«Всі побігли в останній день»: керівники Південного управління Мінюсту про штрафи та черги через реєстр бенефіціарів

прочтения: 39243
08.10.2021 09:15

Протягом декількох останніх тижнів у Центрах надання адміністративних послуг, нотаріальних компаніях та відділах Мінюсту доволі жваво. Все через те, що у 2020-му році був прийнятий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Саме в цьому нормативному акті законодавці зазначили, що юридичні особи повинні надати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Термін подання цих даних закінчується 10 жовтня, після чого юрособи можуть отримати штраф за те, що не відзвітували.

Хто такі кінцеві бенефіціарні власники? Чому державі потрібно знати цю інформацію? Яка відповідальність за надання невірної інформації? Через що виникли черги у відділах ведення реєстрації? Про це ми поспілкувалися з начальником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тимофієм Дудіним та Заступником начальника міжрегіонального управління, представник Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Романом Возняком.

– Наразі спостерігаються черги в ЦНАПах через те, що законодавством була встановлена вимога подати інформацію щодо кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. У тому числі й громадських організацій. На вашу думку, через що саме виникли черги?

Тимофій Дудін:Так, зараз у нас є проблема з чергами. Вона пов'язана з тим, що юридичні особи та громадські об'єднання почали подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників(КБВ, - ПН) лише наприкінці вересня – початку жовтня. Хоча всім було відомо, що є така необхідність ще у березні. Набрали чинності нормативно-правові акти, які регламентували порядок подання інформації про КБВ у липні.

Черги є, але сьогодні також існують локації і їх багато для подачі цієї інформації. Вона може подаватися безпосередньо до відділів, поштою, із засвідченням справжності підписів нотаріально, а також через ЦНАПи. З метою зменшення напруги в середовищі юридичних осіб, підприємців, громадських об'єднань, сьогодні продовжується термін подачі інформації. Є законопроєкт відповідний, який подовжує термін від трьох місяців до одного року. Маємо надію, що він буде прийнятий і напруга зменшиться і ми зможемо в спокійному стані консультувати людей з цих питань, отримувати інформацію і вносити її до реєстру.

– Яка загальна кількість юридичних осіб та громадських формувань, які повинні звітувати щодо кінцевих бенефіціарів?

Тимофій Дудін: Якщо ми говоримо про Миколаївську область, то ми знаємо, що Їх близько 3700 громадських об'єднань. При цьому сьогодні подали відомості про КБВ трохи більше ніж 10 відсотків.

– А по Півдню України, яка ситуація?

Тимофій Дудін:У нас Херсонська та Миколаївська область десь однакові між собою за кількістю громадських об'єднань. Це від 3 до 4 тисяч ГО. А от в Одеській області їх в рази більше. Там близько 30 тисяч громадських об'єднань. Саме в Одеській області виникає велике навантаження відділу по реєстрації засобів масової інформації та громадських об'єднань, оскільки їх там працює на сьогодні близько 8 осіб. Всі працюють з надмірним навантаженням. Ми задля того, щоб встигнути опрацювати ті документи, які були подані на цьому тижні та на минулому, будемо встановлювати робочим днем суботу. Про це вже готується наказ. Будемо шукати можливість внести відомості про КБВ по тих ГО, які будуть подані сьогодні, вчора подавалися і завтра будуть подаватися.

– Яку саме звітність повинні подати ГОшки? Тому що навіть юристи дають дуже різну інформацію щодо того, кого треба вносити до реєстру. одні кажуть про те, що потрібно надати інформацію виключно про голову громадського об'єднання? учасники не потрібні. Разом з тим є роз'яснення Мінфіну, який надав роз'яснення за десять днів до завершення термінів подання документів, як зазначати структуру власності, там взагалі всі учасники перелічені із зазначенням їх даних.

Тимофій Дудін: Перелік документів визначений нормативно-правовими актами нашими. Ми не можемо якось інакше трактувати, ніж там передбачено. По нормативах потрібно подати заяву форма 4 з відображенням в цій заяві структури власності. У разі, якщо є бенефіціарні власники, то подається ще нотаріально завірена копія паспорту.

– Тобто учасників не потрібно вказувати?

Тимофій Дудін: Всіх учасників – ні.

– Для чого взагалі потрібно подавати цю інформацію?

Тимофій Дудін: Наша країна йде шляхом відкриття кінцевих бенефіціарних власників. Ми говоримо про те, що ми повинні володіти інформацією про всіх засновників юридичних осіб та громадських об'єднань. Ця інформація повинна бути прозорою для громадян. Оскільки й статки, і статутні внески до компанії повинні бути відкритим, щоб люди розуміли, хто із власників, або хто із громадян стоїть за тими чи іншими юридичними особами.

– Щодо термінів. Вони спливають за декілька днів. Ви сказали, що вони будуть подовжені. Що буде, у разі, якщо їх не продовжать? І чи тільки закон може відтермінувати внесення даних до реєстру КБВ?

Тимофій Дудін: На сьогодні потрібні зміни саме до Закону. Підзаконні акти не можуть бути вище Закону. Тому краще дочекатися внесення змін. Думаю, що Верховна Рада може розглянути це питання. Ще декілька днів потрібно буде Президенту, щоб він підписав цей закон. Впевнений, він буде невідкладним. Проте, навіть якщо буде якісь термін 1-2 дні, коли не будуть підписані ці закони, не будуть продовжені терміни, ми не будемо штрафувати юридичні особи з цього приводу, оскільки, як мінімум, потрібно визначити склад адміністративного правопорушення. Впевнений, що вини людей в тому, що вони не встигали у зв'язку із великими чергами не вбачається. Тому думаю, що ніякої судової перспективи в винесенні постанови щодо стягнення адміністративного штрафу не буде.

– Яка відповідальність за ненадання відомостей до реєстру?

Тимофій Дудін: 17 тисяч гривень. Не будемо говорити про максимальні розміри (51 тисяча), будемо казати про мінімальні.

Роман Возняк: Давайте будемо говорити про те, що навіть тоді, коли посадова особа, яка наділена повноваженнями, складає протокол про адміністративне правопорушення, то цей протокол розглядається у судовому порядку. Ми розуміємо, що на цьому етапі відсутня підстава складати протокол, бо ми розуміємо, що провини людей в тому, що вони не встигли немає. А якщо немає провини, то нема складу адміністративного порушення. Всі розуміють, що, по-перше, все це безперспективно, а по-друге – це буде неправомірне складення протоколу, бо особа, яка має такі повноваження, можна сказати, не дослідить склад правопорушення. Сьогодні держава підходить до цього не з точки зору, щоб когось покарати, або, як зазначав хтось із громадських діячів, щоб таким чином наповнити бюджет. Ні. Питання стоїть у розкритті кінцевих бенефіціарних власників. Це загальна світова тенденція.

Чому вона виникла? Це не тільки про прозорість і розкриття. У світі був ряд скандалів, коли громадські інституції, які прикривалися ширмою доброчесності виконували місії розвитку свободи слова, громадянського суспільства, захисту прав дітей і так далі, а коли розривається суть діяльності кінцевих бенефіціарних власників, то виявилося, що ці люди були звинувачені в фінансуванні тероризму. Тобто, погані справи прикривалися добрими. Тут не тільки про прозорість фінансових потоків. Тут про прозорість мети цих фінансових потоків, мети діяльності кінцевих бенефіціарних власників, для того, щоб зрозуміти чи тут дійсно гарні ідеї покращення суспільного життя, підвищення захисту прав людини, чи в цілому це просто прикриття поганих справ. Не тільки Україна йде цим шляхом. По цьому шляху вже пройшли Сполучені Штати Америки, Європа. Ми, як країна, яка вважає себе частиною прогресивної світової спільноти, ми також йдемо цим шляхом, відкриваючи доступ до інформації.

– Хто буде нести відповідальність за не надану інформацію про КБВ? Посадові особи?

