Миколаївські аграрії можуть поліпшити своє фінансове положення

16.02.2009 15:46

Ціни на зерно пішли вгору. Україна отримала унікальний шанс надолужити втрати цього року і збути надлишок зерна, який сформувався на ринку після рекордного урожаю, пишуть "Економічні вісті".

Видання повідомляє, що несприятливі погодні умови понизили урожай у ряді країн - експортерів і одночасно збільшили попит на зерно. Це робить кон'юнктуру світового ринку зерна в 2009 р. для України надзвичайно сприятливої. "У ряді країн світу спостерігається найбільша за останні десятиліття посуха. Особливо страждають посіви озимої пшениці в Китаї, де посусі, небаченій з 50, - х років минулого століття, схильні близько 10 млн. га.З цієї ж причини істотні втрати у виробництві зерна, швидше за все, очікуються і в Південній Америці", - говорить генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.

Посуху в Аргентині назвали вже найсерйознішою за останні 100 років. З - за нестачі вологи сильно постраждали посіви кукурудзи - урожай цієї культури в порівнянні з минулим сезоном скоротиться на 33-40%, а можливо, і більше. Зниження урожаю зернових і маслянистих прогнозують і Мексиці, і у Бразилії.

Окрім погодних умов на урожай - 2009 впливає і світова фінансова криза. "Очевидно, що у зв'язку зі світовою фінансовою кризою не обійдеться і без додаткових втрат урожаю зернових в цілому в усіх країнах - виробниках зерна, безвідносно до погодних умов", - говорить керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Владимир Лапа.Так, виробництво пшениці у світі порівняно з 2008/09 МГ наступного року може знизитися з 676 до 627 млн. тонни при константі споживання. Чинник фінансової кризи буде головною причиною зниження урожаю в ЄС - прогноз виробництва зернових в 2009/10 МГ понижений до 295,8 млн. тонни, що приблизно на 5% менше виробництва в поточному сезоні. Прогноз виробництва мягкозерной пшениці понижений до 132,2 млн. тонни(падіння на 6% до рівня 2008/09 МГ), зменшений прогноз виробництва кукурудзи - на 7% менше урожаю поточного періоду. "Зараз є острожні оцінки падіння врожайності по різних культурах на 5-10%. І це найконсервативніший прогноз, - відмічають аналитики.- Об'єктивно можна чекати зниження посівних площ - за погіршення фінансового стану аграріїв і зниження інвестицій, зокрема в країнах ЄС".

Паралельно зі зменшенням пропозиції зернових на світовий ринок виходить імпортер з величезним ринком.У Китаї в північних регіонах посуха завдала серйозного збитку посівам, від скорочення запасів питної води нині в країні страждають 9,67 млн. га посівних площ. Кількість опадів в північній частині Китаю(де розташована третина усіх посівів пшениці) на 70-90% нижче середньостатистичного рівня. Країна - імпортер(близько 6 млн. тонни імпорту до власного виробництва, в основному соя і інші олійні культури), в поточному сезоні з - за зниження урожаю Китай буде вимушений значно збільшити об'єми імпорту зерна. "Сам факт виходу Китаю на ринок закупівель зерна міняє кон'юнктуру. Україна на тамтешній ринок ніколи не вантажила(хоча цього сезону, враховуючи фрахт, що подешевшав, така можливість виглядає вірогіднішою), але попит з боку Китаю відбивається на глобальних цінах на світовому ринку, - говорить Володимир Лапа.- Звичайно, ми не побачимо миттєвого сплеску попиту, оскільки країна забезпечена запасами(минулий урожай в Китаї був найбільшим у світі - 112,5 млн. т), проте через декілька місяців все може змінитися".

Світові ціни на зерно вже пішли вгору(нагадаємо, що дна вони досягли в листопаді - грудні минулого року - мінімум складав $160-165 за тонною продзерна). Сьогодні ціни продовольчої пшениці піднялися до $190/тонни, проте спроби розігріти її і далі доки зустрічають нерозуміння з боку імпортерів, оскільки пропозиція зерна ще висока. Проте надалі прогнозоване збільшення цін на продукти харчування може скласти 30-100%. Це обумовлено не лише фізичним зниженням кількості зерна з - за погодних умов, але і падінням фрахтових ставок, що зробить експортну продукцію доступніше і підстебне попит імпортерів протекціоністськими заходами держав, спекуляціями на аграрному ринку, - вважають експерти УКАБ.

