Не обійшлося і без прийомів рукопашного бою.
Офіційний сайт КПУ порадував черговим твором на тему "Як ми захищаємо наші пам'ятники". Не живлячи ніякого співчуття до вандалів, пропонуємо читачеві ознайомитися з ідіотським - пафосним викладом подій очима комуністів.
Цитуємо заяву з сайту КПУ в повному виді:
"Виконуючи рішення Пленуму Центрального Комітету Компартії України, цього тижня на чергування біля пам'ятника В.И.Леніну в м. Києві заступили молоді комуністи Дарницького районного комітету КПУ.
Впродовж першого дня було роздано велику кількість агітаційного матеріалу, почуті багато теплих слів на адресу партії і нашого лідера Петра Миколайовича Симоненко, а також зібрані більше 700 гривен пожертвувань від громадян на відновлення пам'ятника. Звичайно ж, попадаються різні відвідувачі цього прекрасного місця на Бессарабке, проте, абсолютна більшість виражає підтримку нашій справі, завіряє у відданості соціалістичній ідеї і обіцяє усіма силами підтримати нас на прийдешніх виборах!
Але ось підходить вечір, а за ним ніч - час, коли послідовники Гітлера і Ющенка, що недобивають, виповзають з схронов на вулицю міста - героя Києва.
У одну з таких ночей, приблизно о 2 годині до пам'ятника наблизилася група агресивно налагоджених людей, підігрітих спиртним, що вигукує нецензурну лайку. Всього їх було 5 штук - людиноподібні істоти, і навіть це, напевно, все - таки комплімент.
Одно істота підійшла до пам'ятника, ткнула пальцем в партійний банер і вимовила що - те нечленороздільне про Ілліча і нашу доблесну партію.
Маючи високий моральний рівень і стриманість, ми зробили декілька спроб втихомирити ці особини, і цілком культурно попросили їх покинути територію. Проте хулігани стали погрожувати фізичною розправою, а два з них схопилися на монумент і спробували зірвати партійні банери.
Далі терпіти і зволікати було вже, звичайно, не можна. Вчинивши маневр для гуманнішого і менш травматичного для нападаючих результату інциденту, комуністи застосували сльозоточивий газ і прийоми рукопашного бою, безпосередньо не загрозливі життя вказаних вище особин, проте гарантовано їх нейтралізуючі. Одному з нападаючих вдалося сховатися, інших же чотирьох довелося затримати із застосуванням навичок з прочитаного Военно - Польового Статуту РККА 1936 року.
Гуманізм і знання норм Женевської Конвенції не дозволили комуністам проявити грубість до полонених нацистів. Бачачи, що двом з нападаючих потрібна медична допомога, ми викликали "швидку" по телефону 102. Одночасно з "швидкою" прибуло 6 машин з міліціонерами, які виразили нам моральну підтримку, високо оцінили організаційну згуртованість нашого загону і забрали полонених(поранених і не дуже) бандерівців. На місці інциденту були складені протоколи.
Відмічу, що ця подія лише посилила і згуртувала організаційну єдність наших рядів!
Від імені своїх товаришів - комуністів офіційно заявляю: на усі подальші витівки вандалів - осквернителів буде дана гідна відповідь.
Наша справа права!
Ворог буде розбитий!
Перемога буде за нами!
Євгеній Голышкин, перший секретар Дарницького РК КПУ".