Сучасне "вибивання" боргів по - украински - телефон замість паяльника

28.08.2008 13:47

Варто зайти сьогодні у вагон метро, і в очах починає рябити від рекламних оголошень, що пропонують узяти кредит, - швидко, вигідно і, зрозуміло, під нульовий відсоток. Українці непомітно для себе стали нацією, що живе у позику. При цьому менталітет по - колишньому не дозволяє розрахуватися по боргах вчасно.Недивно, що масова роздача кредитів банками привела до того, до чого і повинна була привести - гроші перестали повертати.

Звідси - попит на забуту з початку 90 - х років послугу з вибивання боргів. Якщо раніше цим займалися рекетири з прасками, то сьогодні їх місце зайняли так звані колекторні фірми, ведучі справи цивілізованіше.

При слові "колектор" уява малює деяку каналізацію, хоча в перекладі з англійського слово означає об'єкт, пристрій(установа) і т. п., що - або що збирає і розподіляє.

Але аналогія не випадкова. Люди, для яких повернення боргів - бізнес, стверджують, що ведуть справи у рамках закону. Але за відсутності профільної нормативної бази(закону "Про колекторну діяльність") говорити про повну чистоту такого бізнесу можна з певною долею умовності.

Новітня історія питання

Перші колекторні компанії в Україні з'явилися в 2006 році. Спочатку окремі великі банки створювали власні подзразделения. Пізніше на ринок стали виходити незалежні компанії. За різними даними, сьогодні їх в Україні не менше 15 - ти. Окрім них частина юридичних фірм в якості неосновної статті доходу також робить послуги з правового забезпечення повернення боргів. Проте назвати їх колекторними агентствами складно.

В той же час, за даними Європейського агентства повернення боргів(ЕАВД), в Росії функціонують 250 агентств, в Польщі - 600, в США - більше 6,5 тисяч.

Серед найбільших українських колекторних компаній можна відмітити Credit Collection Group, "Зеніт", "УкрБорг", "Служба виконання зобов'язань".

Скільки "затиснув" народ

З кожним роком роботи колекторам тільки додається.За даними Нацбанку, за січень - липень 2008 року комерційні банки збільшили свій кредитний портфель на 22,0%, або на 107 мільярдів. гривен, у тому числі за рахунок кредитів населенню - на 27,3%, або на 42 млрд. грн Об'єм проблемної заборгованості українських банків за станом на 1 липня складав усього 1,5% від розміру кредитного портфеля, хоча банкіри в цілому визнають, що об'єм проблемних активів в кілька разів вище, особливо у роздрібних банків. Навіть НБУ точно не скаже, скільки реально "поганих" кредитів числиться за банками, які вже давно навчилися ховати їх у своїх балансах.

За словами гендиректора ЕАВД Олександра Ильчука, за підсумками першого півріччя 2008 року заборгованість населення перед кредитними організаціями досягла близько 15% роздрібного портфеля, що складає близько 20 мільярдів гривен. До кінця цього року, за словами експерта, рівень проблемної заборгованості перевищить 17% і досягне 28,7 млрд. грн

Схеми повернення

Нині банки(як правило, з іноземним капіталом) працюють з колекторними агентствами за двома схемами. Перша припускає договір комісії, коли колектор отримує певний відсоток з суми поверненої заборгованості. Другий - купівля колектором портфеля боргів з певною "знижкою". Але з - за браки власних коштів у колекторів другий варіант доки мало поширений.

Далеко не усі банки готові удатися до допомоги колекторів, сподіваючись на власну службу безпеки. Найбільш затребувана така послуга у роздрібних банків, які працюють із споживчими кредитами. Банки вже відбирають колекторів, з якими працюватимуть, на тендерних умовах. За словами директора з ризиків "Дельта Банку" Марчина Фиглуса, робота з колекторними компаніями повинна входити в стратегію роботи з боржниками кожного роздрібного банку. І цьому є, принаймні, дві причини:

Операційна: банкам слід займатися їх безпосереднім бізнесом - наданням відповідних послуг населенню; повернення боргів - сфера діяльності інших учасників фінансового ринку;

Психологічна: спілкування боржників з представниками колекторних агентств - це інший рівень сприйняття боржником свого боргу. Коли у взаємовідносинах банку і боржника виникає колектор, боржникові психологічно складніше спілкуватися з третьою особою, і ефективність їх спілкування відносно повернення боргів істотно підвищується.

