Дворічне малятко миколаївські бомжі трохи не довели до загибелі - пальчики обох ніг були викривлені, ГРВІ, ларингіт, гниди.

23.11.2009 12:12

У день, коли Анжелу забрали від батьків, їй виповнилися два роки і один місяць. Погляд дівчинки то сосредотачивался на одній точці, то неквапом блукав по машині швидкої медичної допомоги. Блакитні очі випромінювали смуток.Які думки роїлися в той момент в її голівці? Про маму, про теплоту і ніжність її ласкавих рук, рідний, впізнанний по нотках голос, завжди усміхнене їй обличчя? Можливо... Ось тільки чи встигла вона відчути усе це за два роки свого життя?

Із слів завідувача сектором захисту прав дітей адміністрації Заводського районуАртема Панасюка, у службу звернулися громадяни з повідомленням про те, що в залізничному селищі в напівзруйнованому будинку з батьками мешкає малолітня дитина. За вказаною адресою спільно з правоохоронцями був здійснений виїзд.

Співробітників зустрів підхмелений чоловік з маленькою дівчинкою на руках, він представивсяСашею, батьком дитини. З сім'єю він мешкав в приватній будові, яку швидше можна було назвати розвалинами, чим житлом. Будинок, відрізаний від світла, опалюваннями і водами був страхітливе видовище.Передбанник із закопченими стінами був забитий старими брудними речами, робочими лопатами, тачками. Упереміш валялися ящик з - під бананів, мішки, поліетиленові пакети, віджилі своє каструлі, пошарпана валіза. Вхід до другої кімнати закривала прибита цвяхами ковдра. Денне світло, що пробивалося крізь каламутні стекла уловлював ліжко, застелене давно непраною білизною, на підлозі лежала засалена ковдра, поруч завалене мотлохом дитяче ліжечко, на столі брудний посуд із залишками їжі. У стані алкогольного сп'яніння на ліжку сиділа жінка.

Як з'ясувалося надалі, нинішня співмешканка Олександра 36 - літняАнжела, у 1997 році у пошуках кращого життя переїхала з Молдавії в Україну. До 2004 року вона мешкала в Херсонській області. Після чого перебралася в Миколаїв, де і зустрілаСашу. Не маючи житла, разом вони бомжували.Одного разу подруга - собутыльница запропонувала їм пожити в старому напівзруйнованому будинку, що належав їй, за адресою ЖДП 798, де вони і провели чотири роки. Там народилася маленька Анжела. Пологи приймав папа. У листопаді минулого року знайомі провідники запропонували їм безкоштовно пожити у своєму домі в якості охоронців, щоб житло остаточно не розібрали по цеглі. Погодившись, вони переїхали з немовлям на сусідню вулицю в розвалини без світла, води і опалювання. Їжу готували на вогнищі, пристосувавши дві цеглини і залізна сітка.

За словами начальника кримінальної міліції у справах дітей Заводського райвідділуВладимира ЧернегималенькаАнжелане була зареєстрована у відповідних органах. За два роки дівчинку жодного разу не показували лікареві, не кажучи вже про яку - або вакцинації. Відповідно дільничний лікар - педіатр не знав про її існування.

З 03: 00 ночей до 09:00 ранку батьки працювали прибиральниками на залізничному полотні, заробляючи 20 гривен в день на сигарети і хліб. Дитина в цей час залишалася удома один. Сусіди були невдоволені постійними п'янками співмешканців і неодноразово скаржилися.

Коли дівчинку забирали соціальні працівники, мати навіть не вийшла з будинку. Як виявилося жінка не має українського громадянства і досі мешкає по паспорту, виданому ще в СРСР. За кордоном в Молдавії у неї залишилося троє дітей, які мешкають з родичами.

МаленькуАнжелудоставили в дитячу міську лікарню № 2 на вул. Рюмина, де нею негайно зайнялися лікарі. Дівчинка не могла встати на ліву ніжку, оскільки внаслідок постійного носіння тісного взуття у неї утворився мозоль, пальчики обох ніг були викривлені. Під давно нестрижені нігтики забився бруд. При проведенні огляду був виявлений ГРВІ, ларингіт, гниди.Дівчинка активна, правильно складена, але потребує хорошого живлення. Незвикла до води вона плакала, коли її мили. Покупана медсестрами і переодягнута в чистий одяг Анжела з жадністю пила чай з булочкою. Лише усі так само дитячі очі із сумом оглядали оточення. До повного одужання малятко знаходитиметься в лікарні. Дівчинку зареєструють і підготують документи для напряму у будинок дитини.

На сьогодні вирішується питання про збудження кримінального справа по ст. 166 Кримінального Кодексу України : "Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або особою, відносно якої встановлена опіка або опікування", внаслідок чого Анжела - мати може бути позбавлена батьківських прав відносно власної дочки.

Як хочеться, щоб в пам'яті цієї дівчинки не віддрукувалися страшні картини описаного. І ще багато разів у своєму житті вона змогла б вимовити фразу:"Матуся, я тебе люблю"!

P.S. Коли ми через тиждень відвідали дитину в лікарні, вона посміхалася, притискувала подаровану ляльку і, обіймаючи, санітарку, що тримала її на руках, називала її: Баба!

Помічник начальника Центрального РО НГУ по зв'язках з громадськістю капітан міліції Марія Цыпко

Фотофакт