Сейлемовский "общак" знову хочуть поділити, Стьопа у великій... задумливості

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 2615 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(1569)         

Щоб уникнути праведного гніву Феміди, у кінці 90 - х років, під час міліційної зачистки, найбільш активні члени кримських ОПГ подалися в перегони або, виражаючись по - блатному, "встали на лижі". Одним з таких "лижників" був досить відомий сейлемовский боєць Сергій К. по кличці Крюк.Бігав він по закордону декілька років, а потім, говорять, повернувся в Крим і зажадав у братви частину покладених йому "общаковских" грошей. У відповідь братва розвела руками: немає, мовляв, "общаку" - і почала сушити голову над тим, як позбавитися від непрошеного гостя...

Сергія К. по праву можна поставити в один ряд з такими кримінальними знаменитостями, як Воронок, Жираф, Паламар, Вишня... За часів бандитського беззаконня на півострові, як повідомляв тоді ЦОС ГУ МВС України в Криму, Крюк також був активним членом ОПГ "Сейлем"(угрупування налічувало 1200 бойовиків). Починали ці люди з банального рекету, але вже до середини 90 - х в їх руках були і влада, і гроші. "Сейлем" в ті роки, взявши активну участь в знищенні конкуруючих угрупувань("Греки", ОПГ Дзюбы), став головним і єдиним суперником "Черевиків". (І суперник виявився гідним: з великими зв'язками і серйозним інтелектуальним потенціалом.) Саме сейлемовские боси узяли тоді в оборот банківський бізнес, ринок нерухомості і цінних паперів. Більше того, члени цієї ОПГ спробували пробратися до влади за допомогою всіляких союзів, суспільств, благодійних фондів, партій і, звичайно ж, депутатських мандатів. Як вже писала "1К", за даними міліції, на виборах 1995 року в місцеві ради потрапили 44 учасники злочинних угрупувань. Левова частка цього "бандитського корпусу" в представницькій владі належала "Сейлему". Тоді депутатські мандати отримали таких відомих осіб, як Сергій Мишак, Олександр Розжарююся, Олександр Коваленко, Валерій і Олег Любичи, Олександр Вишняков, Андрій Заболотний, Сергій Галицький і, звичайно ж, герой нашого оповідання. Загалом, почував себе у бандитські роки Сергій К. непогано.

Так тривало аж до 1998 року. Тоді була прийнята поправка в закон, що позбавила депутатів місцевих рад і ВС Криму недоторканості.Як відомо, після цього міліція тут же почала війну проти бандитів. Одні були убиті, інші заарештовані, а третім вдалося сховатися. Серед тих, що втекли виявився і Сергій К. Тоді йому інкримінувався цілий список тяжких злочинів, а також зв'язок з партенитским бандитом Валерієм Саньковым по кличці Грузин, підозрюваним в організації серії гучних замовних вбивств. На той час Грузина вже не було в живих - він помер у в'язниці, тому на Санькова вішали мало не усі кримські злочини. Під цю хвилю ризикував потрапити і Крюк, тому він вчасно "встав на лижі", після чого був оголошений в державний і міжнародний розшук.

Спочатку доля занесла "лижника" в Росію, потім в Лос - Анджелес(до речі, тут він отримав громадянство США і змінив прізвище). Перший час він сидів смирно, але останніми роками був помічений в Чехії, Франції, Росії, в Україні і навіть Криму. За деякими даними, він періодично відвідував наші краї.Що поробиш - заклик батьківщини.

Востаннє батьківщина - мати покликала Крюка в 2005 році, чим сильно підставила. Він був затриманий в середині березня 2006 року в Сімферополі разом з відомим бандитом по кличці Малюк. Затриманому на той момент інкримінували зберігання зброї, здирство і ряд інших злочинних діянь, в силу чого він, згідно ст. 115 КПК, був поміщений в ізолятор тимчасового змісту. Прокуратура Криму тоді також повідомляла, що Крюк "звинувачується в здирстві, здійсненому у складі організованої злочинної групи. І судові органи вибирають для нього запобіжний захід". Думалось, що такою мірою повинен стати арешт. Проте наші судові органи чому - те відпустили Крюка на свободу під підписку про невиїзд.

