Харків - зона екологічної небезпеки

12.09.2008 11:00

Джерело: Pro Test

Високий рівень забрудненості довкілля в Харкові сьогодні є одним з тих проблемних питань, які вимагають невідкладного рішення. Проте, міська влада доки тільки імітує активну роботу по поліпшенню екологічної ситуації в полуторамиллионним мегаполісі, пише "Z".

За даними Міністерства охорони природного довкілля України Харків займає 13 місце серед усіх міст країни по рівню забрудненості повітря, грунтів і водойм.Тобто ми займаємо лідируючі позиції за цим показником разом з такими містами як Кривий ріг, Запоріжжя, Маріуполь, міста Донецької і Луганської областей, де розташовані великі підприємства вугільної і металургійної промисловості.

Нам потрібний для дихання інший газ

Щорічно в Харкові в атмосферу викидається від 85 до 90 тисяч тонн шкідливих речовин. Викиди промпредприятий, багато хто з яких сьогодні знаходиться в стані кризи і згортає виробництва, поступово скорочуються. Зате нестримно збільшується рівень забруднюючої дії, вироблюваної автомобільним транспортом. За даними обласного управління ДАІ, кількість автомобілів в місті зростає з кожним роком на 20 тисяч одиниць(сьогодні в Харкові близько 350 тисяч авто). Тому цілком з'ясовно, що найбільше забруднення атмосферного повітря експерти екологічних служб виявили на центральних вулицях міста :Пушкінською, Полтавському шляху, Сумською, Плехановской, Московському проспекті. Загрозливого рівня досягла концентрація пилу. Згідно з лабораторними дослідженнями, відсоток проб повітря з перевищенням гранично - допустимих концентрацій пилу на центральних вулицях в 5,2 разу більше аналогічних показників в зоні впливу промислових підприємств.Як стверджують лікарі СЭС, тривалий вплив забруднення такого рівня атмосфери може привести до зміни фізичного стану населення, що сприяє виникненню захворювань систем дихання, кровообігу і шкірних хвороб.

Харківські річки перетворюються на сміттєзбірники

Усі чотири Харківські річки є маловодими. Значним джерелом їх поповнення(приблизно половина загального об'єму води) є стічні води. Саме ці стічні води несуть 85 % усіх забруднюючих речовин, які потрапляють в Харківські річки.

Наприклад, стоки, що потрапляють в річку Уди містять з'єднання азоту і фосфату, об'єм яких у декілька разів перевищує гранично - допустиму концентрацію. Тільки 6 із понад 200 зливів обладнані уловлювачами піску і нафтопродуктів. Дощові і талі води потрапляють в річки практично без очищення. З - за відсутності очисних споруд в мережах зливної каналізації об'єми винесення піску в річки складають 2,5 тисячі кубометрів в рік. Як наслідок збільшуються мілини, сповільнюється швидкість течії. Мілини заростають вологолюбними рослинами, створюють сприятливі умови для розмноження личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій. Товщина мулу в харківських річках досягає від 1,5 до 3 метрів. Одним словом, річки, які, в принципі повинні служити прикрасою будь-якого міста, в Харкові перетворюються на справжнісінькі болота.

По такому грунту ходити небезпечно

Мідь, цинк, ртуть, свинець, кадмій, хром і інші метали в об'ємах тих, що у декілька разів перевищують гранично - допустиму концентрацію - невід'ємні елементи складу грунту в Харкові. Згідно з даними моніторингу забруднення грунтів, що проводиться санітарно, - епідеміологічною службою, на територіях санітарно - захисних зон, місцях відпочинку, територіях дитячих установ відхилення від нормативних величин фіксується в 40 % проб. Особливо небезпечним є забруднення грунтів в районах, де розташовані джерела, воду з яких населення традиційно використовує як питної.

У місті відсутній зелений екран

"У місті також відсутній "зелений екран", - стверджує начальник відділу екології Департаменту житловий - комунального господарства Вікторія Багатир.("Зелений екран" - це зона зелених насаджень, які захищають проїжджу частину від іншої території міста). Показники озелененности міста складають 50 % при нормі 45 %, стверджують фахівці міськвиконкому. В той же час ті ж самі фахівці визнають, що чи не половина усіх зелених насаджень - старі. Тобто реально рівень озелененности Харкова складає не більше за 25-30 %.Уровень посадку нових дерев явно не встигає за рівнем зносу вже існуючих. За останні два роки вдалося посадити близько трьох тисяч дерев, при тому, що на кожному засіданні міськвиконкому(проходять раз в 2 тижні) видається дозвіл на знос 100-200 дерев.

Зате у нас є програма

Міська екологія стала предметом обговорення на черговій 25 - ой сесії міської ради. Була навіть прийнята спеціальна "Програма охорони природного довкілля г.Харькова на 2008-2012 роки".Але навряд чи прийняття програми вийде за рамки піар - акції під гаслом "Міська влада стурбована станом міської екології". На реалізацію програми виділяється цього року 1,5 мільйонів гривен. На ці засоби по суті можна вести тільки дослідницькі роботи і те в самих обмежених масштабах. Як заявив з сесійної трибуни директор Департаменту житлового господарства Олександр Лемента, на проведення заходів у сфері поліпшення стану довкілля в Харкові треба близько 150 мільйонів гривен.Для прикладу очищення навіть найменшої харківської річки Немышля коштує 15 мільйонів гривен. Проект очищення річки Лопань від собору Благовєщенська до з'єднання її з річкою Харків, що пропонувався в 2004 році(але так і не реалізований понині) коштував в цінах чотирирічної давності 6 мільйонів гривен.Міська екологія завжди фінансувалася за залишковим принципом, але в останні два роки витрати на природоохоронні заходи ще більше скоротилися. Фінансування охорони водних ресурсів скоротилося з 670 тисяч гривен в 2005 році до 94 тисяч в 2008 - ом. На заходи по охороні підземних вод в 2004 було витрачено 241 тисяч гривен, в 2007 - 20 тисяч, на 2008 рік виділення засобів взагалі не передбачене.

Очевидно, що такі програми створюються не для того, щоб служити керівництвом до дії, а щоб створювати ілюзію конкретних дій, а точніше, прикривати практичну бездіяльність міської влади, бездіяльність, яка до того ж оплачується з кишень півтора мільйонів харків'ян.

Фотофакт