"Банки, в основному, віддають на відробіток колекторам тих боржників, термін боргу яких складає 90 днів і вище. Проте практикується і передача боржників з терміном заборгованості до 60 днів - з ними працюють call - центри колекторних компаній", - відмічає Марчин Фиглус.

Не кредитором єдиним

На сьогодні, за даними ЕАВД, в управлінні колекторів знаходяться до 1,2 мільярдів гривен боргів. Комісія колекторів з кредитів, забезпечених певною запорукою, складає 15-40%, по незабезпечених - 20-50%. У разі повного продажу дисконт складає 5-15% від загальної суми портфеля. При цьому близько 80% заборгованості, з якою працюють колектори, є споживчими кредитами населення.

Але колектори не бажають зупинятися тільки на банківських боргах. Поступово вони починають освоювати роботу з боржниками страховиків, комунальників, зв'язківців і так далі За прогнозами, до 2012 року кредити населення у боргових портфелях колекторів складатимуть 68%(нині - близько 80%), страхові компанії - 13%, телекомунікаційні, - 6%, інші - 13%. Серед перспективних експерти компанії називають сферу телекомунікацій і ЖКГ.

З іншого боку, не усі перераховані галузі доки готові до співпраці з колекторами. За словами першого заступника гендиректора СК "Індиго" Євгенія Дикмарова, зараз зацікавленість страхових компаній в такій співпраці невелика. У - перших, доля проблемної заборгованості клієнтів страхових компаній(споживчий ринок і малий/середній бізнес) сьогодні досить невелика - до 4-5%. На роботу з боржниками, якщо такі є, вистачає ресурсів власних юридичних відділів і служб безпеки. У - других, більшість колекторних агентств зацікавлена, передусім, в співпраці з банками - тут об'єм ринку на порядок більше. У - третіх, для страхових компаній на даний момент цікавіші ті послуги, які колекторні агентства надають в обмеженому об'ємі.Йдеться про пошук осіб, які тим або іншим чином мають відношення до страхових подій(наприклад - винен водій, який утік з місця ДТП).

Очевидно, варто говорити не про те, що не розвивається ринок послуг, що надаються колекторними агентствами, а швидше про те, що не розвивається інфраструктура, яка цей ринок оточує(взаємодія з держорганами, єдині інформаційні бази і так далі).

Що стосується баз даних, які використовують колектори, то вони самі визнають, що ці бази мають сумнівне походження. Централізований же доступ до інформаційних ресурсів, необхідних для роботи колекторів, поки не налагоджений.

Телефон замість паяльника

За словами Олександра Ильчука, в процеcсе повернення боргів колектори проходять декілька етапів роботи : soft, або "м'який" коллекшн, hard, або "жорсткий" коллекшн і legal, або юридичний коллекшн.З кожним новим етапом тиск на боржника зростає

На першому етапі проходить обзвон боржників: фахівці з'ясовують наміри клієнта відносно повернення боргу. При необхідності боржникові шлють листи, E - mail, sms - ки, інформація про кожен контакт c їм заноситься у базу даних.

Якщо це не допомагає, на другому етапі співробітники колекторної компанії виїжджають до боржника додому або в офіс. Як правило, рано вранці або пізно увечері, коли є найбільша вірогідність застати людину. Можливий і інший прийом: для чинення тиску на боржника інформація про його заборгованість доноситься його родичам, друзям, колегам по роботі і так далі

Вже на другому етапі(втім, як і на першому) у боржника виникає можливість подати до суду на колекторів за населення морального збитку, втрату репутації і так далі

Колектори намагаються не доводити операцію по поверненню боргів до третього етапу, який припускає накладення арешту на майно боржника шляхом судової постанови. Цей шлях украй довгий, і не завжди він може закінчитися на користь компанії. За словами колекторів, до 80% випадків повернення боргу відбуваються на досудовому рівні.

Нестрашні загрози

Нескладно зрозуміти, що в процесі повернення, колектори чинять на боржника певний моральний тиск(телефонні дзвінки з нагадуваннями, загрози накладення арешту на майно і так далі). Як розповів 24.ua юрист, що побажав зберегти свою анонімність, в практиці українських банків вже мають місце факти повернення боргів, які не входять ні в які рамки. Наприклад, коли на кредит в $32 тис. налічувалася пеня, що перевищувала 500 тисяч гривен.Це відбувається тому, що на відміну від юридичних осіб, яким пеня розраховується в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ(зараз - 12%), населенню можуть налічити по 1% за кожен день прострочення.

У будь-якому разі боржник має право оспорювати в судовому порядку усі зроблені проти нього дії. Враховуючи недосконалість українського законодавства, у багатьох випадках юристи або сам позичальник можуть знайти зачіпки мінімум для затягування процесу повернення боргу або зниження розміру штрафних санкцій.

Крім того, стверджують юристи, якщо банки, передаючи колекторам заборгованість клієнта, не проінформують останнього, то боржник, згідно з українським законодавством, може сміливо оспорити таке рішення в суді.

Загрози колекторів про те, що боржник в майбутньому не зможе узяти кредит ні в одній фінансовій установі, дійсно, не позбавлені підстав.Проте централізований обмін інформацією про кредитні історії позичальників між банками доки не налагоджений.

Цікаво, що в Україні вже почали з'являтися антиколекторні компанії, які надають правову допомогу в захисті прав боржника. Але в цьому випадку можна зіткнутися з банальним шахрайством.

Колекторний прогноз

Банкіри відмічають, що інтерес до послуг колекторних агентств збережеться з боку, передусім, роздрібних банків. Досить оптимістично по відношенню до колекторів налагоджені і страховики.

"У міру того, як освоюватимуться нові інструменти страхування, розширюватися клієнтська база - збільшення долі проблемних заборгованостей в портфелі страхових компаній неминуче, - говорить Євгеній Дикмаров - Інше питання, наскільки швидко відбуватиметься цей процес.За нашими прогнозами, співпраця страхових компаній і колекторних агентств розвиватиметься не дуже швидкими темпами впродовж найближчих декількох років. Воно стане активним із запізненням від "буму" на банківському ринку на 3-4 роки. Активний розвиток має на увазі, що більше за третину проблемних заборгованостей страхові компанії передаватимуть колекторам.

Точніше оцінити темпи зростання ринку колекторних послуг складно з тієї причини, що на цей ринок істотно вплине державне регулювання. Приміром, якщо буде ухвалений "Закон про колекторну діяльність", темпи зростання ринку збільшаться в рази".

"На нашу думку, потенціал ринку - за факторингом, т. е. продажем банками боргів колекторним компаніям", - вважає Марчин Фиглус.

Замість моралі

По суті, немає ніякої різниці між тим, хто намагається повернути борг - банк або колектор.Спочатку вважається, що з банком простіше домовитися про пом'якшення умов(відстрочення виплати і так далі). Проте практика не завжди показує, що банки - краще. У будь-якому разі, треба чітко розуміти, що "втікати" від повернення боргу - тільки посилювати ситуацію, і краще спробувати явитися до кредитора з "повинною" і, пояснивши свою ситуацію, робити цілеспрямовані кроки по зменшенню боргу. У певних обставинах з колекторами домовитися практично неможливо, оскільки повернення боргів - це їх "хліб". Колекторів він цікавить більше, ніж сентиментальні оповідання про проблеми позичальника.

Фотофакт