Операція "переїзд в очерети" або непрозорі схеми В. Бездольного

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 3502 }}Коментарів:{{ comments || 5 }}    Рейтинг:(2113)         

"Державне підприємство - підприємство, основні засоби якого знаходяться в державній власності, а керівники призначаються або наймаються за контрактом державними органами. Зароблені таким підприємством засобу - це не особистий прибуток найманого керівника підприємства, а засоби, які можна віднести до "доходу" усієї держави".Це визначення напам'ять знає кожен студент - першокурсник економічного факультету будь-якого вищого учбового закладу. Але, схоже, з таким поняттям не знайомий колишній директор державного підприємства "Дельта - Лоцман"Віктор Бездольний.

Останнім часом в різних ЗМІ з'явилося багато інформації різного характеру про "таланти" цієї "шанованої" людини, де розповідається про його "досягнення" на посту керівника ГП "Дельта - Лоцман". Усі описані в цих матеріалах факти заслуговують на пильну увагу з боку не лише МВС і прокуратури, але і з боку тих спецслужб, які відповідають за забезпечення національній безпеці України.

Так, в одній із статей про екс - керівнику цього ГП говорилося: "Людина живе справами людськими. Держава, відповідно, - справами державними.Іноді держава вибирає зі своїх громадян людини, щоб доручити йому справу державної ваги. Саме у цей момент і проявляються приховані якості обраного. Якщо усередині нього таїться злодій, це обов'язково рано чи пізно вилізе назовні. А якщо це, до того ж, ворог Держави, що зачаївся, наслідків не минути. Велика справа, як лакмусовий папірець, виявить людські вади", що таяться до пори. Ці рядки на усе 100% застосовані до характеристики колишнього керівника ГП "Дельта лоцман" Віктора Бездольномо, який, як стверджують деякі високопоставлені чиновники в Міністерстві транспорту і зв'язку, "спить і бачить" своє повернення на посаду директора цього підприємства.А чом би і ні? Адже якщо подивитися на господарську діяльність ГП "Дельта лоцман" в 2007 році, то навіть неозброєним поглядом можна побачити, що "працював" Віктор Бездольний не на державні інтереси, а на інтереси свої власні і інтереси усіх своїх родичів.

До мене в руки потрапив акт перевірки КРУ, поглянувши на який відразу стає зрозуміло, що усі діїВ. Бездольногоу 2007 році не просто сумнівні, але і явно кримінальні, оскільки вони переслідували одну мету - крадіжку державних коштів з бюджету підприємства.

Багато хто в Миколаєві пам'ятає про те, якВіктор Володимирович Бездольнийу 2007 році перевіз центральні офіси державного підприємства, які були розташовані в центрі Миколаєва, в село Лимани Миколаївській області.Таке переміщення співробітників державного підприємства за межі обласного центру, яке багато хто охрестив "переїздом в очерети", якнайкраще дає можливість зрозуміти, куди йшли засоби "Дельта - Лоцман" за часів правління В. Бездольного. Також це додає ще один штрих до портрета "заслуженої людини" - стає зрозуміло, про чий саме добробут, в першу чергу, піклувався екс - директор.

Обійнявши в другий раз посаду директора щонайпотужнішого підприємства, Віктор Володимирович не став даремно втрачати час. Ще б. В той момент його, ймовірно, відвідували думки про те, що третього шансу не буде, і якщо зараз не забезпечити своє безбідне існування, то потім доведеться шкодувати про це.А хто б думав інакше?!?

Маючи можливість направляти фінансові потоки підприємства в потрібні, природно з урахуванням своїх інтересів, русла, Бездольний придумував усі нові і нові схеми, за допомогою яких, як йому тоді здавалося, можна непомітно "увірвати своє".

За станом на кінець 2006 року ГП "Дельта - Лоцман" володіло двома адміністративними офісними будівлями в центрі Миколаєва. Ключова фраза тут - "в центрі міста". Один офіс був розташований по вулиці Лягина, 27, а другий - по вулиці Лягина, 4. Окрім цього, у власності ГП знаходився ще і Яхт - клуб в Корабельному районі, який включав адміністративно, - промислова будівля загальною площею 792 кв. м. і Елінг - площею 450 кв. м. На додаток до всього, цей об'єкт розташований біля води, має причали, окремий в'їзд і місце для гаражів. Проблема полягала в тому, що це усе господарство вимагало реконструкції.

Виходячи з цього, в голові В.Бездольного народилася "геніальна" ідея - під приводом пошуку додаткових коштів на реконструкцію Яхт - клубу провести декілька нехитрих операцій.

