яка стане ще актуальнішою після завершення будівництва додаткових мостів.

7. Гора Говерла.
На відміну від багатьох інших об'єктів, обраних з претендентів на звання «7 природних чудес України» до цього переліку, Говерлі не загрожує забудова, хоча в минулому в 3 кілометрах від неї таки намагались будувати гірку для лижного фрістайлу. Натомість після ганебного випадку затягування на Говерлу автомобіля «Нива», підкорення гори стало мрією для прихильників забороненого на землях природно-заповідного фонду екстремального спорту - джипінгу. Необхідно вжити всіх заходів, щоб більше ніколи джипінг не повторювався в національних парках і заповідниках, і в околицях Говерли зокрема.

8. Унікальний півострів «Кінбурнська коса».
На території півострова розташований однойменний регіональний ландшафтний парк. Вже багато років триває боротьба за створення тут національного природного парку. Натомість чиновники миколаївської області усвідомлюючи вартість тутешньої землі (а коса є останнім незабудованим залишком чорноморського узбережжя) планують її забудову. Так, минулого року, під виглядом затвердження меж населених пунктів, розташованих на косі, від регіонального ландшафтного парку до населених пунктів було відчужено частину земель коси. Наразі триває судовий процес, покликаний зупинити це протиправне рішення. А тим часом планується забудова відчужених ділянок, що потягне за собою різке збільшення кількості відвідувачів Кінбурна та зростання рекреаційного навантаження. Крім того, не маючи змоги підвозити на будівництва будівельні матеріали по існуючим малогабаритним дорогам, керівництво області планує прокладання через косу траси, що розсіче унікальну заповідну територію на декілька відмежованих один від одного секторів і назавжди порушить природну рівновагу території. Саме ж будівництво дороги знищить сотні гектарів заповідної коси, назавжди сплюндрувавши цей унікальний природний комплекс.

9. Дунайський біосферний заповідник.
Багато років тривала боротьба природоохоронної громадськості проти будівництва суднохідного каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре в самому серці заповідника. Тепер, коли канал таки збудовано, і очевидним фактом стала його економічна недоцільність для України, щороку гирло продовжують поглиблювати, далі і далі згубно впливаючи на природу Дунайського біосферного заповідника.

10. Чорноморський біосферний заповідник.
В акваторію заповідника скидається забруднення з рисових полів та міських каналізацій, відбувається вилов занесених до Червоної книги України дельфінів.

11. Гора Опук, Каяшське озеро та скелі Кораблі.
Землі Опукського природного заповідника досі не винесені в натуру. Цей процес з самого моменту створення заповідника блокується Мар'євською сільською радою. Саме вона намагається без зміни площі заповідника «обміняти» прибережну територію на менш цінну. В той час як прибережну територію ця рада хоче віддати під забудову.

12. Цуманська пуща.
На території пралісів Цуманської пущі вже не одне десятиліття науковці намагаються створити національний природний парк «Ківерцівський». Натомість комерційні інтереси лісової галузі, якій підпорядковано територію запланованого національного парку, всіляко перешкоджають його створення.

13. Озеро Синевир.
Не можна не сказати і проблеми цього найбільшого озера Закарпаття. Саме зараз на території Національного природного парку, до якого входить Синевир, неподалік самого озера, ведеться будівництво невідомих об'єктів. Відомо, що будівництво здійснюється самозахопленням, без погоджень і правовстановлюючих документів на землю.

14. Річка Десна - остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. ВГО «Національний екологічний центр України» ініційовано створення Національного природного парку «Подесіння» в межах усієї збереженої заплави р.Десна у Київській та Чернігівській областях. (хоча ідея створення такого Національного природного парку існувала ще з 1980-х років). Але мальовничі краєвиди заплави р. Десна наразі поступово псуються будівництвом котеджів. Так, наприклад, на частині заплави р. Десна у с. Соболівка Броварського району Київської області триває будівництво, яке не можуть (або не бажають) зупинити контролюючі органи, незважаючи на те, що дана забудова порушує чинне природоохоронне законодавство України. У зв'язку з цим Верховна Рада України має негайно прийняти Закон про охорону заплави р. Десна, який би забороняв будівництво у межах заплави Десни. Також необхідне прискорення процесу створення на всій території заплави Десни Національного природного парку.

15. Канівські гори - унікальна геологічна будова берегів Дніпра («Канівські дислокації»), надзвичайно мальовничі пейзажі, багатий рослинний та тваринний світ, насиченість історико-археологічними пам'ятками. Значна частина території включена до складу Канівського природного заповідника та історико-культурного заповідника «Трахтемирів». І як раз між цими двома заповідниками планується споруджувати Канівську ГАЕС.

16. Балаклавска бухта з мисами Айя и Фіолент. Цій території загрожує забудова дачами і готелями, руйнування кар'єром Балаклавського рудоуправління. Територія зарезервована під створення заказника «Караньський», на підтримку якого піднялись громадські природоохоронні організації з усієї України. Натомість тут планують збудувати потужний рекреаційний центр.

-


Комментариев: {{total}}


русскийобщество