Рапс, вирощений на Миколаєві, "мігрує" до європейців?

У країні почали збирати рапс.Сировину для біопалива вже молотять на Кримському півострові, в Дніпропетровській, Запорізькій, ОдеськійМиколаївською, Херсонською областях. А ось в Донецькій і Луганській - рапсові жнива ще тільки на підході. За попередніми прогнозами Міністерства аграрної політики, в 2009 році планується зібрати близько трьох мільйонів тонн рапсу з 1,2-1,3 мільйонів гектарів посівних площ при середній врожайності 25 центнерів з гектара. Опитані ж "Вдень" експерти говорять про набагато скромніший урожай, який зумовили квітневі заморозки. Тоді на 14% загальної посівної площі(близько 200 тисяч гектарів) загинули майже усі рапсові посіви.

На думку керівника аналітичного департаменту консалтингового агентства АААМарії Колісник, зібрати вдасться максимум 1 мільйон 600-800 тисяч тонн рапсу.Згідно з же підрахунками керівника групи експертів асоціації "Українського клубу аграрного бізнесу"Владимира Лапи, розраховувати можна на два мільйони тонн рапсу при врожайності 10-13 центнерів з гектара. Але головне, говорять експерти, не в цифрах. Найважливіше, чи зуміють українські фермери правильно розпорядитися урожаєм.

У Україні про переваги цієї рослини знають багато, але на практиці ця інформація майже не застосовується. Певний час з насіння рапсу виготовляли олію, яка в магазині коштувала на гривню дешевше за соняшниковий. Але зайвий інтерес іноземних покупців привів до різкого подорожчання українського рапсового зерна і зменшення рентабельності продуктів вітчизняного виробництва з цієї культури. Не будуються в Україні і заводи, які б робили біопаливо на основі рапсу.Якби в країні була певна державна програма, яка торкалася б підтримки виробництва біопалива(як це існує у багатьох інших країнах світу), то і бізнес активніше б працював на своїй сировині, вважаєКолісник. Оскільки немає програми - немає державних дотацій і що бажають самостійно братися за цю непросту справу.

Тому і виходить, щоукраїнський рапс постійно мігрує до передбачливих європейців. Останні, між іншим, навчилися виготовляти з нього не лише олію і бензин, але і смачний майонез. Здавалося б - чого боятися, адже селяни заробляють від експорту. Але чому ніхто не говорить, що держава програє? І програє не просто сировину, а частку своєї енергетичної незалежності - здатність робити екологічно чистий і дешевший бензин. Програє свій шанс, найімовірніше, і цього року.Тому що, за оцінкамиЛапи, європейські споживачі вже уклали контракти на 30% урожаю рапсу цього року. І саме вони зірвуть рапсовий джекпот.

Як пояснилаКолісник, основна частина рапсового зерна скупается в серпні і в перші місяці осені. "У Україні рапс сьогодні закуповують за ціною, що коливається в межах 2750-2900 гривен за тонну(залежно від того - технічний це рапс або продовольчий) на умовах його доставки в порт на портовий елеватор. У господарств купують по 2600 грн за тонну: ціна відрізнятиметься від міри розвитку логістики в конкретному регіоні... У ЄС він коштує приблизно $410 за тонну", - пояснює вона. Після завершення жнив, ближче до зими, вартість може вирости ще на 200-300 гривен за тонну. Цьому сприяє певний дефіцит рапсу у світі.Так, за даними "АПК - Инфрорм", в звіті агентства Informa Economics прогноз світового виробництва рапсу на 2009/2010 маркетинговий рік(МГ) понижений до 54,7 мільйонів тонн проти 56,3 мільйонів тонн, зібраних в 2008/2009 МГ.

Більше ніж зараз - навряд чи платитимуть, відмічаєЛапа. Чому? Ціна на нафту(головного конкурента альтернативного палива) дуже знизилася, а в Україні фактично відсутня промислова переробка рапсу.