Подайте бідному "лижникові"

Здавалося б, повернення Крюка в Крим було абсолютно бездумним і ризикованим.Проте на той час з банди Грузина було знято багато звинувачень, і в замовних вбивствах великих чиновників - Сафонцева, Гольдича і інших - підозрювали вже абсолютно інших людей. Саме тому наш герой з абсолютно "чистою" совістю вирішив повернутися на півострів. Завданням номер один було врегулювання усіх неприємностей із законом. Відстрочення він використав грамотно - почав "наводити рухи" навколо кримінальної справи, яку було на нього заведено : за інформацією неофіційних джерел, Крюк намагався знайти людей, здатних викрасти його і знищити. Вартість цієї послуги він оцінював в 300 тис. доларів.

Гроші чималі, а у Сергія К. їх було не так вже і багато. Говорять, щоб заробити, він почав об'їжджати раніше підконтрольних йому комерсантів з метою знову узяти їх під "дах", проте часи були вже не ті, і бізнесмени "не велися на розлучення". Тоді Крюк згадав про святая святих - про "общак".Він поповнював його свого часу і відповідно мав усі права на певну частку. З цією вимогою він звернувся до колишніх сейлемовцам(хоча що були, як відомо, не буває). Ті, що "були" зробили вигляд, що погодилися, і... почали поступати "не за поняттями". Зрозумівши, що доведеться ділитися з екс - біженцем і владою, і грошима, і бізнесом, вони. здали Крюка правоохоронцям. Відкопали заяву деякого громадянина М., який ще в 90, - х роках звинувачував Сергія К. в здирстві. Останнього тут же заарештували, але не тут - те було: громадянина Америки, вибачившись, відпустили.

Після усього цього "колишнім селемякам" довелося сушити голову над тим, як бути з докучливим Крюком, з яким зовсім не хотілося ділитися. І тоді братва почала, що називається, "переводити стрілки" один на одного. У цю кругову поруку попав деякий Аркадій П. по кличці Моня. Головні ті, що "були" заявили, що "общак" тримає саме він.Моня ж, у свою чергу, "завантажив на бабло" напівбандита і афериста Степана Ц. На початку бандитських часів ця людина працювала в міліції, потім була звільнена і засуджена за те, що при допиті убив людину. Окрім цього, Степана кілька разів брали на хабарах. Після відсидки він подався до бандитів. Працював під керівництвом Поданева разом з Геннадієм З - ным по кличці Генріх("1К" вже розповідала про цю людину в статті про пропажу древньої тори). До речі, ці екс - менти яким - те образом уникнули правоохоронної зачистки кінця 90 - х, подалися у бізнесмени і навіть створили спільну фірму, на благо якої працюють пліч-о-пліч і до цього дня.

Козел відпущення

І все б у Степана було добре, коли б не Моня. "Старший" став наїжджати і вимагати пристойну суму грошей - близько 50 тис. доларів США. Степан Ц.розумів, що "старших" треба слухатися, і добре усвідомлював, що може статися з ним у разі непокори, але таких грошей у нього не було. І тоді Стьопа запропонував Моне дуже прибутковий бізнес - проект. Він розповів сейлемовцу про те, що в Криму є велика партія дешевого золотого піску, завезена з сибірських копалень. Якщо цю партію викупити, то її можна перепродати в Києві за дуже великі гроші. Це Моне сподобалося. Він порадився з тими, що "були", і ті, окрім згоди, дали ще і грошей на купівлю дорогоцінного металу.

Експедиція була споряджена в лічені дні, куплене золото відправили до Києва у супроводі команди з кількох чоловік під проводом самого Мони. Степан Ц. теж виїхав в столицю, але не разом з усіма, а поїздом. Він немов відчував недобре, а може, не просто відчував. В дорозі із золотоперевозчиками стався нещасний випадок - вони загинули в автокатастрофі.Машина перекинулася, і дивом залишився живий лише Моня. Він, правда, отримав серйозні травми і довго був без свідомості, проте все обійшлося. Коли він опритомнів, то виявилось, що куди - те зникли і золото, і гроші - близько 50 тисяч доларів. Підозра відразу ж лягла на Степана Ц.

Говорять, тепер у нього великі неприємності. Моня звинуватив його в тому, що він, мовляв, підлаштував цю автокатастрофу, і вимагає повернути гроші. При цьому часі у Степана не так вже і багато - лічильник включений. Екс - мент бігає зараз по банках в надії отримати кредит, але, як відомо, економічна ситуація в країні нестабільна і банки нині на кредити жадібні. Тому Стьопа в повному відчаї: Крюк вимагає "общак" у тих, що "були", ті, що "були" трясуть Моню, а Моня душить Степана Ц. Чим усе це закінчиться, невідоме. Зрозуміле одно: Стьопа у великій... задумливості.

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність