Стиль роботи миколаївського судді : забобони замість статей КПК

Читають: 0Прочитали:5622Коментарів:12    Рейтинг: (3402)         
Судді часто скаржаться на те, що до них проявляють неповагу. Я поважаю суд. Але судді самі повинні навчитися себе поважати. І, спершу, повинні чітко дотримуватися законів і етики.

Не так давно прогримів скандал, у якому фігурують суддя Центрального районного суду Миколаєва (далі - ЦРС) Володимир Алейников і депутат Миколаївської міськради Сергій Полянцев, якого звинувачують в хабарництві. Під час двох засідань Алейников разом з адвокатом депутата перешкоджали роботі журналістів, порушуючи законодавство України.

Вперше, нагадаю, суддя замість того, щоб розглядати справу майже півгодини витратив на суперечка з моєю колегою Оленою Мельниковой, намагаючись довести, що «чорне–це біле, а біле–це чорне».

Він вирішив по своєму трактувати КПК України, заявивши, що може забороняти користуватися диктофоном в залі суду. Адвокат у той час волав, що записуючий пристрій заважає йому захищати обвинувачений. І пропонував навіть вигнати журналістку, тим самим закликаючи суддю порушити КПК.

Гм…Це ж яким таким чином, скажіть, вона заважала вести лінію захисту? Про що адвокат або Полянцев збиралися говорити судді, що не хотіла присутність «зайвих вух» ?! І чому Алейников так опирався фотофіксації? Ох, здається мені, що причина останнього в тому, що цей суддя явився на засідання без мантії і нагрудного знаку, а це порушення важливого закону «Про статус суддів». Адже якщо суддя порушує закон, що регламентує його роботу, то де гарантія, що він не «плюне» на інші законодавчі акти?! Особисто у мене цей факт викликає настороженість і частково формує недовіру до служителя Феміди.

Через декілька днів, під час чергового засідання по справі депутата підозрюваного в хабарництві (в понеділок, 18 травня), вже шестеро журналістів слухали «потік свідомості» судді, його позицію із цього приводу і гнівалися з - за незаконного рішення Алейникова. Мені теж «пощастило» спостерігати за цим «театром одного актора».

Суддя Алейников

З вашого дозволу, шановані читачі, невелике «ліричний відступ» …Пам'ятається, у березні цього року українські ЗМІ радісно «сурмили» про те, що набув чинності закон «Про право на справедливий суд» , який покликаний полегшити контроль за судовою системою. Цей документ дозволяє усім (!) присутнім в залі відкритого судового засідання записувати відео, фотографувати без дозволу на те служителя Феміди. Але, як я помітила, дотримуються його лише окремі судді.Наприклад, в Ленінському суді Миколаєва проблем з фото і відеофіксацією не виникає, судді працюють в звичному режимі і не реагують на включені камери. У Центральному райсуді (читати, суддя Алейников), судячи з усього, про цей документ не чули…Хоча ні, чули. Але наполегливо відмовляються брати до уваги.

Алейников намагається позиціонувати себе, як суддю принципового. Мовляв, він намагається максимально забезпечити право підсудного себе захищати. Ось тільки це доходить у нього до маразму.

Як і в той раз, на цьому судовому засіданні Алейников дозволив собі витратити двадцять з гаком хвилин процесуального часу на базікання–він розповідав про власний, альтернативний, баченні ситуації. А це, до речі, суперечить статті 28 КПК «Про розумні терміни». Більше 20 хвилин різних «перлів».

- Публікація інформації про особу (допускається) при його згоді, - сказав суддя.

Але він умовчав про те, що ця особа публічна. Підсудним адже являється депутат міськради–людина, якій виборці довірили представляти їх інтереси в органі місцевого самоврядування. А діяльність усіх можновладців гласна. А ці «завели» , що він просто людина, яка в суді намагається захиститися, мовляв, він тут не як депутат. Про як!?! Пол години він (Полянцев, - прим.) був депутатом, брав участь в засіданні комісій міськради, а, прийдя до суду, перестав ним бути?

Нагадаю, 16 жовтня 2014 року Полянцева упіймали «на гарячому» при отриманні хабаря. Полянцев, будучи заступником глави адміністрації Центрального району Миколаєва і депутатом міської ради вимагав від приватного підприємця гроші за вирішення питання відносно розміщення «малих архітектурних форм» у Центральному районі міста Миколаєва.

Фото - архів
Фото - архів

Хабар те Полянцев брав будучи представником влади. Гроші йому давали за рішення проблем з МАФами. Мандат він не склав. Так що, не дивно, що на лаві підсудних я бачу депутата міськради, а не просто дядька Сережу. 

- Висмоктувати цитати…Я маю право кого - те бити, але це не означає, що я можу бити вас, - саме так відреагував суддя на фразу про те, що в п. 3 ст. 11 закону «Про право на справедливий суд» чітко прописано, хто і як може здійснювати фото і відеофіксацію в залі суду.

- Давайте ми (журналісти) робитимемо свою роботу, а ви (суддя)–свою, як те прописане в законі ( «Про право на справедливий суд» ), - говорю, підстатут від сперечань.

- Ваша робота в даному випадку…тільки ви її робите…перешкоджає йому захищатися в суді, - відповів Алейников.

- Яким чином?–продовжую.

- Йому перешкоджає! Все! Йому перешкоджає!–видав суддя.

- А аргументація?

- Ніяка. Йому перешкоджає, - прикрикнув служитель Феміди.

«Залізна» логіка, чи не так?! Тобто, Алейников визнав непотрібним спиратися на закони і статті.

А відразу за цим йде фраза, яка просто шокувала присутніх на засіданні :

- Підсудному можна все! Потерпілому можна все! Сторонам процесу можна все!, - «видав» Алейников.

Ось вони, Полянцев з адвокатом, і творять те, що хочуть.

Вже пізніше, під час мого «кулуарного» розмови з Алейниковым, він заговорив про те, що у всьому винен адвокат, саме він виступає проти зйомки судового процесу по справі Полянцева. І що якби той мовчав, то суддя не звертав би увагу на журналістів. 

Адвокат Полянцева
Дійсно «шум підняв» саме захисник депутата міськради. Причому, він так завзято виступав, що часом мені хотілося викликати «швидку» , раптом у людини нервовий зрив. Крики, тикання пальцями, спроби в чому звинуватити і викрити журналістів, прохання, а точніше вимога, прийняти незаконні рішення…Шановний адвокат, ви хоч знаєте, що таке адвокатська етика?! А статті КПК?! Уму не збагненно, коли юрист не розуміє про що говорить і що вимагає. А саме таке складалося враження у присутніх, які спостерігали за «роботою» захисника.

Увы, але мені як - те слабо віриться в сказане Алейниковым, враховуючи те, скільки зусиль він доклав, щоб відстояти позицію підсудного, скільки часу витратив, а також те, що виніс незаконну заборону.

І тут я почула пояснення Алейниковым «свого розуміння» Кримінально - процесуального кодексу:

- В КПК написано, що, так, люди мають право без дозволу суду користуватися диктофоном, але де в КПК написано, що люди мають право без дозволу присутніх користуватися диктофоном, - «видав» він.

Це я так розумію, що по його логіці, і постанови і визначення можуть виносити усі сторони процесу?! Це що за таке трактование законодавства?!

Після почалася «затяжна пісня» про принципи і моральність…

- Але, якщо людина не хоче (Полянцев проти присутності журналістів на розгляді справи, - ред.)…Що робити? Де це написано?! Ви можете описувати мою роботу, ви можете написати, що я що - те говорив, що я запізнився на засідання, що я що - те висловив–немає ніяких претензій. Але життя людське–не іграшка. Людина не хоче і це його право.І він ще не засуджений, і ніхто не знає, чи засудять його або ні (хоча Полянцев вже признався в отриманні хабаря, - ред.). Тому звичайна людина, зі своїм звичайним життям повинен прийти до суду, він згоден говорити суду, але він не згоден говорити на натовп. Це, вибачте, його право, - пояснював служитель Феміди.

Пробачте, але «як горохом об стінку» - я про закони і роботу суду з ним говорила, а Алейников все зводив до побажань клієнта…ой, обмовилася, підсудного. 

Було б просто чудово, якби судді стало хоч трохи справедливіше і мислили ширше. Але їх «принципові рішення» не повинні йти в розріз з українським законодавством. Хіба не так? Якщо кожен суддя почне «підганяти» закон під бажане рішення, то що у результаті отримаємо?! Швидше за все, що - те на кшталт: бородатого хулігана посаджу на максимальний термін, тому що він мені не подобатися;а ось цій блондинці призначу умовний термін, нехай вона і убила двох чоловік, але ж вона така молода…

Сам Полянцев «з щенячьими очками» говорив у перерві засідання, що не розуміє, чому журналістам цікавий цей судовий процес. 

- А ви не вважаєте, що завдяки вашим діям і вашого адваката, суд перетворюється на цирк? - поцікавилися журналісти.

- Ви зараз прийшли... Не знаю, хто вам дав такий наказ... Ось що я вам зробив? Я не можу зрозуміти, - відповів Полянцев.