Так, він приймає рішення про продаж офісу "Дельта - Лоцман" в центрі міста, а саме будівлі на Лягина, 4, і переїзді офісу у арендоване приміщення. Можливо, ця ідея і була правильною, коли б не одно "але". Те місце, куди повинен був переїхати колектив, працюючий в офісі на Лягина, 4, повинно обходиться підприємству значно дешевше, ніж обслуговування колишнього офісу. У нашому випадку "колосальна економія" коштів була прорахована дуже ретельно. А ось з вигодою для кого, ви зрозумієте пізніше.

У технико - економічному обгрунтуванні доцільності продажу офісу в центрі міста і переїзду в с. Лимани, окрім можливості акумулювати засоби на реконструкцію адміністративно - промислової будівлі в Яхт - клубі, значилася і ще одна причина.

Річ у тому, що був проведений аналіз якості робочих місць, в ході якої було встановлено : робочі місця в офісі на Лягина, 4 не відповідають вимогам технічної безпеки і нормам праці. "У частині розташування приміщень для роботи з відеотерміналами електронний - обчислювальних машин в підвалах і цокольних поверхах є неприпустимим відповідно до вимог Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.1998", - говорилося в технико - економічному обгрунтуванні доцільності продажу офісу і переїзду. Так, причина дуже вагома - адже не можна жертвувати здоров'ям трудового колективу!

Ідею переїзду на нове місце підтримав і профспілковий комітет підприємства, який повністю контролювавсяВ. Бездольним. Можна припустити, що керівництво цієї профспілки було в долі і претендувало на частину "заощаджених" після переїзду коштів. Але профспілка підприємства - тема окрема.

Те, що "невідповідність робочих місць" - формальна причина для переїзду, стало зрозуміле тільки після звільнення В. Бездольного. У березні 2008 року Миколаївська обласна санітарно - епідеміологічна станція дала пояснення, що насправді санітарно - гігієнічні вимоги, про які йшла мова в 2007 році, не застосовуються до робочих місць з візуальними дисплейними терміналами на основі рідинних кристалів. Виникає логічне питання - як Віктор Володимирович добився того, що з'явився попередній документ СЭС? Швидше за все, на нього зможуть відповісти тільки посадовці Миколаївською обласною санітарно - епідеміологічній станції...

Яким же чином колишній директор ГП "Дельта - Лоцман" вирішив "економити" засоби підприємства? Схема дуже проста : продати офіс в центрі міста і отримати за нього немалуюю суму;орендувати будівлю, в якій розмістити співробітників тих, що знаходилися на Лягина, 4, і провести реконструкцію приміщень Яхт - клубу, куди надалі планувалося перевести декілька служб підприємства. Але оскільки дозволу на продаж приміщення на Лягина, 4 Мінтранс не дав, то довелося просто здавати його в оренду. До речі, куди йшли засоби з оренди цього приміщення досі достовірно невідомо.

Але повернемося до нашої "економії", яка почалася відразу після народження такого генерального плану.

Були оголошені торги по закупівлі послуг з надання в оренду приміщень. Спочатку очікувана вартість закупівлі була визначена в розмірі785 тис. грнУ цих торгах брала участь всього одна фірма ТОВ "Адамас - сервіс", тендерні пропозиції якої перевищували очікувану вартість закупівлі більш ніж в три рази. Проте торги не відбулися. Але В.Бездольний здаватися не збирався, і менше ніж через місяць був проведений другий тендер, до якого підготувалися ретельніше : очікувану вартість послуг орендизбільшили до 2 млн. грн, а для ТОВ "Адамас - сервіс" підшукали "конкурента" - деяке ЧП "Рудоманова Людмила Олександрівна".

Попри те, що документація, яку надали обидва учасники конкурсу, абсолютно не відповідала умовам тендеру, торги все ж були проведені. Природно, переможцем тендеру стало ТОВ "Адамас - сервіс". За задумом В. Бездольного іншого результату просто і не повинно було бути. Увесь спектакль з тендерною закупівлею в нашому випадку проводився для дотримання процедури. Переможець конкурсу був визначений заздалегідь, оскільки навіть очікувану вартість закупівлі "підігнали" до необхідної цифри, а ЧП "Рудоманова Людмила Олександрівна" явно було підставною фірмою, до якої безпосереднє відношення мали родичі В. Бездольного.

Однією з основних вимог тендерної документації, згідно якої проводився конкурс, було те, що нерухоме майно, яке передається в оренду, повинне знаходитися у власності орендодавця, і на додаток необхідно ще надати тендерне забезпечення у формі банківської гарантії на суму100 тис. грн.

Усього цього у учасників торгів не було.

