Занадто пильну неувагу робить Україна до фактів тортур в міліції

Тільки глухою не чув від знайомих або не стикався сам з фактами тортур під час допитів в міліції - "швабри", "динамо - машини", "ластівки" і "протигази"... І деякі люди в мундирах можуть ніч безперервно і до ранку переконуватися в тому, як голота на вигадку хитра.

Як повідомив сьогодні на прес - конференції, приуроченій до дня підтримки жертв тортур, помічник Міністра внутрішніх справ в Миколаївській області Сергій Швец, минулого року був випадок наезаконного засудження николаевца по фальсифікованих доказах.Покарання "міліціонери", що переступили закон, ще не понесли, а матеріали досі розглядаються прокуратурою.

- Наше національне законодавство, а тим більше відомчі акти, багато в чому не відповідають нормам міжнародного права, - розповів Сергій Швец. - Прецедентною є справа "Рабич проти Австрії", коли до г - ну Рабичу були застосовані тортури з метою змусити його дати визнання в скоєнні злочину. Медекспертиза не показала фізичних слідів тортур. Згідно з рішенням Європейського Суду, "Не Рабич повинен був довести, що його били, а австрійська міліція повинна була довести, що не била Рабича".(".якщо ця особа отримала ушкодження під час змісту в поліцейському відділку, то на державу покладається обов'язок довести, що ушкодження з'явилися з іншої причини, а не в результаті невідповідного поводження із затриманим поліцейських"(Рабич проти Австрії, рішення від 4 липня 1995 р.). - прим. ред.)У нас же все навпаки, і затримані повинні доводити, що їх били, а це досить складно. Україна заявила себе правовою державою і рухається в правильному напрямі, але досить повільно.

За словами Сергія Швеца минулого року в Миколаєві було збуджено два кримінальних справи і семеро співробітників міліції Центрального і Заводського райвідділів притягали до кримінальної відповідальності по фактах тортур з метою змусити затриманих обмовити себе. Зараз любителі "экшна" чекають рішення суду.

Для боротьби зі свавіллям в міліції створені громадські ради з представників міліції і правозахисних організацій. Вони мають повноваження у будь-який момент відвідати будь-які органи і підрозділи, місця утримання підслідних і ув'язнених, мають доступ до усіх документів. За результатами своїх розслідувань рада вносить керівництву запит на проведення службового розслідування, дає рекомендації по усуненню недоліків і перевіряє виконання своїх приписів.

У 2008 році за результатами 15 виїздів були виявлені систематичні недоліки, такі як неукомплектация аптечок, порушення кварцевания камер, відсутність флюорографічних досліджень(адже бич усіх в'язниць - туберкульоз), журнал відвідувань не відповідає певним формам(що може утруднити перевірку протиправного утримання людини), і основна проблема - відсутність у самих міліціонерів знання нормативних документів і положень про права людини.Що стосується останнього факту - те до 15 липня усі начальники і керівники відділів здаватимуть заліки по знаннях прав людини.

Цього року громадською радою вже зареєстровані два факти неправомірного утримання під вартою.

Говорячи про тортури і порушення прав людини не можна не згадати за честь мундира, що порочить, практику "натягувати" показники планів, підкидаючи під час обшуку патрони, "травичку" і інші незаконні предмети. Дійсно, іноді буває смішно і страшно читати в міліційних хроніках про те, як на вулиці Радянській був затриманий пенсіонер з патронами від "Калаша", приміром, або бабуся з нунчаками.

- Так, така тенденція має місце, - визнав Сергій Швец, - за два місяці було проведено 120 вилучень, перевірити усі ми, звичайно, не в змозі. Робили загальний аналіз, за результатами якого виявилось, що мають місце такі факти, усі матеріали передані в апарат Міністра.Як тільки будуть результати перевірки, я про них доповім.

Як розповів начальник міліції громадської безпеки Володимир Кузьменко, на території Миколаєва знаходяться 17 ізоляторів, три з яких були закриті для усунення в них недоліків і проведення капітального ремонту, для того, щоб наблизити умови наших СИЗО і ИВС до стандартів Євросоюзу. Але грошей з бюджету на їх ремонт виділені не були. Завдяки засобам із спецфонду, були проведені косметичні ремонти в деяких ИВС. А всього потрібні 12-15 мільйонів гривен.

Але тут і до бабки не ходи, зрозуміло, що такі гроші держава швидше виділить на медицину, дітей або освіту, і тільки в останню чергу - на в'язниці.Так і ні ніколи у держави грошей в потрібній кількості навіть на перші категорії.

Як коли - те сказав Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, "безсилля змінити ситуацію, не від тебе залежну, і масовість ненаказанности за зловживання не може не хвилювати. Одвічна біда - службовий злочин, матеріали якого збирає МВС, а розслідує прокуратура".

Тортури - це однозначно погано, "підстави" - це однозначно негуманно. А як простий слідчий може відпустити зі світом людину, за плечима якого декілька вбивств, але довести які, за наявності зацікавлених грошима прокурора або судді, практично неможливо? А то, що в Європі і Америці термін покарання підсумовується, і якщо вбивця не виклопотав довічне - йому дадуть років двісті - і виходь, коль відсидиш. А у нас же - дадуть чотири, і те, умовно. Одні саджають - інші відпускають. Десятки років на пострадянському просторі складалася така Система.Гонка за планами і показниками примушує міліціонерів йти на угоди з совістю. Радує, що подібні факти, нарешті, зараз стають надбанням гласності.

Підсумувавши усе вищесказане, можна стверджувати, що без фінансування в'язниць туберкульоз продовжить набирати оберти. Міліціонери, отримуючи "згори" важкоздійснювані плани, і тримаючись за своє малооплачуване місце і ризикуючи щодня життям, підкидатимуть бомжам і "бувалим" наркоту і вішати на них "глухарі". А особливо обдаровані винаходитимуть усі нові і усе більш досконалі методи тортур - які не залишають слідів, але примушують довго і сильно мучитися.

Пам'ятайте анекдот про молодого міліціонера, який поступив на службу і не приходив декілька місяців за зарплатою, а коли його запитали в чому, власне, справа, він відповів:"А я думав - дали пістолет - і крутися, як хочеш".

"Немає тортурам"! - сказала Україна шість років тому, коли в 1997 році ратифікувала Європейську конвенцію по відвертанню тортур і негуманного відношення або покарання. Сказала, а тепер з потугами і скрипом, намагається відповідати. Але для цього потрібні злагоджені дії усіх - правозахисників, міліціонерів, адвокатів, влади і кожного з нас.