- Як розуміти  «що я вам зробив» ? Ви - депутат міськради, представляєте інтереси виборців, наші інтереси у тому числі. І ви берете хабарі (Раніше Полянцев признався, що дійсно узяв гроші за сприяння демонтажу МАФа, - ПОНЕДІЛОК), - обурився представник ЗМІ.

- Ви не маєте права публікувати, - вторив він словам свого адвоката, який безпідставно заявляв про те, що журналістам потрібний дозвіл судді, щоб опублікувати свідчення підсудного, озвучені на відкритому засіданні, - Ви виконуєте чий - те наказ, але чий я не знаю. Я не знаю, для чого ви сюди приходите. Для чого?!

- Ви публічна людина - депутат міськради, яку звинувачують в хабарництві. Или ви вважаєте, що ця не важлива справа? - продовжив журналіст.

- Не важливе, - виправдовувався депутат.

Ви ж розумієте, що коли Алейников переступає поріг миколаївського ЦРС, то він вже не просто Володя з багажем емоцій і забобонів, а він–суддя. Той, хто керується у своїх рішеннях законами, той, хто мислить статтями КПК. 

А на ділі виходить, що він виносить сумнівне визначення–забороняє навіть те, на що не може впливати (і це чітко прописано в КПК, який суддя любить називати «розумною книжкою» ). Дивно, що він не виніс ухвалу закрити судове засідання, тобто вигнати усю пресу і розглядати справу «за закритими дверима». Але у такому разі адвокат повинен був би назвати зрозумілі причини і статті кодексу, а не просто «разглогольствовать». Алена Мельникова вже писала, за яких обставин можна закрити судовий процес або ж частину розгляду справи у своєму блозі.

Слухаючи суддю, частенько поглядала у бік прокурора. Тот сидів з незворушним видом, немов, те, що відбувається абсолютно нормально. А коли запитали його на рахунок заборони використання диктофонів і фотоапаратів пресою, той опустив очки і пробурмотів: «на розсуд суду».Виходить, прокурора, государтсвенного обвинувача, не хвилювало те, що в його присутності суддя «переступає» через КПК?! І це не говорячи про те, що він має бути зацікавлений у відкритості і прозорості процесу. І взагалі, судячи з усього, прокурора не обурила спроба затягування судового процесу.

Того дня до розгляду фото - доказів так і не приступили–незабаром після винесення суддею визначення, прокурор покинув зал засідань, пославшись на те, що починається інше судове засідання, в якому він є держобвинувачем.

І тут варто додати, що Алейников запізнився на судове засідання по справі Полянцева більш ніж на півгодини. А увійшовши до залу, він не спромігся пояснити присутнім про причину запізнення, хоча це припускає суддівська етика. Але, як мовиться, не панська ця справа, виправдовуватися за запізнення.

Тільки одно судове засідання розкрило безліч грубих порушень законодавства самим суддею, тим, хто закон повинен шанувати і охороняти. 

По усіх вище описаних фактах мною вже написані скарги у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, в прокуратуру (відносно порушення КПК), а також я маю намір звернутися до Адміністративного окружного суду Миколаєва.

Замість післямови пропоную вашій увазі Кодекс професійної суддівської етики :

  • Судді повинні прагнути дотримуватися цих норм у своїй професійній, громадській діяльності і приватному житті заради затвердження незалежності і безсторонності судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві.
  • Суддя має бути прикладом законослухняної, неухильно дотримуватися присяги і завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян в чесність, незалежність, безсторонність і справедливість суду.
  • Суддя повинен уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану із здійсненням правосуддя. Він не має права використати свій службовий стан в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.
  • Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої.
  • Суддя має право брати участь в громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитету суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя.
  • Суддя повинен ретельно і неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.
  • Суддя не має права розголошувати інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні. Суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість отримувати відомості, виключаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі і гідності, а також авторитету суду і статусу судді.
  • Суддя повинен здійснювати судочинство в межах і в порядку, визначених процесуальним законом, і проявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку і повагу до учасників судового процесу і інших осіб.
  • Суддя при чиненні правосуддя не повинен допускати проявів учасниками процесу або іншими особами неповаги до людини за ознаками раси, підлоги, національності, релігії, політичних поглядів, соціально - економічного стану, фізичних недоліків і тому подібне.
  • Суддя повинен утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, які можуть привести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів і присяжних при здійсненні правосуддя.
  • Суддя повинен докладати усіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної і інформованої людини, його поведінка розцінювалася бездоганною.

Ольга Коваленко

Комментариев: {{total}}



українськийзлочинність