"Народна самооборона" стоїть на захисті Д. Жванії

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 849 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(509)         

Цивільний рух "Народна самооборона" схвильований заявою Український - групи Хельсінкі з прав людини відносно порушення прав громадян Росії, Узбекистану і Шрі-ланки - Олениці в Україні, що стосується видачі біженців в країни, де їх розшукують за скоювання кримінальних злочинів.

Проте для "НС" є незрозумілим, чому Український - група Хельсінкі з прав людини і інші правозахисні організації не звертають свою увагу, коли порушуються права громадян України.

2 липня 2008 року Апеляційним судом р.Києва прийнято рішення про відміну рішення Радянського районного суду м. Києва від 30 вересня 1999 року у справі Д. Жванії і спрямовано на повторний розгляд до Святошинскому районному суду м. Києва.

4 липня 2008 року представник Д. Жванії народний депутат України Г. Москаль подав касаційну скаргу до Верховного Суду України на постанову Апеляційного суду м. Києва. У приведених аргументах він звертає увагу Верховного Суду України на відновлення термінів апеляційного оскарження Генеральній прокуратурі України після того, як пройшло 9 років. Це перший прецедент в історії України з 1917 року, таких аналогів не знали навіть суди за часів Царської Росії і Австро - угорської імперії.

Європейський Суд з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року засудив прийняте рішення судом України продовжити термін апеляційного оскарження на 2 роки, як таке, що порушує права людини в Україні.

Для відкриття касаційного здійснення у Верховному Суді України, треба надати завірену копію рішення Радянського районного суду м. Києва від 30 вересня 1999 року. Суддею Апеляційного суду м. Києва Побирченко Т. було відмовлено в наданні завіреної копії рішення суду і напрямі матеріалів справи до Святошинскому районному суду м. Києва на повторний розгляд.

На прохання заступника Глави Секретаріату Президента України И.Пукшина Генеральною прокуратурою України і Апеляційним судом м. Києва відбувається затягування напряму матеріалів справи на повторний розгляд з надуманих і безпідставних причин.

15 липня 2008 року Генеральною прокуратурою України внесена заява відносно рівномірного розподілу між сторонами судового процесу судових витрат у розмірі 4 гривні державного мита.

Суддя Т. Побирченко, отримавши заяву призначає слухання справи аж на 30 липня 2008 року. Проте як і було розроблено за сценарієм, представник Генеральної прокуратури України 30 липня без поважних причин не прибув на судове засідання.

Суддя Т. Побирченко посилаючись на відсутність представника Генеральної прокуратури України, відкладає слухання справи на невизначений термін.

2 вересня 2008 року закінчується відведений ЦПК України термін для касаційного оскарження у Верховному Суді України. Таким чином, Секретаріат Президента України, Генеральна Прокуратура України і Апеляційний суд м. Києва намагається позбавити Д. Жванію, передбачених ст.55 Конституцій України конституційних прав, де сказано: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, службових посадовців".

22 травня 2008 року Генеральна прокуратура України порушує кримінальну справу за ст. 358 УК України(підробка документів), де вказує, що Жванія Д.В. у 1998 році в заяві на отримання посвідки на постійне проживання в Україні, вказавши невірні дані про час постійного проживання в Україні. Хоч і Генеральній прокуратурі України цей факт був доведений і в Подільському районному суді м. Києва, що Д. Жванія цю заяву не заповнював, а заповнював його адвокат, який зробив чисто механічну помилку.

Незважаючи на те, що в 1998 році предметом складу злочину - підробка документів - було тільки посвідчення, яке видається державним органом або громадською організацією і заява, на яку схиляється Генеральна Прокуратура України, не відноситься до документів, які видаються державною установою, і механічні помилки з необережності, здійснені адвокатом Д.Жвании, не складають складу злочину.

Не з огляду на те, що ст. 58 Конституцій України говорить: "Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх здійснення не визнавалися законом як правопорушення", суд зайняв сторону Генеральної прокуратури України під тиском Секретаріату Президента України і Служби безпеки України.

Це безпрецедентні факти, коли судочинство здійснюється за вказівкою Секретаріату Президента України, а залякування суддів йде з боку Служби безпеки України.

Ст.24 Коснтитуции України говорить: "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних і інших переконань, підлоги, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками".

З цієї причини "Народна самооборона" звертається до правозахисних організацій України, разом із занепокоєнням про дотримання прав громадян Шрі-ланки - Олениці, звернути увагу на кричущі факти порушення прав в Україні громадянина України Д.Жвании.

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність