"Морські котики" і різники в одній особі

У апеляційному суді Миколаївської області 10 серпня по першій інстанції колегія під председательствованием судді Дзюбы почала розглядати кримінальну справу по потрійному вбивству на вулиці Велика Морська, 48.

Згідно із зачитаним прокурором Омеляном обвинувальному висновку, після надмірного вживання спиртних напоїв обвинувачений П - й, 1975 г.р., житель Миколаєва, що не має постійної роботи, з невстановленої причини увірвався в житло сім'ї Анатолія Бучацкого і холоднокровно убив 60 - літнього хазяїна квартири, його цивільну дружину і 86 - літню матір - інваліда.

Як з'ясувалося з допиту звинувачуваного, ні з хазяїном, ні з сином потерпілого у гр - на П - го не було ніяких недружніх стосунків, не кажучи вже про матеріальні непорозуміння. За словами вбивці, 17 лютого 2009 р. після прийняття "на груди" 0,7 л горілки він заявився до своєї співмешканки Анжелі, яка влаштувала скандал. Не бажаючи посилювати стосунки, П - й пішов на риночок по вул. Дзержинского, де "додав" ще трохи, біля поли - літра. Потім майже перед північчю він раптом з'явився перед дверима у практично незнайомих людей, силою уломлювався, відходив хазяїна, Анатолія Бучацкого, його ж тростиною(всього було налічено близько 30 ударів). Зламавши на шістдесятирічному чоловіку його ж палицю, П - й вихопив з рук пенсіонера кухонний ніж і встромив його в шию хазяїна. Тетяна Бакланчук, що з'явилася на крики, спробувала після побаченого сховатися у ванні, проте ударом ноги в область паху П - й уклав жінку на місці.Далі в хід пішов той же ніж, і чотири удари в область грудної клітки довершили криваву розправу. Знайшовши в квартирі такою, що лежить на підлозі напівсліпу і глуху 86 - літню Князевич, П - й усадив її в ліжко, а сам, принісши з комори сокиру, кілька разів ударив її обухом по голові.

Згідно версії, швидше за все, представленої адвокатом вбивці, пам'ять тому зрадила практично відразу ж після ринкового "допінга". Особливо П - й наполягав на тому, щоб з обвинувального висновку вилучити слова, подібні "скоєння злочину з особливою жорстокістю".

- Я не розумів на той момент, де я знаходжуся, що зі мною, що я роблю. Адже у мене не було ніяких мотивів вбивства, - як виправдання своїм діям пропонує суду обвинувачений.

Як доказ повної втрати орієнтації, лінія захисту пропонує версію про повну "отключке" вбивці.Нібито прокинувшись на наступний ранок в компанії трьох трупів, він тільки тоді і те не повною мірою усвідомив усю тяжкість скоєного. Картинки подій в його голові виникали хаотично, незв'язно, безглуздо. Навіщо він раптом з'явився в цьому будинку, чому він позбавив життя троє чоловік - подібні питання є для нього загадкою і до цього дня. Про застосування в розправі рук і ніг він взагалі говорить, що усе це - справа рук слідчих. Мовляв, це усе вони понапридумали, а П - й тільки погоджувався з таким ходом досудового слідства.

Чому ж обвинувачений так наполегливо відмовляється від застосування в кривавій бійні таких предметів, як звичайні руки і ноги? Вся річ у тому, що з 1993 по 1996 рік військовослужбовець П - й перебував на військовій службі в рядах ВМС України. А якщо бути точнішим, то в спецпідрозділі "морські котики", які базувалися свого часу на острові Травневий. Така собі машина вбивства.Бомба з уповільненою дією, випущена в громадянське суспільство.

Чи є привід засумніватися в щирості слів обвинуваченого? Судячи з усього, так. Чого варте невелике продовження його "майстер - класу" душогуба - різника. Річ у тому, що Анатолій Бучацкий не помер після найсильніших ударів тростиною і ножових поранень. Коли П - й розбирався з його дружиною, чоловік почав подавати ознаки життя. І хрипи з сипінням вмираючого хазяїна відвернули на якийсь час П - го від нової жертви. Схопивши вовняні жіночі колготи, П - й зв'язав руки пенсіонерові і виконав йому самурайську операцію відходу з життя - харакірі. Повернувшись до жінки, що ще дихала, недолюдок близько тридцяти разів ударив її ножем. А щоб вже все було напевно, ще шість разів перерізував їй шию.