ЧП "Рудоманова Людмила Олександрівна" замість банківської гарантії надала договір поручительства. Поручителем виступило деяке ТОВ "Година Друку", в числі засновників якого значитьсяНаталія Бездольна - дочка нашого героя.

Що ж до фірми - переможниці тендеру, то об'єкт, що надається в оренду, - будівля в селі Лимани - взагалі не належав ТОВ "Адамас - сервіс". За документами БТИ, об'єкт в селі Лимани знаходився у власності ТОВ "АВК - Инвест" і був переданий в оренду ТОВ "Адамас - сервіс".Як і у першого конкурсанта, у ТОВ "Адамас - сервіс" також не було банківської гарантії. Був тільки договір поручительства від ТОВ "Судноплавний - буксирна компанія РИФ". Слід зазначити, що взаємовідносини між трьома згаданими ТОВ дуже цікаві, але це тема не нашої розмови. Скажу тільки одно: ці фірми між собою дуже тісно пов'язані(приміром, ТОВ "АВК - Инвест" є засновником ТОВ "Судноплавний - буксирна компанія РИФ") і в усіх трьох ТОВ - або в засновниках, або в директорах - значиться одне прізвище - Карпенко. Враховуючи, що одна з дочок В. Бездольного у шлюбі за деяким Андрієм Карпенко, який свого часу працював на ГП "Дельта, - Лоцман", а батько цього самого Андрія - Валерій Карпенко - є одним із засновників ТОВ "АВК - Инвест", стає ясно, що тут працював такий собі "сімейний підряд".

Тепер стає зрозуміло, в які кишені спрямовувалися фінансові потоки Бездольним.

Як би то не було, усіма правдами і неправдами, тендер відбувся. 16 квітня 2007 року між ГП "Дельта - Лоцман" і ТОВ "Адамас - сервіс" був підписаний договір № 430/В - 07 про оренду приміщення і території в селі Лимани Жовтневого району Миколаївської області.

Договір був складений дуже цікаво і дуже грамотно.Відповідно до п.3.1 цього договору розмір орендної плати складає 179 тис. 520 грн (у тому числі: за оренду приміщення - 170 тис. 160 грн, оренда території - 9 тис. 360 грн) за перший місяць оренди. А ось орендна плата за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції попереднього місяця. Як Вам таке?


Крім того, за умовами п. 3.4 договорів у вартість оренди не включається оплата комунальних послуг і послуг за змістом майна, які оплачуються на підставі рахунків орендодавця.Це означає, що окрім орендної плати підприємство зобов'язане оплачувати рахунки, які їй надає орендодавець. Слід зазначити, що в договорі відсутній перелік послуг за змістом майна, тобто не вказані ті послуги, за які треба буде платити.

А тепер найцікавіше.

За даними первинних документів(рахунків, актів здачі - прийому виконаних робіт, банківських виписок), регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 685 за 7 місяців, упродовж яких ГП "Дельта - Лоцман" орендувало приміщення в с. Лимани, ТОВ "Адамас - сервіс" було перераховане1 млн. 945 тис. грн

За документами підприємству надавалися послуги з охорони, прибирання, кондиціонування орендованого приміщення, а також комунальні послуги, загальна вартість яких за семимісячний період оренди склала біля400 тис. грн(у тому числі: вартість охорони - 100 тис. 800 грн, прибирання - 113 тис.400 грн, кондиціонування - 90 тис. грн, комунальних послуг - 100 тис. 102 грн).

На що йшли ці гроші - невідомо. Як невідомий і рух їх по рахунках ТОВ "Адамас - сервіс", адже прохання КРУ надати необхідні документи ця фірма проігнорувала.

2 млн грн для такого підприємства - хіба ж це гроші?, - запитаєте Ви. А давайте згадаємо, про що говорилося раніше. Переїзд виправдовувався як шлях "економії бюджетних коштів" і необхідністю продати офіс, що звільнився. Ймовірно, з метою економії коштів і було вибрані приміщення за межами міста - адже там повинно бути дешевший.Як виявилося - НІ!!!Орендувати приміщення і територію селі Лимани в ТРИ(!!!) рази дорожче, ніж в самому центрі міста. Виявляється, ось де в Миколаївській області найдорожча земля. Тоді як в центрі Миколаєва оренда 1 кв. м. приміщення в середньому коштував 70 грн

Так, Віктор Бездольний вирішив орендувати приміщення за містом і платити211 грн за кв. м.- ось вам і "економія". А додайте до цього ще, що не маловажно, кондиціонування повітря в с. Лимани, і отримаєте ще більшу "економію". Це усе при тому, що доводилося витрачати засоби і на утримування офісу на Лягина, 4, оскільки дозволи на його продаж від Міністерства транспорту і зв'язку отримано не було.

