Головні причини аморальної поведінки підлітків ця відсутність взаєморозуміння з боку батьків - стверджують міліціонери

08.07.2009 17:08

У системі Міністерства внутрішніх справ існує служба, робота якої пов'язана з категорією громадян, на яку звернена особливо пильна увага суспільства, - неповнолітніми. Одним з основних завдань кримінальної міліції у справах дітей(КМДД) є розкриття злочинів, здійснених як самими неповнолітніми, так і по відношенню до них. І не менш важливою ланкою роботи правоохоронців в цьому напрямі є профілактика.

За словами начальника ВКМДД УМВС України в Миколаївській області полковника міліції Віктора Сурановича, найбільша увага служби, яку він очолює, приділяється саме тій категорії, яка вважається найуразливішою серед підлітків, - тим, які позбавлені батьківської опіки. Безумовно, буде невірним вказувати на те, що саме ця категорія уся без виключення потрапляє під призму вірогідного кримінального майбутнього, але в основному саме з ними співробітники кримінальної міліції у справах дітей проводять роз'яснювальні бесіди і доводять до свідомості неповнолітніх громадян України те, що скоєння злочину - це негативне явище, і в обов'язковому порядку воно спричиняє за собою покарання, яке у результаті може стати причиною зламаної долі і покаліченого майбутнього.

Головними причинами аморальної поведінки підлітків є відсутність взаєморозуміння з батьками, низьке матеріальне становище в сім'ї, конфлікти з друзями і однокласниками і так далі Інтуїтивно намагаючись відштовхнути від себе ці проблеми, втекти від них, підліток шукає захисту ззовні, помилково вважаючи, що знайде його на вулиці. На вулиці, де ніхто не запитає, чи зробив уроки, не лаятиме за погані оцінки, не контролюватиме особистий час і поведінку.

Так, вулиця дає свободу дій, можливість реалізації того, що забороняють батьки, школа, громадськість. Усвідомлюючи це або ні, за власним бажанням або "за компанію", підліток може вчинити правопорушення або піти на злочин. І наслідки таких дій можуть бути дуже сумними.

Психіка дитини нестабільна, його можна переконати, притягнути на свою сторону, в крайньому випадку, залякати, спираючись на неіснуючі принципи так званої "вуличної солідарності і взаємодопомоги", маючи при цьому на увазі односторонні і солідарність і взаємодопомога. Дорослі, мало або зовсім незнайомі люди можуть змусити дитину, залучити її в протиправну діяльність. Нерідко трапляється і так, що самі неповнолітні стають жертвами правопорушень і злочинів, здійснених по стосунків до них.

Часто батьки, вважаючи, що у них є на це повне батьківське право, здійснюють насильницькі дії відносно своїх дітей, сподіваючись на жалість і співчуття перехожих, відправляють дітей на вулиці заробляти гроші, займаючись випрошуванням і цей список можна продовжувати.

Величезна увага акцентується правоохоронцями на необхідність вивчення учнями законодавчої бази.Підліток повинен знати, що будь-яке правопорушення або злочин підпадає під дію статті Адміністративного і Кримінального кодексів України, і законодавством, як для неповнолітніх, так і дорослих, за здійснення неправомірних дій передбачена відповідальність. До досягнення дітьми 16 років частина відповідальності за їх дії лягає на батьків, опікунів або опікунів.

Якщо підлітки опиняються в ситуації, яка здається ним безвихідною, - з одного боку повне нерозуміння в спілкуванні з батьками, з іншого боку - повна розбіжність поглядів в школі і з учителями, і з однокласниками, вони починають вибудовувати своє "я" в тому середовищі, якому вони довіряють. І не завжди це середовище дійсно виправдовує надії підлітка.У зв'язку з цим співробітники міліції постійно звертаються до учнів про те, що у разі, якщо підлітки стають жертвами будь-яких дій або ситуацій, вони повинні, не боячись розповісти про те, що сталося або батькам, або шкільним педагогам, які, у свою чергу, повинні негайно повідомити про того, що стався в міліцію. Також неповнолітні мають можливість звернутися в органи внутрішніх справ самостійно.

Фотофакт