Звичайно, хіба можна класифікувати ці дії як "надмірно жорстокі".Мабуть, П - й вважав, що таким чином він їх облагодіє?

Вірити в заяву про ночівлю з мерцями також не дозволяють деякі деталі. У матеріалах досудового слідства фігурують свідчення про ретельно накриті трупи, тому як вони викликали зніяковіння у різника. Вийти ж з дому відразу після здійснення вбивства йому нібито не дозволив сусід, що ремонтує у загальному дворі свою "Газель". Невже він не чув ніяких криків? Та і взагалі довіряти словам П - го доводиться важко. У залі суду він заявляє, що з того, що усього, що сталося він пам'ятає тільки ніж, сокиру, які - те крики і уранішнє пробудження. У матеріалах ранніх свідчень він чітко показує не лише характер бесіди через двері з хазяїном квартири, але і колір ручки ножа - знаряддя вбивства.

Попри те, що раніше у таких лікарів, як психіатр і нарколог, П - й помічений не був, в його свідченнях неодноразово акцентується, що пити він став з тієї миті, як в його ремонтному ремеслі почали виникати тривалі перерви, а вбивства він здійснював в стані щонайповнішого нерозуміння того, що відбувається. Складно при цьому пояснити, як же тоді він дуже холоднокровно витер зі знарядь вбивства сліди, а на його одязі крові взагалі не було виявлено.

Не зрозуміти не лише мотиви злочину. Як виявилося, з сім'єю убитого у нього які - те стосунки все ж були. З сином убитого Анатолія Бучацкого вони неодноразово зустрічалися, спільно відпочивали на річці, готували шашлики. У квартирі № 3 по вул. Велика Морська, 48 П - й за рік до події робив ремонт, але при цьому з убитим і його дружиною і матір'ю він знаком не був.Чому ж у момент п'яного чаду його понесло саме в це місце? Ні син убитого, Олександр Бучацкий, ні сам обвинувачений на це питання відповіді не дають. Не можуть? Не хочуть? Не знають?

І ось що цікаво. Олександр Бучацкий розповів суду, що був свідком стосунків П - го з Анжелою, якій він до того ж є хресним :

- У неї дуже вибуховий характер, вона часто провокувала Миколу(обвинуваченого) на з'ясування стосунків. Проте той зазвичай дуже спокійно намагався згладити конфлікт, при цьому не підвищуючи голосу і не застосовуючи силу.

І наостанок. Йдучи з квартири, П - й чому - те вийняв з того, що належав хазяям мобільного телефону акумуляторну батарею і sim - карту, яку тут же на місці розламав і викинув в унітаз. Сам же телефон забрав і приховав. Але не у себе у будинку.

Проте з подібними свідченнями Микола П - й на цьому етапі судового розгляду не згоден:

- Мені їх підказували тоді. Перші два дні у мене взагалі не було захисника. Мені було все одно, і я говорив так, як підказував мені слідчий.

Суддя Дзюба спробував з'ясувати, що принесло слідчій групі наявність таких свідчень :

- Маса деталей, які міг знати тільки вбивця, слідчим були придумані? Але навіщо? Про що думали тоді ви?

- Зараз я розумію, що мені світить довічне, ось про це я і думаю зараз цілими днями, - така відповідь вбивці.

Дійсно, не про те ж думати, що він забрав три життя абсолютно незнайомих людей.Тільки тому, що був п'яний до неосудності? Тому що з усіх місць, де він міг зігнати на кому - то які - те свої проблеми і злість, він вибрав саме квартиру Анатолія Бучацкого? Тому, що його навчили свого часу вбивати і виконувати накази, але не навчили, як адаптуватися з такими знаннями в абсолютно цивільному середовищі? Потому.?

І це може так і залишитися питанням без відповіді. Як і багато що в нашому житті. А нам залишається лише вірити, що з нами подібного ніколи не станеться.

Нагадаємо, "Злочинності.НІ" писали про те, що 19 лютого у центрі Миколаєва було виявлено три трупи! Тоді на місце злочину прибуло усе керівництво міського управління міліції