Наші банкіри заохочують шахраїв, а шулери грають по - великому

Не бажаючи витрачатися на більше просунутий "пластик", фінансисти ставлять своїх клієнтів під удар карткових шахраїв.

Втомившись від постійних скарг банківських клієнтів, що піддалися атаці карткових шахраїв, Нацбанк призвав підопічних прискорити перехід на чіпові карти. За даними відомства, минулого року кількість шахрайських операцій з пластиковими картами зменшилася удвічі, проте сума, яку шахраям вдалося відвести з рахунків, зросла на 3% - до 1,235 млн. грн

У НБУ констатують, що понад 97,7% збитки банків пов'язані з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем(VISA і MasterCard), і лише 2,3% - це карти внутрішньобанківських платіжних систем.Іншими словами, банки зазнають збитки від шахрайства в основному за операціями з платіжними картками з магнітними смугами. Проте, незважаючи на заклики регулятора, банкіри не квапляться освоювати нові технології. За їх підрахунками, випуск чіп - карт обходиться занадто дорого, та і покінчити з шахрайством допоможе навряд чи.

Основні способи шахрайства

За розміром збитків першість тримає такий вид шахрайства, як скиминг (копіювання даних з магнітної смуги реальної карти. - Ред.), а по частоті виникнення найбільш поширеними залишаються операції по зняттю готівки по загублених або вкрадених платіжних картках. При цьому фінансисти звично нарікають на халатність громадян. Ті частенько зберігають карти разом з пін - конвертами або записують пін - код на самій карті, чим мимоволі полегшують завдання шахраїв.

Все великих обертів набирає такий вид шахрайства, як фішинг(інтернет - шахрайство).Щоб вивудити у обивателів інформацію про карту, зловмисники йдуть на всілякі хитрощі. Наприклад, розміщують на сайтах інформацію про те, що їх відвідувачі отримують великий грошовий приз або пропонують вигідну роботу, що обіцяє нечувані заробітки. Нерідко шахраї працюють під видом інтернет - торговців. Вони отримують відомості про карти клієнтів, що заходять до них в "магазин", а потім використовують їх для розрахунків в Інтернеті. "Ще один метод фішингу - обзвоны. Злочинці дзвонять людині і, представившись співробітниками банку, просять надати відомості про карту клієнта. Мотивом для такого прохання може служити збій у базі або кредитна заборгованість, яка нібито числиться за людиною. Тот, розгубившись, повідомляє усі відомості, необхідні шахраям", - розповідає Євгеній Скорин.Один з найгучніших скандалів, пов'язаних з фішингом, вибухнув всього кілька місяців тому і був пов'язаний з однією з найбільших платіжних систем в Україні Portmone.com. Зловмисники під різними приводами вивуджували у користувачів зведення про платіжні картки, після чого спустошували їх рахунки.

ШУЛЕРИ ГРАЮТЬ ПО - ВЕЛИКОМУ

За підрахунками самих фінансистів, найбільшою мірою до нападок зловмисників схильні карти елітного класу. "По кількості шахрайських операцій лідирують VISA Gold(46%) і VISA Electron(50%). Що стосується зниклих сум, то на VISA GOLD доводиться близько 57%, VISA Electron - 30%", - розповідає начальник управління розробки і розвитку карткових продуктів VAB Банку Елена Соболєва - Терещенко. На сьогодні смарт - карти складають лише близько 5% від загального об'єму емісії пластикових карт.

Кількість емітованих карт сьогодні вже перевищила 44 млн. шт.при цьому чіпових карт випущені всього 2,5 млн. шт"., - повідомив в інтерв'ю "k :" виконавчий директор НБУ з питань платіжних систем Віктор Кравец. Причину такої повільності у відомстві пояснюють жадністю фінансистів. "Перехід на чіпи вимагає великих витрат. Сьогоднішні збитки від шахрайства для банків - дрібниця, незначні суми порівняно з розміром їх доходів. Тому банки вважають за краще мовчки "проковтнути" дрібні збитки, ніж вплутуватися у великі витрати", - констатує Кравец.

Фінансисти не заперечують, що "картковий" гань - тек дійсно вимагає немало витрат. "Основна проблема, з якою стикаються банки, - це "грошове питання". Так, собівартість чіпової карти в чотири - п'ять разів вище, ніж карт з магнітною смугою.Але банкам необхідно не лише закупити пластик з чіпом, але і провести низку заходів, пов'язаних з проведенням сертифікації в міжнародних платіжних системах, модернізацією програмного забезпечення і терміналів і так далі, що зажадає значних матеріальних витрат", - нарікає начальник управління платіжних карток Першого Інвестиційного банку Сергій Трегубов.

До того ж банкіри вважають, що заходи, вже зроблені ними, дають непоганий результат. "У нас впроваджений цілодобовий моніторинг пластикових карт. Йде постійна обробка звітів процесингового центру, аналізуються дані по кількості операцій за день, знятим сумам, інтернет - трансакціям і так далі У разі підозри на шахрайство ми або додзвонюємося до клієнта, або блокуємо його карту", - розповідає фахівець відділу емісії, моніторингу і контролю операцій з платіжними картками Управління технологій платіжних карток ВАТ "Родовид Банк" Артем Наборозняк.

Намагаючись мінімізувати втрати від шахрайських операцій, банки вводять авторизаційні ліміти по кількості і сумам операцій по платіжних картках і підключають клієнтів до системи SMS - повідомлень. Клієнт отримує повідомлення відразу ж, як тільки гроші пішли з рахунку. І якщо транзакція була незаконною, він може повідомити про це банку або самостійно блокувати карту. Щоб упіймати шахраїв на гарячому, фінансисти також обладнали банкомати додатковими камерами відеоспостереження. Проте звести об'єми шахрайства до нуля їм доки не вдається.

"В середньому, карткові шахраї "забирають" від 0,06% від обороту по картах в рік", - розповідає Сергій Трегубов. Деякі банкіри вважають, що цей показник набагато вищий - близько 0,5%. Але і це вже прогрес. Ще три - чотири роки тому експерти оцінювали втрати від шахрайства в 1% від обороту по картах.Зростання сум збитків фінансисти зв'язують із зростаючим добробутом громадян. Залишки на рахунках українців безперервно ростуть. Тобто дістаючи доступ до карткових рахунків, зловмисники можуть зірвати чималий куш.

ПІВЗАХІД НЕ ДОПОМОЖЕ

Банкіри визнають, що перехід на смарт - карти міг би стати досить ефективною мірою у боротьбі з "картковими шулерами". "Це пов'язано передусім з високим захистом чіпових карт від підробки, злому і несанкціонованого доступу до інформації (і, відповідно, від шахрайських операцій. Рівень шахрайських трансакцій з чіповими картами на порядок нижче аналогічного показника для карт з магнітною смугою. Про це свідчать і цифри: близько 97-98% шахрайства здійснюються з платіжними картками з магнітною смугою", - говорить Трегубов.

Проте фінансисти зовсім не вважають, що чіпові карти можуть стати панацеєю.

У - перших, окрім збільшення емісії смарт - карт банкам необхідно налагодити інфраструктуру. А це питання не найближчого часу. "Чіпові карти значно скорочують кількість шахрайських операцій, але тільки у випадках, коли і у торговців, і у банкоматах використовується чіпова технологія. В той же час в Україні більшість POS - терміналів ще не знімає інформацію з чіпа. Результат по скороченню шахрайства ми отримаємо тільки тоді, коли уся система перейде на чіпову технологію. Це може статися тільки років через п'ять", - вважає Марек Говорка, радник голови ради директорів з розвитку бізнесу Дельта Банку.

У - других, смарт - карти не в силах впоратися з інтернет - шахраями. А тому, за прогнозами експертів, лідером по темпах незаконних транзакцій залишатиметься шахрайство в мережі. "При збільшенні об'єму операцій в Інтернеті збитки від шахрайства з платіжними картками будуть рости.Адже для інтернет - розрахунків немає різниці, якою картою ви розраховуєтеся - чіповою або магнітною", - стверджує Елена Соболєва - Терещенко.

"Чіпова карта захищає від таких видів шахрайства, як крадіжка даних з магнітної смуги і створення підробок(так званий білий "пластик"). Але такі карти(якщо по них дозволені операції в Інтернеті), нічим не краще за звичайних", - констатує головний економіст відділу роздрібних карткових і незабезпечених кредитних продуктів Укргазбанку Євгеній Скорина.