Миколаївські філії "Кредитпромбанку" і "Енергобанку" розкривають колекторам банківську таємницю про клієнтів

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1126 }}Коментарів:{{ comments || 3 }}    Рейтинг:(682)         

Прокуратура Миколаєва перевірила законність діяльності миколаївських колекторних компаній і банківських установ : "Кредитпромбанк" і "Енергобанк" повідомляють колекторам інформацію про клієнтів, яка є банківською таємницею, порушуючи тим самим законодавство.

З метою перевірки законності діяльності колекторних компаній прокуратурою міста в 2009 році були проведені 2 відповідних перевірки в таких компаніях і банківських установах.

Шляхом вивчення інформації з вказаного питання в мережі Інтернет було встановлено, що в Миколаєві діє близько 10 підприємств, які надають коллекторски послуги.

Діють вони, як правило, у формі товариств з обмеженою відповідальністю, основним видом діяльності яких являється надання юридичних і консалтингових послуг. Проте, зважаючи на об'єми і однотипність справ, які вони ведуть, є підстави вважати, що єдиною метою їх функціонування є примусове і навіть протиправне стягнення боргів.

За інформацією начальника Миколаївського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", очолюваною ним банківською установою угоди про надання послуг із стягнення заборгованості за кредитними договорами ні з одним підприємством не укладалися.

Робота у вказаному напрямі проводиться структурним підрозділом Миколаївського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України". Співпраця з підприємствами, які надають послуги із стягнення заборгованості, неможлива у зв'язку з тим, що для виконання умов відповідних договорів необхідно надавати інформацію про клієнта, яка складає банківську таємницю.

Між Миколаївською філією ВАТ "Кредитпромбанк", філією АБ "Енергобанк" в Миколаїв і ТОВ "Південна боргова компанія" поміщені агентські договори, згідно з якими останньому надані повноваження відносно відшкодування заборгованості за кредитними договорами, які ув'язнені фізичними і юридичними особами з банківською установою.

При цьому варто відмітити, що відповідно до ст.60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація відносно діяльності і фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта і взаємовідносин з ним, або третім особам при наданні послуг банку і розголошування якої може завдати матеріальної або моральної шкоди клієнтові, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, являється: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентських рахунках банків в Національному банку України; операції, які були проведені в користь або за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово - економічний стан клієнтів; системи охорони банку і клієнтів; інформація про організаційно - правовій структурі юридичної особи - клієнта, її керівниках, напрямах діяльності;відомості відносно комерційної діяльності клієнтів або комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції і інша комерційна інформація; інформація відносно звітності по окремому банку, за винятком тієї, яка підлягає публікації; кодів, які використовуються банками для захисту інформації.

Статтею 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачений обов'язок банків зберігати банківську таємницю.

Згідно ст. 62 Закони України "Про банки і банківську діяльність", інформація відносно юридичних і фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

1) по письмовому запиту або по письмовому дозволу власника такій інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України, - на їх письмову вимогу відносно операцій по рахунках конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю відносно операцій по рахунках конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його письмову вимогу відносно додаткової інформації про фінансову операцію, яка стала об'єктом фінансового моніторингу;

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів відносно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Не дивлячись на наведені вище вимоги законодавства, керівниками банківських установ підписуються відповідні договори з колекторними компаніями, і останніми надається інформація про боржників, яка складає банківську таємницю.

Останнім часом деякими банками приймаються заходи відносно включення в кредитні договори пунктів, згідно з якими банк має право залучати до стягнення заборгованості за договором треті особи у разі невиконання договірних умов позичальником.Проте наявність такого пункту договору не є письмовим дозволом власника і основою для розголошування банківської таємниці, тому що винятковий перелік підстав для її розкриття визначений статтею 62 Закони України "Про банки і банківську діяльність", текст якої приведений вище.

Крім того, з'явилися факти вилучення банками у позичальників автомобілів, які придбані за кредитні кошти і є заставним майном, з метою забезпечення виконання умов кредитних угод.

Банківські установи пропонують боржникам нібито безкоштовну допомогу по зберіганню заставного майна на автостоянках банку. Проте, як тільки автомобіль позичальника потрапляє на таку стоянку, банк відразу починає вживати заходи відносно його реалізації, хоча багатьом позичальникам такі факти невідомі і своєї згоди вони на вказані дії банку не давали.При цьому більшість громадян не усвідомлюють, що такі дії банку приводять до порушення їх прав, як заставників на користування предметом запоруки, яке передбачене статтею 586 Цивільного кодексу України. Також порушується процедура звернення стягнення на предмет запоруки в судовому порядку, який визначений статтею 590 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 67, 71, 73, 74 Закони України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України наділений повноваженнями відносно здійснення банківського нагляду, проведення інспекційних перевірок банків, застосування заходів впливу і санкцій за порушення банківського законодавства.

При цьому слід зазначити, що статтею 355 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за примус до виконання цивільний - правових зобов'язань.У разі вимоги передачі чужого майна або права на майно або здійснення будь-яких дій майнового характеру наступає відповідальність по статті 189 Кримінального кодексу України. За умисне розголошування банківської таємниці передбачена кримінальна відповідальність по статті 232 ці ж кодекси.

За результатами проведених перевірок прокуратурою міста внесений припис про усунення виявлених порушень банківського законодавства начальникові Управління Національного банку України в Миколаївській області, повідомляє помічник прокурора Ніколаєва Вікторія Терещенко.

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність