Успішна спільна операція миколаївського і донецького УБОЗУ врятувала життя вознесенскому бізнесменові

Здавалося б, в наші дні таке сумне явище дев'яностих років минулого століття, як захоплення заручників, кануло в Лету. Але ні, в міліційних зведеннях іноді з'являються повідомлення про такі злочини. Ось приклад, на основі якого можна зняти класного бойовика.

.Нещодавно в Південноукраїнський регіональний відділ УБОЗУ УМВС області, який очолює підполковник Юрій Черний, звернулася мешканка Вознесенска. Вона повідомила, що нещодавно до її 63 - літньому чоловікові - вірменинові Рубену приїжджав у гості донецький земляк Артур.Через пару днів, після телефонного дзвінка, Рубен поїхав в Донецьк на своїй машині. І як у воду канув. А два дні тому Рубен подзвонив їй по мобільному телефону і попросив терміново переслати йому в Донецьк. 50 тисяч доларів! Дружина уловила в його голосі тривожні нотки. Посилило тривогу і те, що у відповідь на питання, де їй узяти такі великі гроші, Рубен випалив: "Позич у наших земляків"!. І став називати прізвища людей, яких... вже не було в живих. Дружина зрозуміла, що чоловік потрапив у біду, і звернулася в міліцію.

Про отриману інформацію Юрій Черний доповів керівництву УБОЗУ УМВС області. Перевірити її доручили начальникові відділу по боротьбі з бандитизмом УБОЗУ майорові міліції Ігорю Скибицкому.

Щоб виграти час, оперативники запропонували дружині Рубена передати за вказаною донецькою адресою тільки частину грошей і повідомити таємничих одержувачів, що для збору суми, що залишилася, знадобиться час.Зловмисники погодилися почекати.

Тим часом оперативники УБОЗУ стали шукати зграю вимагачів. У оперів не було сумнівів, що Рубен знаходиться в їх руках. До цього часу співробітники УБОЗУ вже знали, що Рубен володів млином, маслоробкою і крупорушкою. Та і дружина зниклого бізнесмена, відійшовши від шоку, згадала, що чоловік відправився в Донецьк за устаткуванням для млина.

Сліди Рубена треба було шукати в Донецьку. Групу захоплення з числа оперативників Миколаївського УБОЗУ очолив Ігор Скибицкий. Узяли вони з собою і дружину Рубена, яка по мобілці домовилася з вимагачами, що особисто передасть їм частину викупу, що залишилася, лише після того, як побачить чоловіка живим і неушкодженим.

У Донецьку співробітники миколаївського УБОЗУ явилися до першого заступника начальника УМВС України в Донецькій області полковникові міліції Валентину Парсенюку.Раніше він обіймав посаду першого заступника начальника УМВС України в Миколаївській області. Полковник дав команду начальникові Донецького УБОЗУ зробити николаевцам усіляку допомогу.

Оперативники місцевого УБОЗУ швидко встановили дев'ятиповерховий будинок, в одній з квартир якого вимагачі утримували Рубена. У дворі дружина бізнесмена упізнала той, що припадав порохом тут вже декілька днів автомобіль чоловіка.

Вичислили і квартиру, в якій був полонений. Вхідні двері були з товстого металу, тому узяти квартиру ходу не представлялося можливим. Та і в ході силового штурму квартири злочинці, що охороняли полоненого, могли завдати йому шкоди.

Порадившись, оперативники дійшли думки: рано чи пізно хто - те з вимагачів повинен вийти з квартири. Хоч би в магазин за продуктами. Було вирішено влаштувати засідку.

Час тягнувся повільно, але очікування оперативників було винагороджене.Уранці наступного дня з вказаної квартири вислизнула "підозріла особа". Це один з типів, що охороняли Рубена, вийшов в магазин за сигаретами. Бійці спецпідрозділу "Сокіл" прийняли його "чисто" і перепровадили в припаркований біля сусіднього будинку непримітний мікроавтобус з тонованими стеклами. Затриманим виявився один з учасників зграї вимагачів. Він не став упиратися і повідомив, що у вказаній квартирі він і двоє дружків вже декілька днів утримують Рубена в очікуванні викупу. Оскільки дружина Рубена досі не передала велику частину необхідної суми, налагоджені бойовики агресивно. Вони озброєні пістолетом і втрачають терпіння.

