16 - літня миколаївська "Джульєта" втекла з інтернату до свого коханого, а він, як виявилося, "сів" за крадіжку

07.05.2009 10:32

П'ятий раз закрилися за Надиной спиною дверей миколаївського приймача - розподільника для дітей. П'ятий раз її повернуть в школу - інтернат. Тітки і рідний брат спочатку самі повертали її в "казенний будинок", тому до них збігати перестала. А останній раз, втікши до "коханого", виявилось, що він затриманий за крадіжку.

Втекла. Знову втекла з інтернату, коли залишався тільки місяць до закінчення 9 класу, а потім ПТУ, общага, вже яка - ніяка свобода.

І чого бракувало? П'ятиразове живлення, влітку відпочинок на миколаївському приморському узбережжі, новий одяг на кожен сезон. Нехай не фірмова, а швидше формена, але все таки, нова. Умови нормальні. Але не хлібом єдиним.

Вихованці інтернату - не найдобріші у світі діти, скажімо так, види", що "бачили. Та і сама Надя опинилася в інтернаті не випадково: папа в п'яному чаді убив маму, потрапив в місця не так віддалені, де і раптово помер. Ось така коротка, але значна історія. 20 - літньому братові і двом тіткам вона виявилася не потрібна.

Спочатку збігала до них, але вони самі повертали її в інтернат. Влітку усім інтернатом поїхали на відпочинок в літній табір до моря. Там Надя познайомилася з 24 - літнім хлопцем. До нього і втекла минулої осені. Знайшли. Вже за два тижні прийшли міліціонери з кримінальної міліції у справах дітей. Повернули назад. І почалося:приймач - розподільник, знову інтернат, знову "розбори польотів".

- Чому втікала? Тому що кривдять. А чому кривдять? Тому що втікаю.


Вихователі довіряють вихованцям деяку свободу, покладаючись на їх сумлінність. Ти можеш сходити в магазин, можеш виходити за межі інтернату. Ось деякі і збігають. Звинуватять у безладності вихователя. Кривдити будуть діти. Діти, яким, загалом - те, абсолютно все одно, чи знімуть премію з вихователя, і що міліція з ніг зіб'ється, залишивши купу важливих справ, розшукуючи вже не маленьку, але нетямущу дівчинку.

Діти б'ють за ковток свободи, який ти примудрився увірвати, поки вони сиділи тут.

Потому в характеристиці, яку вже майже напам'ять вивчили міліціонери, написано:"Не комунікабельна, немає друзів, на уроках пасивна, неуважна, схильна до шкідливих звичок".


А раптом вона знайшла любов? Тоді, у черговий раз потрапивши в приймач - розподільник, Надя знайшла однодумців. Домовившись з дівчатками з казанковского інтернату, вони у черговий раз втекли і знову зустрілися. Тоді вона познайомилася з 23 - літнім простим хлопцем з села Виноградовка. 16 - літня дівчина, яка вже все більше була схожа на жінку, закохалася. І як це часто буває, не в того.

Цього разу вона бігла до нього, повідомивши про це тільки одній, здавалося, справжній і єдиній в інтернаті подрузі. Втекла, доїхала. А він. А він сів за крадіжку. Надія сподівалася(такий ось каламбур виходить) дочекатися його. Сподівалася, бо надія ніколи не помирає, вона йде за труною. У Виноградовке її і знайшли. Подруга "здала".

А далі, кажучи шорсткою мовою протоколу, 6 травня співробітниками відділу кримінальної міліції у справах дітей Ленінського РО НГУ УМВС в Миколаївській області була затримана 16 - літня вихованка миколаївського інтернату, яка самовільно покинула будівлю спецшколи. Втечу вчинила в п'ятий раз за останні два роки. Затримана передана в приймач - розподільник, звідки буде переведена у свій інтернат. Дактилоскопировано, передано в архів.

Фотофакт