Таким чином, Україна як постачальник зерна може опинитися в дуже вигідному положенні. Нагадаємо, що стан озимини в Україні, незважаючи на важкі умови проведення осінньою посівною(обвал цін на зерно і недоступність позикових коштів з - за фінансової кризи), оцінюється чиновниками як "дуже хороше" - аграрії посіяли близько 5 млн. га озимої пшениці. Весняна посівна, така, що вже стартувала в південних областях і Криму також підкріплена підтримкою уряду, хоча про ефективність держпідтримки можна буде судити у міру збільшення масштабу посівних робіт. Експерти прогнозують, що хоча посівні площі все ж знизяться, проте є підстави чекати урожай вище за середній. Хоча для обгрунтованих оцінок ще рано, проте вже прозвучав прогноз відносно 40 млн. т. Також залишається нереалізована значна частина рекордного урожаю поточного сезону."Упевнений, якщо Україна в поточному маркетинговому році виявиться із зерном - зусилля її селян будуть винагороджені світовою кон'юнктурою. Як по зернових, так і по олійних культурах. Зростання цін, яке почалося в новому році, триватиме і далі", - говорить Сергій Стоянов. Владимир Лапа відмічає, що на динаміці цін сприятливо позначиться поступовий вихід країн - імпортерів з фінансової кризи. "Я не думаю, що можливе повторення скрутнішого становища для постачальників, яким воно було у кінці 2008 р., - адже у кінці минулого року багато країн просто не могли закуповувати зерно - за фінансового положення, тепер же, я думаю, світ навчився працювати в кризових умовах", - говорить він. При цьому ряд експертів прогнозує, що потенційно успішний сезон не зможе запобігти відходу з аграрного бізнесу багатьох виробників, враховуючи непослідовну політику держави в цій сфері, прогнозують "Економічні вісті".

МКМК. Наскільки ефективно зможуть розпорядитися кон'юнктурою зернового ринку, що змінилася, миколаївські сільгоспвиробники, сказати важко. Судячи з офіційної статзвітності, нп 1 грудня минулого року "в засіках" місцевих сільгосппідприємств зберігалося більше 900 тис. тонни сільгосппродукції, у тому числі, більше 500 тис. тонни зерна. І це без урахування запасів малих агрогосподарств, на які доводиться, за різними даними, від 20% до 40% орних земель регіону, і продукції, що зберігається на елеваторах. Не врахований також тіньовий оборот зерна, який, за неперевіреними даними, складає не менше 20% загального об'єму. До того ж невідомо, скільки в цьому об'ємі займає продовольче зерно.

Експерти припускають, що зростанням цін на світовому ринку, в першу чергу, скористаються зернотрейдери, що накопили значну кількість зерна, яке скуповували за дешевими цінами вересня, - листопада минулого року.

Тільки після реалізації своїх запасів вони знову почнуть закуповувати пшеницю, соняшник, кукурудзу та ін. на внутрішньому ринку.

Є проблеми і у компаній, що експортують сільгосппродукцію морським транспортом. За інформацією СП ТОВ "Нибулон", високі тарифи на портові, лоцманські і канальні послуги в Днепробугском лимані збільшують кінцеву ціну продукції, що вивозиться за рубіж, що знижує її конкурентоздатність і доходи українських аграріїв. Є у експортерів претензії і до інтенсивності використання Бугско - Дніпровського лиманского каналу, по якому дозволений рух судів обмеженої вантажопідйомності в і тільки в денний час.

Одночасно експерти припускають, що зростання цін на зовнішньому ринку продовольчої пшениці позначиться і усередині країни, що може привести до ще більшого подорожчання хлебопродукции.

Необхідно відмітити, що зростання ціни на усі сорти хліба, який відмічений минулого тижня в Миколаєві на рівні 10-20 коп. хлібопекарські підприємства пояснюють зростанням ціни на газ і необхідністю повертати торішні кредити в доларах, які їх змусило узяти уряд для закупівлі продовольчої пшениці нового урожаю.

Відмітимо також, що сьогодні працівники хлібопекарської промисловості пікетують Кабмін з вимогами вирішити їх проблеми.

Нагадаємо, що ще в грудні наш сайт повідомляв про плани керівництва Асоціації хлібопекарів України підвищити ціну на хліб в середньому до 6-7 грн за кілограм, якщо уряд не погасить курсову різницю за доларові кредити, які бралися підприємствами в серпні минулого року по курсу 4,7 грн за 1 дол.

Фотофакт