Оперативники зрозуміли - зволікати не можна. До того ж, вимагачів могла насторожити тривала відсутність подільника. Бійці "Сокола" відібраними ключами спробували тихо відкрити двері "поганої" квартири.Але зловмисники, що засіли там, випустивши дружка за сигаретами, тут же зсередини закрили двері на ключ.

Про цю непередбачену ситуацію оперативники доповіли полковникові Валентину Парсенюку. Тот відразу ж дав команду на штурм. Далі все було, як в кіно. Бійці "Сокола" за допомогою спеціального заряду вибили двері. Не встигла та впасти з петель, як "соколята" увірвалися всередину. Ще через мить двоє бойовиків в масках вже лежали на підлозі в наручниках. Вони навіть не встигли скористатися пневматичним пістолетом.

Потім був звільнений полонений, що сидів на стільці і обплутаний від ніг до голови скотчем. На його голові був целофановий пакет. Рубен вже не сподівався залишитися в живих. Майор Скибицкий тут же подзвонив дружині бізнесмена і повідомив їй радісну звістку.

Незабаром вимагачів доставили в Київський райвідділ міліції Донецька, де в ході допиту і був встановлений хід подій.Виявилось, що Рубен і Артур вчилися разом в одній з шкіл Єревану. Потім доля розкидала їх по різних місцях. Рубен переїхав в Україну, обжився і відкрив у Вознесенске свій бізнес. А ось Артур, подорослішавши, встав на криву доріжку, був судимий за розбій і здирство. Одного разу їх шляхи перетнулися і Рубен запросив земляка у гості. Поки дружина Рубена накривала стіл, Артур уважно оглянув його житло. І переконався, що той живе непогано, мабуть, грошики водяться. А коли хазяїн розповів про свій бізнес і згадав, що шукає устаткування для млина, у Артура тут же дозрів підступний план: виманити Рубена в Донецьк і оволодіти його грошима. Подякувавши земляка за гостинність, Артур обмовився, що є, мовляв, у нього в Донецьку яке - які зв'язки, і він може допомогти Рубену в купівлі устаткування. На тому і розлучилися.

А незабаром Артур подзвонив: "Приїжджай, ара, з грошима. Тут і вирішимо твоє питання".За цей час Артур розробив ретельний план, підібрав надійних помічників. Одним з них став його земляк, з яким він раніше відбував термін. По дзвінку Артура подільник терміново примчався з Одеси, де був на злочинних "гастролях". Другого спільника Артур підібрав в Донецьку. Цей гостро потребував грошей. Для залякування майбутньої жертви подільники купили пневматичний пістолет, точну копію сьогодення "ПМ". Були розподілені ролі, залишалося чекати Рубена.

Проте і вознесенский бізнесмен виявився людиною обережною. Він вирішив з'їздити в Донецьк з мінімальною сумою грошей - в розвідку. Залишивши машину у дворі, він, не підозрюючи про пастку, подзвонив в двері вказаної квартири, розраховуючи на гостинність у відповідь Артура. Але його чекав "сюрприз". Не встиг Рубен зайти в передпокій, як його зустріли двоє чоловіків. у чорних масках. Один з них тримав в руках пістолет.Рубен спробував вискочити з квартири, але тут же втратив свідомість від удару руків'ям пістолета по потилиці.

Опритомнів Рубен прив'язаним скотчем до стільця. На його голову був натягнутий чорний целофановий пакет. Один з бойовиків змалював йому альтернативу: або він дзвонить дружині і та привозить 50 тисяч "баксів" наличными, або залишиться тут надовго. Викрадачі попередили Рубена, що жартувати не мають наміру.

Рубен подзвонив дружині з проханням передати гроші викрадачам. А щоб та зрозуміла усю серйозність ситуації, став називати прізвища померлих. Прийом спрацював. Зловмисники ні про що не здогадалися, зате дружина Рубена зрозуміла, що чоловікові загрожує смертельна небезпека, і тут же звернулася в міліцію.

Як бачимо, миколаївські і донецькі співробітники УБОЗУ діяли швидко і професійно. Вимагачі були затримані і встановлені в камеру СІЗО. Нині їх перевіряють на причетність до подібних злочинів на території України.Подальшу долю зловмисників вирішить суд.

А заручник після звільнення відбув у Вознесенск. Думаю, тепер він буде обережніший у виборі компаньйонів.