Анекдотична ситуація, яку спричинив "переїзд в очерети", склалася і з доставкою людей на робочі місця. Спеціально для того, щоб возити персонал на роботу, був укладений договір з деякою фірмою ТОВ "Трафік ОСК". Як і у випадку з тендером на оренду приміщень, процедура закупівель не витримує ніякої критики.

Процедура по закупівлі автотранспортних послуг(оренда автомобілів з водієм), за участю ТОВ "Трафік ОСК" була розпочата 15 січня 2007 року.

Згідно з умовами тендеру, до автотранспорту пред'являлися наступні вимоги: об'єм двигуна - не менше 2 000 см куб., рік випуску - 2005-2006 г.г., пробіг не повинен перевищувати 20 000 км. Вимоги до водіїв: стаж роботи не менше 5 років, наявність відкритих категорій "В" і "С", вік водіїв - 25-45 років.

У засіданні тендерного комітету, на якому приймалося рішення про визнання ТОВ "Трафік ОСК" переможцем торгів, брали участь і голосували 4 члени тендерного комітету з 9, а рішення було прийняте простою більшістю, що є грубим порушенням законодавства. І це при тому, що тендерне пропозиції ТОВ "Трафік ОСК" не містить необхідних умов договору і інших вимог Замовника в частині надання підтверджувальних документів про вік водіїв, їх стажі роботи і наявність посвідчень з відкритими категоріями "В" і "С".

Не дивлячись на все це, 20 лютого 2007 року між ГП "Дельта - Лоцман" і ТОВ "Трафік ОСК" був ув'язнений договір №173/в - 07 на загальну суму2 млн. 873 тис. 655 грн

Упродовж 7 місяців 2007 року автомобілі були задіяні, в основному, тільки для доставки персоналу на робочі місця - це близько 4 години в добу, а оплата робилася як за 16 -18 годинний день.

У результаті ГП "Дельта - Лоцман" за послуги оренди автотранспорту заплатилоблизько 3 млн грнТа за такі гроші можна було купити власний автопарк і ще заробляти на цьому непогані гроші для підприємства! Але навіщо, якщо можна дати на цьому запрацювати наближеним до себе людям, природно не на шкоду собі, - ймовірно, саме такі думки відвідували нашого "великого комбінатора".

Є в операції "переїзд в очерети" і ще одна важлива деталь.Трудовому колективу щодня доводилося по 2 години "мурыжится" в транспорті - саме стільки часу необхідно було для того, щоб добратися на орендованому автотранспорті до с. Лимани. Людям доводилося витрачати свій особистий час, щоб дістатися до робочих місць, яке вони могли провести зі своїми сім'ями. Позиція людей зрозуміла - вони просто боялися В. Бездольного, адже можна було запросто вилетіти з роботи. А що ж профспілка, яка зараз при першій слушній нагоді волає привселюдно про будь-які дії нинішнього керівництва, просто - напросто виконуючи замовлення Бездольного по саботажу роботи його приймача? Тоді усі мовчали.

Виходить, що В. Бездольний заради власного збагачення і збагачення своїх "подільників" жертвував продуктивністю праці. Адже після деякого часу можна побачити, що прибуток підприємства збільшився практично в два рази.Як відомо, гроші з повітря не з'являються і самі по собі нікуди не зникають. Якщо такі договори укладаються, означає це кому - нибудь вигідно. Мимоволі замислюєшся, скільки ж через подібні схеми пішло в чий - те кишеня і скільки, чого вже гріха таїти, було вкрадене з ГП "Дельта - Лоцман" в 2007 році. За найскромнішими підрахунками, підприємство втратило в 2007 році близько 25 млн грн

І хоча правоохоронні органи анонсували, що справи 2007 року, в яких фігурує ГП "Дельта - Лоцман" будуть дуже гучними, і директор з букви "Б" сяде на довгий час в місця не так віддалені, поки ніяких переміщень в цьому напрямі немає. А колишній директор державного підприємства з букви "Б" (тобто В.Бездольний) продовжує мріяти про свій "третій прихід" на підприємство і поширювати через підконтрольні собі ЗМІ різні плітки - то про переведення підприємства в Одесу, то про позбавлення від буксирного флоту, то взагалі про розвал підприємства. Але підприємство, не дивлячись на все це, продовжує успішно працювати, наповнюючи бюджет Миколаївської області і бюджет держави!

Ну що ж, поживемо - побачимо.

Наталія Хомякова

-


Комментариев: {{total}}


українськийзлочинність