За що боролися - на те і.

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1150 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(690)         

Позачергові вибори в столиці України, без сумніву, матимуть вплив на розвиток політичної ситуації в усій Україні. Проте виведення, які поспішили зробити багато аналітиків, не такі однозначні і очевидні.

Проте, давайте спробуємо розкласти їх по поличках.

І розпочнемо навіть не з того факту, що усі країни, що ведуть політичні партії, скоротили свою підтримку в столиці. Тобто - привід для песимізму і заклопотаності мають усі основні гравці. Проте одна з головних до недавнього часу політичних сил, за кольором прапору якої названі події 2004 роки, ризикує зійти у небуття.

Мова, як ви вже здогадалися, піде про "Нашу Україну".

Річ у тому, що за "своїх" кандидатів киян закликали голосувати лідери усіх основних політичних партій. У рекламних тілі - і радіороликах закликав киян голосувати за список Партії регіонів Віктор Янукович. Зустрічі з виборцями проводила особисто Юлія Тимошенко. Всіляко підтримували своїх партійних висуванців Володимир Литвин і Петро Симоненко.

Тільки президент, як почесний глава "Нашої України", зайняв позицію стороннього спостерігача. Більше того, відразу і різко заявив, що ніколи не підтримає вибори мера в два тури, а потім - взагалі при нагоді і без нього постійно сумнівався в доцільності столичних виборів. Хоча рік тому не заперечував проти того, що його блок на дострокових парламентських виборах зобов'язався дати киянам можливість "виправити помилки", що припустилася.

Словом, президент відкрито зіграв на стороні Черновецького.А для тих, хто цього до виборів не зрозумів, вже на виборчій дільниці заявив, що "змінив свої політичні переваги". Таким чином, Віктор Ющенко остаточно відбив у своїх прибічників бажання йти на вибори.

Виходячи з цього, можемо констатувати, що "Наша Україна" президентові більше не потрібна. Як, виявляється, більше не потрібні Віктору Ющенку і ті, хто привів його до влади в 2004, хто повернув йому політичну вагу в 2007. Президент вирішив зіграти зовсім іншу партію на майбутніх президентських виборах, єдина мета яких - усього лише залишитися при владі.

Вимушений відмітити ще один феномен, що розкрився в характері Віктора Ющенка лише останнім часом. Виявилось, він не приймає будь-кому, відмінною від його, точки зору. Навіть сумніву в доцільності тих або інших своїх дій Віктор Андрійович сприймає набагато болезненнее, ніж це траплялося з Леонідом Даниловичем.

Кучма, правда, зачатки інакомислення серед "своїх" зводив нанівець розправою над "чужими". А ось Ющенко, як вже видно, закріпити свій авторитет і право на монополію пробує виключно прочуханкою своїх. І не кого попало, а саме тих, хто привів його до влади і дозволив в ній закріпитися.

Не секрет, що Віктор Андрійович, не дивлячись на свої публічні завірення, бажав і бажає бачити відмінний від нинішнього формат коаліції.

Але змінити формат нинішньої коаліції одному Віктору Ющенку не під силу. Зробити це може лише більшість від нинішнього складу парламентської фракції "Наша Україна - Народна Самооборона", де повинне знайтися 37 голосів з 72 для виходу з коаліції. Поки усі зусилля в цьому напрямі успіхом не увінчалися. Народні обранці пам'ятають про те, що обіцяли своїм виборцям саме такий формат коаліції.Як пам'ятають і про те, що "зрада" і "ігнорування волі виборців" лише рік тому закінчилися достроковими виборами.

Напевно, для таких "пам'ятких" Віктор Андрійович і влаштував розгром на столичних виборах. Щоб швидше міркували і приймали потрібне для президента рішення.

Одночасно, завданий удару і по найпринциповіших супротивниках президентських планів. І тут вже Віктор Ющенко не бере в розрахунки ніяких, навіть людських, цінностей і почуттів. Адже "сумніви в громадянстві" Давида Жванії не заважали Віктору Андрійовичу, після своєї відставки з поста прем'єра, коли усі від нього відвернулися, фактично жити в сім'ї цього вже давно українського грузина. Йому за це, до речі, не раз влаштовували реальне "маски - шоу", знищували бізнес.Тепер Віктор Андрійович, за слова Давида Важаевича про те, що "Нашій Україні" не обов'язково на сто вісімдесят градусів міняти переконання після того, як їх змінив почесний глава партії, піддається репресіям ще покрутіше чим в ті роки, коли він виступав проти Кучми.

Не хоче відступати від передвиборних зобов'язань і Юрій Луценко. За незгоду влитися в "ширку" йому, як і обіцяли, відновили кримінальні справи. Хоча у разі згоди на переформатування парламенту і блокування з Черновецьким в Київраді все у Юрія Віталійовича було б чудово.

Адже головне - що країна б побачила, що свої переконання може міняти не лише президент.

Чотири роки тому країна боролася за право робити власний вибір свого майбутнього. А ось сьогодні вже починають з'являтися думки з приводу того, що увесь запал кандидата в президенти Ющенка був викликаний тим, що не його визначили в приймачі.

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність