Якщо завтра війна.

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 3492 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(2095)         

Що робити і куди бігти николаевцам станься що? Ще на шкільних уроках цивільної оборони ми твердо засвоїли, що у разі якої - або небезпеці мирне населення завжди може сховатися в так званих бомбосховищах. Де вони знаходяться, і чи вистачить їх на усіх жителів міста, дізнавалися кореспонденти НзН


Якщо завтра війна.


Це, звичайно ж, перебільшення.В наші дні, коли вже більше ніж півстоліття ми бачимо виключно чисте небо над головою, нам важко представити що ночами в рідному місті можуть лунати вибухи і постріли, що по його вулицях можуть їздити танки, а з неба падати бомби. Проте нашому місту і його жителям можуть погрожувати трохи інші небезпеки. Зовсім близько від нас знаходиться Південноукраїнська атомна станція. На території Миколаєва працює 126 підприємств, які ідентифіковані як потенційно небезпечні, 16 з них - хімічно небезпечні, інші визначені як взрыво - і екологічно небезпечні. Що робити і куди бігти николаевцам станься що? Ще на шкільних уроках цивільної оборони ми твердо засвоїли, що у разі якої - або небезпеці мирне населення завжди може сховатися в так званих бомбосховищах. Де вони знаходяться, і чи вистачить їх на усіх жителів міста, дізнавалися кореспонденти НзН.

Секретні бомбосховища


З радянських часів на кожному великому виробничому підприємстві є своє бомбосховище, розраховане на найбільшу робочу зміну. А як же люди, які у момент небезпеки знаходитимуться не на роботі, а удома? Для них десятки років назад були побудовані притулки в підвалах житлових будинків або недалеко від них. Проте їх точне місцерозташування невідоме. Якщо раніше на усіх будівлях, де є бомбосховище, висіла табличка, що сповіщає громадян про це, то зараз в нашому місті таких табличок майже не залишилося. Ми звернулися до начальника управління з питань надзвичайних ситуацій і захисту цивільного населення міста МиколаєваОлександру Герасимене. Він дав письмову відповідь на наші питання. У нім говориться, що інформація про кількість і місця розташування бомбосховищ є закритою і призначається виключно для службового користування.Чому раптом рятівні місця стали секретом, не повідомляється. У пошуках відкритої інформації ми звернулися до історії. 27 листопада 2001 року в газеті "Вечірній Миколаїв" вийшла стаття "Не страшне тут бомбардування будь-яке". Її автор -Е. Кураса, посилаючись на тодішнього керівника міського управління МНС В. Ракова, стверджує, що в місті налічується близько 250 бомбосховищ. Через 4 роки, іншого автора цього видання -И. Нежигай, теж стурбувалася питанням бомбосховищ. У своєму матеріалі вона пише про те, що на території нашої області числиться 1147 захисних підземних споруд, але реально збереглися, у кращому разі, половина з них."Багато споруд просто зробилися непридатними, адже засобів на їх ремонт і зміст не виділялося вже багато років", - пише И. Нежигай. Ну що ж, хоч би приблизне уявлення про кількість бомбосховищ ми вже маємо.Загадкою залишається те, чому, якщо раніше ця інформація вільно надавалася і друкувалася в засобах масової інформації, зараз раптом стала секретною. Сьогодні в офіційній відповіді міськуправління МНС наводиться інша цифра."У притулках комунальної власності, які розміщуються під житловими будинками, можливе укриття 8 920 чоловік", - говориться в нім. Не дуже веселкова цифра для міста з півмільйонним населенням.

Куди вони изчезают?


Начальник міського управління МСЧ визнає той факт, що за останні роки кількість притулків значно зменшилася. На його думку, однією з причин є приватизація державних підприємств. Нові власники захисних споруд, які приватизовані як підвальні приміщення, не визнають в них наявність притулків. Як приклад наводиться колишня макаронна фабрика, що знаходиться за адресою вул. Корабелів, 2.Новий власник побудував там лікувально - оздоровчий комплекс, а притулок зруйнував. І це не єдиний приклад в нашому місті. Не один десяток бомбосховищ сьогодні перебудований під магазини, бари, сауни або використовується як складські приміщення. Згідно із законом, в мирний час власникам бомбосховищ дозволяється використати їх для потреб підприємства, але не позичати більше 60% їх площі. Тобто, власник може влаштувати в приміщенні притулку склад або що - те інше, але у разі потреби він зобов'язаний буде звільнити приміщення за максимально короткий термін. Строго забороняється проводити перепланування приміщень, загороджувати і закладати проходи. Чи можливо це після того, як у бомбосховищі влаштувалася приватна сауна або магазин? Ще однією причиною зменшення кількості бомбосховищ А. Герасименя називає фізичне і моральне застарівання будівельних конструкцій і їх устаткування.90% притулків комунальної власності були побудовані в період з 1948 по 1958 роки, а деякі з них взагалі в довоєнні роки. Саме тому частина притулків не відповідає державним нормам і підлягає зняттю з обліку.

