Миколаївські власники елеваторів підвищують ціни на зберігання зерна

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1487 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(892)         

Вітчизняні аграрії виявилися перед лицем традиційної проблеми: якщо урожай поганий, то вони заробляють мало грошей, а якщо хороший, то втрачають його на полях. Небачений урожай зернових в Україні може так і залишитися просто неба.Вже зараз багато господарств не в змозі прибудувати зібране на елеватори, потужності яких не справляються із завантаженням. Ті, кому дозволяють засоби, спішно зайнялися купівлею або будівництвом власних сховищ. Інші ж вимушені віддавати зерно трейдерам за безцінь прямо з поля.

Рекордний урожай, який очікується в нинішньому році(близько 45 млн т), загрожує принести аграріям не менше проблем, ніж дефіцит зерна в минулому сезоні. Хоча прибиральні жнива ще не закінчилися, господарства вже почали нарікати на нестачу площ для зберігання зібраного. Особливо напружена ситуація склалася на елеваторах, розташованих на перетині транспортних потоків : в портах і на великих залізничних вузлах. За словами аналітика компанії ААА Марії Колісник, практично усі склади там вже зафрахтовані.На миколаївському "Прометеєві" повідомили, що зерно доки ще приймають, проте наплив клієнтів настільки великий, що найближчим часом його потужності будуть повністю завантажені. Маючи високий попит, власники елеваторів оперативно переглянули свою цінову політику, підвищивши розцінки майже в два рази. В середньому зберігання тонни пшениці зараз коштує до 20 грн в місяць, в таку ж суму обійдеться її сушка, 5 грн комірники беруть за очищення зерна, 20-25 грн/тонни - за його відвантаження. Таким чином, щомісячні складські витрати фермерів складуть близько 50 грн/тонни(трохи більше 20 грн минулого року). Сума, на перший погляд, невелика, але враховуючи, що останнім часом господарства не поспішають продавати зерно відразу ж після збиральної кампанії, дорожчання послуг елеваторів може додати до ціни товару порядку $100/т.

За інформацією г - жи Колісник, причиною ажіотажу на ринку став дисбаланс між попитом і пропозицією.Окрім очікуваних 45 млн тонни зерна нового урожаю, де - те треба зберігати близько 7 млн тонни перехідних запасів, свого часу не вивезених з країни з, - за експортних обмежень. Вітчизняні ж елеватори готові прийняти в цілому лише 30 млн т. Навіть за умови, що експорт цього року буде максимально активним, в стислі терміни проблема дефіциту складських площ все одно навряд чи вирішиться з - за невисокій пропускній спроможності портів(приміром, Одеський може обробити 1,2 млн тонни зерна в місяць), що дозволить власникам елеваторів і далі підвищувати розцінки. Втім, представники "Прометея" говорять, що нові ціни виставили з об'єктивних причин, оскільки дорожчання енергоносіїв істотно збільшило вартість обробки зерна. Крім того, посилився контроль з боку хлібної інспекції, яка погрожує відібрати сертифікат за щонайменше порушення технології зберігання.
На думку Марії Колісник, для великих компаній проблема складів навряд чи буде нерозв'язною. Багато хто з них має власні елеватори, інші готові оперативно їх придбати. Минулого тижня стало відомо про купівлю "Кернелом" перевалочного терміналу "Трансбалк" в Іллічівському порту за $100 млн. Це один з найбільших в країні терміналів, пропускна спроможність якого складає близько 4,5 млн тонни в рік, а площі для зберігання зерна - 120 тис. т. І це тільки почало переділу ринку зернової складської інфраструктури. Директор компанії "Про Агро" Микола Верницкий вважає, що потенційні інвестори зацікавляться старими, частково покинутими елеваторами, розташованими в менш привабливих місцях, але все таки цілком придатними для зберігання урожаю. Крім того, експерт чекає сплеску попиту на будівництво невеликих(3,5-5 тис. т) елеваторів окремими господарствами. "Такий підхід практикується у багатьох розвинених країнах:фермери просто ставлять на полях "банку", в якій можна зберігати зібране", - пояснює він.

За оцінками директора миколаївської компанії "Проект Контакт Сервіс - М"(займається спорудженням елеваторів) Дениса Куприевича, невеликий склад обійдеться господарству в $3 млн, але окупити ці витрати можна вже впродовж двох років. Він також говорить про високу зацікавленість фермерів можливістю дістати власне сховище, але відмічає, що цього року до практичної реалізації проекти доводять небагато - у аграріїв просто бракує обігових коштів, а банки істотно посилили умови кредитування. В той же час у великих інвесторів подібних проблем немає, тому останнім часом компанія звела три великі складські приміщення(50-100 тис. т) і лише одно невелике.

Марія Колісник прогнозує, що проблеми зі зберіганням не дозволять селянам реалізувати зібране зерно за високими цінами.Адже зараз у багатьох регіонах йдуть дощі, тобто на току воно довго не пролежить. Ті, хто не зуміє знайти склад більше - менш прийнятними умовами, вимушені будуть реалізувати товар прямо з поля за викидними цінами. За даними експерта, трейдери вже колесять по регіонах, скуповуючи пшеницю по 800 грн/тонни, тоді як її ринкова ціна на сьогодні складає не менше 1,2 тис./т. Ті ж, хто зуміє максимально довго протримати зерно в засеках, можуть розраховувати на хороший прибуток. Адже навіть нинішня світова ціна на пшеницю, яка вважається мінімальною у момент збору урожаю, складає $320-350/тонну(у 2007 р. - $260/т). Враховуючи посуху в Австралії і можливі проблеми з урожаєм в США, за рік ця цифра може вирости ще на $100/т.

-


Комментариев: {{total}}


українськийгроші