У масовій загибелі риби в Херсонській області винен НГЗ?

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1074 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(644)         

У Херсонській області в акваторії Дніпра в районі нижнього б'єфу близько р. Нова Каховка зафіксована масова загибель риби. Деякі місцеві іхтіологи допускають, що сталося це з - за токсичних викидів у воду Миколаївського глиноземного заводу.

Як повідомляє "Мікс Сіті" зразки загиблої риби узяті для аналізу. Його результат буде відомий впродовж 5-6 днів.

За словами іхтіолога Херсонського територіального відділу Південного басейнового управління Валентини Грибановой, попередні результати аналізів свідчать, що риба заражена невідомою інфекцією, оскільки у карася уражена тільки печінка, орган, де найчастіше відбуваються мутації: "Від сірководня не могло бути загибелі. Причини треба шукати тільки в рибі. Зараження йде з території Миколаївської області. Можливо, йде мова про викиди Миколаївського глиноземного заводу".

Зараз зразки загиблої риби досліджують в Київській ветлаборатории, оскільки в області немає новітнього устаткування і методик виявлення невідомих інфекцій, повідомляє "Німецька хвиля". А доки херсонські інфекціоністи застерігають жителів від вживання ураженої риби.

Як повідомляє "Газета по - киевски", за станом на вчорашній день масова загибель риби зафіксована на площі близько 18 квадратних кілометрів.

Про це "Газеті по - киевски" повідомила начальник сектора іхтіології Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства в області("Херсонгосрыбохраны") Лілія Куртина.

За її даними, сьогодні до полудня риба(карась і невелика кількість тюльки), що спливла, за підрахунками іхтіологів вже займає територію близько 18 кв. км від нижнього б'єфу Каховської Гідроелектростанції до с. Львово.

При цьому іхтіологи доки візуально не можуть встановити причину масового мору риби.

"Дві години тому вже утилізували 7 тонн риби. Важко сказати, скільки її доведеться виловити, оскільки багато риби, що спливла, з'їдають баклани, чаплі і чайки. Також неможливо підрахувати, скільки її осяде на дно", - додала вона.

На питання, чому на поверхні плавають, в основному, загиблі карасі, Куртина відповіла, що якщо постраждали інші придонні риби, наприклад, соми, то вони спливуть через 2 дні. Що стосується прохідних видів риб, то, по словах Куртиною, у них є відповідний інстинкт, і вони можуть піти, наприклад, в лиман, у разі зміни складу води.

За попередніми даними ГУ МНС Херсонської області, збиток від масового мору риби складає близько півмільйона гривен.

Як раніше повідомив Центр пропаганди Головного управління Міністерства по надзвичайних ситуаціях і захисті населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Херсонській області, ранком 15 липня місцеві жителі повідомили, що в акваторії Дніпра в районі нижнього б'єфу Каховської ГЭС на площі 4 кв. км зафіксований мор риби.

Повідомлялося, що, за попередніми підрахунками, загинуло близько 100 тонн карася.

На засіданні міської комісії з надзвичайних ситуацій прийнято рішення тимчасово закрити місця масового відпочинку на воді до встановлення причини загибелі риби. Для збору і утилізації загиблої риби було задіяно 9 одиниць техніки(6 моторних човнів, 2 трактори, 1 бульдозер) і 40 чоловік.

Загибла риба вивозиться на міське звалище побутових відходів і утилізувався з дотриманням санітарно - епідеміологічних норм.

Нагадаємо, що в травні - червні 2005 року більше 3 тонн карасів загинули в Днепро - Бугском лимані у Белозерском районі Херсонської області від токсичних викидів Миколаївського глиноземного заводу.

Як прокоментували іхтіологи Херсонського територіального відділення управління охорони рибних ресурсів "Южрыбвод", саме карась - найбільш стійкий до природних катаклізмів вид риби, але тоді, під впливом токсичних речовин, у карасів розклалася печінка.

Також з початку травня 2007 року в районі Збурьевского кута і Днепробугского лиману в Херсонській області почався замор риби, який в третій декаді місяця набув характеру масового. Тоді 7-8 кілограмові особини товстолобика, білого Амура і сазана від аномальної жари не вимітали ікру, вона стала розкладатися і стався процес інтоксикації з подальшою загибеллю риби цих видів.

У 2006 році НГЗ став переможцем Всеукраїнського рейтингу "Лідер природоохоронної діяльності".

По матеріалах: "Г

азета по - киевски"

, "Мікс Сіті"

Журналіст "Новин N" намагався отримати коментар по ситуації, що склалася, у директора по охороні праці, екології і якості Миколаївського глиноземного заводу Рената Рахманкулова. Спочатку в приймальні директора нас повідомили, що "він вийшов". Передзвонивши через десять хвилин, ми дізналися, що "директор на нараді".Нам було запропоновано передзвонити за годину, що ми і зробили. Проте і за годину поспілкуватися з Ренатом Рахманкуловым так і не вдалося - "у нього почалася оперативка", повідомив секретар.

-


Комментариев: {{total}}


українськийпригоди