Проблемні місця


З неофіційних джерел нам стало відомо про основні проблеми бомбосховищ. Співробітник МНС однієї з сусідніх областей в особистій бесіді розповів кореспондентові НзН про те, що при перевірках захисних споруд, що іменуються бомбосховищами, спливає маса порушень, які роблять перебування людей в них неможливим, а іноді навіть безглуздим. Наприклад, усі бомбосховища мають бути обладнані спеціальними важкими металевими дверима із засувкою і гумовою ізоляцією. Двері повинні герметично закриватися і як би консервувати притулок, не даючи радіації, газам і іншим небезпечним речовинам проникнути усередину приміщення.Так от, виявляється, що у багатьох притулках цілісність цієї гумової ізоляції навколо дверей порушена, іноді вона буває забарвлена або порвана, що неприпустимо. Ще однією серйозною проблемою є відсутність фільтрів в системі вентиляції. Як стверджують фахівці, такі фільтри коштують дуже дорого. Тому у більшості притулків вони не мінялися десятиліттями, у них закінчився термін придатності або вони просто засмітилися. Отже, якщо в притулку опиниться декілька сотень людей, не факт що вони зможуть нормально дихати в підземеллі. Вогкість - ще один чинник, що приводить притулок в непридатність. Як стверджує працівник МНС, що побажав залишитися неназваним, з - за підняття рівня грунтових вод деякі притулки виявилися частково підтоплені. З - за вогкості люди не зможуть знаходитися там тривалий час. Ця думка підтримує іПетро Бакларов, директор інституту "НИИПроектреконструкция".Він говорить, що за останні 15 років рівень грунтових вод в Миколаєві піднявся на декілька метрів, що привело до затоплення не лише підвалів житлових будинків, але і бомбосховищ, які знаходяться значно глибше. Далеко не в усіх притулках є протигази. Раніше їх було заготовлено на усіх, включаючи маленьких дітей. Довгі роки ніхто не піклувався про їх правильне зберігання, термін використання багатьох з них давно збіг, а нових протигазів немає.

Чотири мільйони на ремонт


Всього 40% притулків Миколаєва знаходяться в задовільному стані. Ця картина типова для усіх областей України. Міністр з питань надзвичайних ситуаційВолодимир Шандранещодавно зробив заяву на цю тему. Він сказав, що українські бомбосховища знаходяться в запущеному стані. Необхідним нормам відповідають тільки ті з них, які знаходяться біля особливо небезпечних об'єктів.За словами міністра, існує проблема фінансування і законодавчого забезпечення. Зокрема, законодавчо треба зобов'язати стежити за бомбосховищами власників великих приватних підприємств, поблизу яких вони розташовані."Зараз ми вийшли з ініціативою, щоб ті засоби, які підприємства вкладають в зміст в належному стані таких притулків, йшли на витрати", - відмітив міністр. Зміст захисних споруд фінансують їх власники. Природно, що державні підприємства ще як - те за цим стежать, а ось приватникам абсолютно наплювати на них. Бомбосховища, що знаходяться в комунальній власності, фінансуються з місцевого бюджету. Для приведення їх в стан готовності рішенням міськради від 28.02.2008 року № 22/17 затверджена "Програма з відновлення захисних властивостей притулків комунальної власності міської ради Миколаєва на 2008-2012 рр.", яка передбачає проведення ремонтних робіт приміщень і систем життєзабезпечення притулків за рахунок місцевого бюджету. Придбання і ремонт спеціального устаткування - за рахунок субвенцій державного бюджету. Для реалізації програми потрібні 3 млн 733 тис. гривень. Цього року було виділено 299 тисяч грн на проведення ремонтних робіт. Чи допоможуть ці гроші привести бомбосховища в належний стан - покаже час. А на сьогодні, ховатися від бомб і техногенних катастроф, нам з вами, шановані читачі, практично ніде.

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність