Основні версії вбивства сталінського наркома Лаврентія Берии

Лаврентій Берия після смерті Сталіна зайняв пост 1 - го заступника глави уряду і очолив об'єднане з держбезпекою Міністерство внутрішніх справ. 26 червня 1953 року він був заарештований. Про те, що відбувалося з цією людиною в останні дні його життя, напевно не відомо нікому. Якими були обставини арешту і розстрілу Берия?

Кремлівські "розбирання"

Хмари над Берия почали згущуватися ще весною 1953 р. Його побоювалася уся кремлівська верхівка. І не без підстав.У - перших, він мав у своєму підпорядкуванні добре відлагоджений репресивний апарат. У - других, знав про кожного зі своїх "старих товаришів" багато такого, про що вони самі вважали за краще б забути.

У відкриту фазу конфлікт перейшов на пленумі ЦК(2 - 7 липня 1953 р.), який проходив у відсутність головного лиходія. Це дозволило "соратникам" викривати Берия в тому, що він "нервував... товариша Сталіна"(Хрущов), був "чужою людиною, людиною антирадянського табору"(Молотов), "шпигував за членами Політбюро"(Булганин).
Берия звинувачували в зв'язках з "зрадником Тито", в спробах об'єднати Німеччину в єдину буржуазну державу і проведенні "неправильної" національної політики, коли він виступав за велику самостійність республік усередині Радянського Союзу. Пригадали йому і роботу за завданням партії в розвідці буржуазного Азербайджану і Грузії.

Особливо ретельно порпалися в активному сексуальному житті колишнього головного чекіста.Оповідання, що леденять душу, про статеві злочини Лаврентія Павловича чергувалися з сухими рядками протоколу : ".Нами виявлені численні листи від жінок інтимно - вульгарного змісту. Нами також виявлено велику кількість предметів чоловіка - розпусника". Цікаво, куди поділися ті "предмети" після розстрілу "розпусника"?

Коли розстріляли Берия?

Обставини арешту і подальша доля Берия туманні. За офіційною версією, його заарештували 26 червня на засіданні Президії Ради міністрів. Картина арешту в описі його учасників відрізняється істотними деталями. Хрущов, наприклад, згадував, як він героїчно схопив Берия за руку, щоб той не зміг скористатися зброєю. Жуков стверджував, що він особисто скомандував Берия підняти руки вгору, а потім "струсив його гарненько". Генерал Москаленко писав, що це він направив пістолет на Берия, а про арешт тому оголосив Маленков.У захопленні Берия брав участь і генерал - майор, начальник політуправління ВМФ Леонід Брежнєв, але спогадів про цей епізод він, на жаль, не залишив.

Потім заарештованого помістили на гарнізонну гауптвахту і перевели в штабний бункер Московського військового округу. Розстріляли Берия за вироком суду 23 грудня 1953 р.

Сумніви в тому, що все відбувалося саме так, з'явилися ще при Хрущові і отримали підтвердження в наші дні. Коли відкрили архіви, з'ясувалося, що в акті про розстріл Берия немає підпису лікаря, констатуючого смерть. У документі, що стосується смерті тих, кого судили і розстріляли в один день з Берия, лікар розписався. Зберігся також акт про кремацію їх тіл, а акт про кремацію тіла Берия відсутній.

Невипадково деякі дослідники висувають гіпотезу, що Берия був убитий до суду, а в процесі брав участь його двійник.На користь цієї версії говорить той факт, що найпізніші протоколи допитів Берия датуються кінцем липня - початком августа1953 р. Чотири місяці до суду - цілком достатній термін для підготовки двійника. Тим більше що процес над Берия був закритим, і навіть члени Президії ЦК, які добре знали підсудного в обличчя, не були присутніми на засіданнях суду, а слухали їх трансляцію у своїх кабінетах.

Існує і третя, ще більше екзотична версія смерті Берия. Його син Cерго стверджував, що 26 червня 1953 р. батько був не заарештований, а убитий без суду і слідства. Повідомлення про перестрілку біля свого будинку він отримав по телефону від знайомого. Коли Серго приїхав до особняка у площі Повстання, його туди не пустили, але він побачив розбиті вікна в кабінеті батька. Це були сліди перестрілки між охоронцями, що захищали будинок міністра внутрішніх справ, і військовими, які намагалися узяти його штурмом.Можливо, Лаврентій Берия був убитий саме там і саме тоді.

Про "злочинні антипартійні і антидержавні дії Л. П. Берия" радянські громадяни дізналися 10 липня 1953 р. з газет. На смерть "сталінського наркома" народ відгукнувся частівкою: "Берия, Берия - вийшов з довіри, а товариш Маленков дав йому стусанів".