Роман Возняк: Нести відповідальність може виключно та особа, провина якої була встановлена у суді. Якщо суд встановить, що саме ця особа повинна нести відповідальність і це рішення суду набере чинності, то ця особа може мати питання понесення юридичної відповідальності. Але я впевнений, що в нашій країні буде зроблено все для того, щоб надати можливість всім особам подати ці відомості вчасно. Відповідно до рекомендацій Мінфіну, відповідно до затвердженої схеми подання, тому що кожна громадська організація сама має для себе зрозуміти схему бенефіціарних власників і подати її. Впевнений, що термін подання такої інформації буде подовжений. З часом, через те, що подання такої інформації повинно буде робитися кожного року, це буде сприйматися як і інша звітна статистична інформація. Питання покарання взагалі не стоїть. Стоїть питання розкриття та прозорості.

– Звичайно, що люди, які мають надати звіти побачивши інформацію про штрафні санкції почали турбуватися.

Роман Возняк: Зараз, завдяки цій ситуації, яка склалася, ми можемо донести інформацію про те, що всі справи не можна залишати на останній день. У нас проблематика черг чому? Бо ми всі побігли в останній день. Тоді, коли по телебаченню почали говорити про можливі штрафи, то всі згадали. А в серпні ми всі були на морі. Тому, навіть, якщо буде продовження термінів подачі даних про КБВ, я всіх закликаю не чекати липня 2022-го року, а поступово, не роблячи собі клопоту, зважаючи на карантинні обмеження, відтворювати ті інформаційні довідки, робити схематичні звіти і не чекаючи останнього дня, звертатися до відповідних осіб, яку мають можливість надати консультацію, допомогу та прийняти цю звітність. Тоді все буде гаразд.

Тимофій Дудін: Ну а ми зі свого боку обіцяємо більш плідно співпрацювати з засобами масової інформації і будемо ініціювати розміщення інформації серед населення.

– У соцмережах багато обурень щодо того, що держава просить ту інформацію, яка в неї вже є. Навіщо подавати дані про бенефіціарних власників, коли у реєстрах вже є наявна інформація про засновників і власників? Чим інформація з ЄДРПОУ відрізняється від тієї, яку подають зараз?

Роман Возняк: Законодавець зазначив, що відповідну звітність мають подати юридичні особи. Незалежно від форми діяльності і мети діяльності. Ми всі говоримо про те, що підприємства мають на меті отримання прибутку, а громадські організації такої мети не мають. Проте законодавець говорить – юридичні особи. Всі юридичні особи. Чому? Тому що ми дуже часто стикаємося з ситуацією, коли через громадські формування чи громадські інститути досягаються певні цілі і завдання. Наприклад, через громадське формування можуть лобіювати інтерес якогось бізнесу. Представники громадських організацій організовують страйки, подають позови і таке інше. Під таким тиском можуть навіть прийматися рішення. Але за результатами ми бачимо, що це опосередкована форма лобіювання інтересів підприємців. Хто кінцевий бенефіціар в такому випадку? Мабуть, не громадська організація. Ось для цього і потрібно, щоб всі розуміли, в інтересах якого діє та чи інша юридична особа. Це по-перше. По-друге, держава має цю інформацію, але громадяни мають доступ не до всіх реєстрів. У нас є відкриті і закриті реєстри. Як громадяни ми не маємо даних, наприклад, про реєстрацію цивільних актів, тому що ця інформація захищена нормами про захист персональних даних.

Тимофій Дудін: Давайте так, щоб не помилятися процитую: «кінцевим бенефіціарним власником є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив, тобто здійснює контроль над діяльністю юридичної особи, від імені якої проводяться фінансові операції у тому числі. Ці особи здебільшого, які мають 25 і більше відсотків статутного капіталу

– або мають право вирішального голосу.

– Так. Тут важливо розуміти, що акцентується увага саме на особах, які впливають на діяльність юридичної особи. Тут не будуть абсолютно всі засновники юридичної особи. А що стосується доступу до відомостей, то так, ми маємо цю інформацію через сайт Міністерства юстиції, через загальнодоступні вебпортали, які надають змогу розшукати будь-яку юридичну особу і можемо побачити всіх засновників.

Роман Возняк: Але ж ми не бачимо того, хто дійсно впливає, згідно з цією інформації. Ось Ви заходите на сайт і бачите, що у компанії три засновники. Ви як громадянин не можете стовідсотково для себе зробити висновок, хто саме, з цих трьох, має вплив на прийняття рішення.

– А якщо людина, яка має вплив, взагалі не є засновником і директором компанії?

