Фокусники на службі государевій

Проходить Коперфильд митний огляд. Митник у нього запитує?

- Професія?

- Фокусник я.

- Як це?

Коперфильд починає кроликів з капелюха діставати, парити в повітрі. Митник відверто нудьгує. Потім дістає друк і говорить:

- Фигня усе це. Ось фокус. Бачиш два вагони спирту? - шльопає куди - те друк. - Зелений горошок!!!

Фокусники на українській держслужбі, на жаль, стали явищем звичайним.Ось тільки окремі представники цієї нелегкої "професії" по магічній майстерності примудряються переплюнути усі мислимі і немислимі межі. Так, ділянка землі під АСФАЛЬТОБЕТОННИМ ЗАВОДОМ, побудованим більше тридцяти років тому, на папері може перетворитися на пасовище для великої рогатої худоби, невживане більше століття.

Рішень прокуратури і трьох судів різних інстанцій недостатньо місцевим чиновникам щоб визнати право на землю за підприємством "Євробудинок", що утворився в результаті реорганізації названого вище заводу. Скоро, судячи з усього, своє вагоме слово в тривалій майновій суперечці скажуть УБОЗ і прокуратура.

Ще в 1968 році із земель колишніх військових полігонів недалеко від Київської траси була відведена ділянка для будівництва асфальтобетонного заводу. З приходом в нашу країну ринкових стосунків підприємство виявилося на балансі ВАТ "Євробудинок".У 2005 році власники заводу, згідно з державним планом приватизації від 1999 року, звернулися в Новоодесскую райдержадміністрацію з проханням виділити їм земельну ділянку для обслуговування підприємства. І коли питання було вже фактично вирішене, виявилось, що в Держплан закралася прикра помилка - виявилось, що завод формально знаходиться не в Новоодесском районі, як це вказали чиновники, а в Жовтневом. У період з моменту подання заяви до виявлення помилки в 2007 - ом в Жовтневом районі несподівано з'явилися відразу два претенденти на землі підприємства. Одно з них, свого часу виконувало на базі заводу ремонтні роботи і претендувало на його частину, а інше - виникло як бісик з табакерки, і претендувало на усю земельну ділянку цілком. Цими двома "невідомими" виявилися ЧП "Оптиміст" і ТОВ "Мпортал".Згідно із законами України і елементарною логікою, "Євробудинок", що подав державі документи на два роки раніше, і що вже володіє нерухомим майном на цій ділянці, мав виняткове право на землю. Але не тут те було. Заступник глави Жовтневой райдержадміністрації П., порушуючи усі мислимі і немислимі закони, робить те, що окрім голови адміністрації, на той момент відсутнього, ніхто не мав права робити - а саме підписує розпорядження про "повернення" спірного ділянки в землі запасу Жовтневого району. Більше того, райадміністрація "запускає" процедуру відведення землі фірмам "Мпортал" і "Оптиміст", як пасовища, що не використалося більше ста років! Підприємство, що стоїть на ділянці з 1968 року, для чиновників аргументом на користь того, що "пасовище" все - таки використовувалося, не стало. І не дивно.Останнім часом земля в "приміських" районах, якими є Жовтневый і Новоодесский за своєю вартістю золота. Відвів нововыявленным претендентам землю вже особисто глава райдержадміністрації - пан С., рішення якого незабаром було опротестоване прокуратурою. Але не тут те було. Чиновники зауваження правоохоронців неначе і не помітили.

Втомившись від даремних суперечок, власники підприємства звернулися до господарського суду, який визнав їх правоту. У суді представник відповідача волав до чого завгодно, і навіть стверджував, що власник ніколи документів на землю не мав, хоча ще в 2007 розпорядженням, хоч і незаконним, про ПОВЕРНЕННЯ землі чиновники самі визнали, що земля у розпорядженні власників підприємства все - таки знаходилася. Завзятість адміністрації нічого не дала - суди усіх інстанцій визнали вимоги "Євробудинку" законними. Тоді керівник Жовтневого району, пан С.знову привів свій улюблений "вагомий аргумент" - банальне ігнорування рішень судів. Нібито їх і не було зовсім.

У законних власників підприємства не залишилося іншого виходу, як звернеться в органи, які дають діям кримінально, - правову оцінку. І ось, як ми вже писали, миколаївський УБОЗ вже направив матеріали перевірки цієї інформації в прокуратуру. Залишається сподіватися, що орган нагляду скаже своє вагоме слово і знайде механізм для відновлення законності, яка, на жаль, у нас потрібна не усім.

І наостанок ставиш питання, чи не пов'язана безпардонність деяких чиновників з тим, що вони сподіваються на заступництво родичів, що сидять в ще більш високих кабінетах?