Тимофій Дудін: То як таку людину можна ідентифікувати?

Роман Возняк: Мабуть, віртуально, це питання буде від правоохоронних органів. Для цього є спеціальні органи, які займаються такими дослідженнями. Ми говоримо про добровільне звітування, коли кожна юридична особа робить позитивну місію і відкривається, показує, що вона працює прозоро, надаючи певний список кінцевих бенефіціарних власників, у вигляді схематичного зображення відповідно до свого бачення за рекомендованою схемою, Це передбачено в рекомендаціях Мінфіну. Ми це робимо добровільно. А от далі вже питання. Якщо ми добровільно умисно викривили інформацію, умисно зробили неправильно, маючи на меті укрити якогось бенефіціара, тоді вже виникає питання можливості складення протоколу, можливості порушення судового провадження для покарання винної особи у разі порушення ним законодавства. Лише тоді. Але це має бути умисне діяння, з певною метою – не показувати і порушити законодавство. Якщо цієї мети немає, то питання відповідальності не може не стати.

– Що робити ГО, в яких велика кількість засновників, частина з яких або поїхала з країни, або є навіть таке, що людина померла, але все ще є у реєстрі?

Роман Возняк: Якщо людина померла, чи впливає вона на прийняття рішень?

– Звичайно ж ні.

Роман Возняк: А якщо людина поїхала і не впливає? А якщо вона поїхала і впливає? Тоді потрібно вказувати. Якщо впливають, то будь ласка знайди час, заповнити довіреність адвокату. Літаки зараз літають. Є міжнародні компанії, які можуть отримати міжнародні документи, що вони мають право представляти інтереси. Наприклад, за нотаріальною довіреністю. Якщо ж ти поїхав в іншу країну, мешкають у Канаді, у Франції, але тут впливають, то ти кінцевий бенефіціар.

Тимофій Дудін: Тим паче, що на сьогодні є можливості надавати довіреності і уповноважувати своїх представників подавати відомості або подавати звіти навіть у спосіб, коли ти перебуваєш за кордоном, шляхом або складання довіреності, або через уповноваження укладати договори про надання правової допомоги. В цьому випадку приходить адвокат з ордером і договором про надання правової допомоги які навіть можна підписувати електронним цифровим підписом. Там є певні випадки, коли це можливо і такі інструменти відпрацьовуються у країні адвокатами, які представляють інтереси. Тобто за бажанням можна знайти шлях.

– Зараз подання цієї інформації безплатно. Після настання дня «Х» кажуть про те, що буде встановлений певний адміністративний збір.

Тимофій Дудін: Я бачив законопроєкт. Він лише вносить зміни в частині слів з «трьох місяців» на «один рік». Нічого іншого не буде змінюватися. Тобто все так і залишиться безплатним.

Роман Возняк: Сьогодні все це на рівні розмов не з офіційних джерел.

– І, можливо, з боку нотаріусів, які також мають змогу вносити дані.

Тимофій Дудін: Зі словами: «Якщо хочете швидше, то це буде коштувати дорожче».

Роман Возняк: Безумовно завжди є ті, хто використовує можливості.

Тимофій Дудін: Звісно, з липня місяця мало хто займався цим питанням, а зараз черги. До нотаріусів йдуть, ті, користуючись нагодою також працюють з ранку до ночі, щоб протягом дня внести 20-30 організацій. Більше, мабуть, одному нотаріусу не вдається внести. Бо на кожну дію потрібно 15-20 хвилин. А якщо реєстр не працює через велике навантаження, то внесення даних однієї юрособи може зайняти і годину.

– Чи стосується вимога вказувати кінцевих бенефіціарів тих громадських організацій, які не зареєстровані як юрособи?

Роман Возняк: Інституції з наданням юридичної особи або без – це історична інституція. У нас відбуваються зміни у законодавство, змінюються інститути, посадові особи, які мають доступ до реєстрів. Дійсно був період, коли реєструвалися громадські організації без статусу юридичної особи. Законодавством передбачено що про кінцевих бенефіціарів повідомляють юридичні особи. І юридичними особами у нас є не тільки громадські організації.

Над матеріалом працювала Олександра Ющишена, специально для видання «Преступности.НЕТ»

    Фотофакт