Депутатські гроші не пахнуть. 50 тисяч з бюджету: спокуса або можливість допомогти своєму виборцеві?

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1828 }}Коментарів:{{ comments || 2 }}    Рейтинг:(1101)         

Мало хто з городян здогадується, що щорічно на виконання доручень виборців кожному депутатові міськради виділяється чимала сума. Але як розподіляються ці засоби і хто ці виборці, які дають доручення депутатам, намагався з'ясувати кореспондент "НБ".

Округ зник, але гроші залишилися

Можливість самостійно розподіляти бюджетні кошти депутати міської ради 5 - го скликання отримали в спадок від своїх попередників - "мажоритарників".Тоді для вирішення завдань на окрузі кожному депутатові виділялася з міської казни енна сума коштів. Працюючи на своєму окрузі, депутат отримував доручення від своїх виборців і перед ними ж звітував за їх виконання. Тепер з переходом на пропорційну систему виборів, коли замість округів з'явилися партійні списки, електорат перестав знати "своїх героїв в обличчя". Замість конкретних людей у виборчому бюлетені з'явилися партії і блоки. Навряд чи середньостатистичний виборець зможе назвати хоч би трьох депутатів тієї політичної сили, за яку він віддав свій голос. А вже тим більше депутата, що опинився в місцевому радому з "волі партії", навряд чи має чітке уявлення про свій електорат, його потреби і проблеми. Округ зник, але засоби у бюджеті залишилися...

Депутат депутата бачить здалека

Минулий бюджетний рік обдарував дуже щедро депутатів і їх виборців : 4,5 млн. грнна усю депутатську братію, включаючи міського голову і секретаря міськради.

Але відразу хочу обмовитися, рядовому виборцеві, який прийде до депутата зі своїм особистим проханням, нічого не світить! Положення про витрачання "депутатських" засобів припускає витрату тільки на комунальну власність. Школи, дитячі сади, лікарні, поліклініки. - ось об'єкти депутатської добродійності.

Безумовно, депутати не залишилися в стороні від проблем міської общини. Як показало журналістське розслідування, на засоби, виділені їм з міської казни, закуплено діагностичне устаткування в лікарні і поліклініки, встановлені комп'ютерні класи в школах, відремонтовані дахи, під'їзди будинків і навіть облаштовані міські парки.

Але чи так безкорисливі депутати у своєму бажанні допомогти тому або іншому міському закладу? При вивченні документів навіть неозброєним оком видно:одній установі депутати відміряли з лишком, іншому - по мінімуму.

Узяти, приміром, охорону здоров'я. Найбільша сума була спрямована на пологовий будинок №1. Секрет депутатської щедрості простий: головний лікар пологового будинку Е.П. Волохов - депутат міськради(Партія регіонів). На проведення капітального ремонту даху і інші поточні потреби у складчину депутати назбирали більше 260 тисяч гривен. Та і сам Євгеній Павлович не міг не бути патріотом своєї рідної медустанови, тому свій депутатський полтиник теж вклав "в народжуваність". У позаминулому році депутат також проводив капітальний ремонт пологового будинку, для цього знадобилися 81 тис. грн Ще 28 тисяч гривен депутатських пішло на м'який інвентар і інші потреби пологового будинку.

Інша медична установа - міськполіклініка №3, - очолюване іншим депутатом - регіоналом С.В. Мотузом, було профінансовано на менш скромну суму - близько 240 тисяч гривен.На ці засоби були закуплені кондиціонери(30 тисяч грн), придбано ендоскопічне устаткування(135 тис. грн), зроблений поточний ремонт(30 тис. грн) і ін. В 2007 році цій установі було виділено близько 40 тисяч гривен.

Трохи менш лояльні народні обранці були до 2 - й міськполіклініці. За 160 тисяч гривен "депутатських" головлікареві депутатові міськради Т.И. Дубинец(ПР) вдалося провести ремонт в поліклініці(близько 60 тис. грн), придбати енцефалограф(близько 20 тис. грн) і інше устаткування. Депутатський вклад головлікаря в ремонт установи склав 45 тис. грн Зате 2007 рік на міськполіклініку №2 пішло близько 300 тисяч гривен депутатських. З них на проведення капітального ремонту поліклініки - близько 30 тис. грн, на ремонт денного стаціонару -

36 тис. грн, на придбання фиброгастродуоденоскопа "Олимпус" - більше 130 тис. грн

Для порівняння приведемо результати розподілу засобів по інших медичних установах: ГП №3 - близько 70 тисяч грн, ГП №1 - близько 40 тис. грн, ГП №5 - 14 тис. грн, пологовий будинок №2 - 27 тис. грн, пологовий будинок №3 - 17 тис. грн, БСМП - 60 тис. грн, ГБ №1 -30 тис. грн, ГБ №4 - 90 тис. грн і так далі

Аналогічна ситуація з дитячими лікарнями. Навряд чи дитяча лікарня №2 отримала б 70 тисяч гривен, коли б не зусилля депутата О.Г. Яровенко(ПР), яка завідує в лікарні педіатричним відділенням. Особиста участь медика в розвитку матеріальна - технічної бази дитячої лікарні за рахунок своїх депутатських склало 30 тис. гривен. Інші дитячі лікувальні установи такими показниками похвастати не можуть: дитяча міськполіклініка №1 отримала 6 тис. грн, №2 - 8 тис. грн, №3 - 13,5 тис. грн, №4 - 31 тис. грн

У фізкультурі і спорті пальму першості утримує Школа вищої спортивної майстерності.На цю спортивну установу депутати в цілому скинулися на суму близько 200 тис. грн Потреби у спортшколи найрізноманітніші: від придбання академічних човнів і спортінвентаря до проведення учбовий - тренувальних зборів. За ШВСМ клопотав перед своїми колегами по депкорпусу тренер цього спортивного закладу депутат від фракції БЮТ В.Н. Миколаїв.

Інші спортшколи міста - СДЮШОР №1, №6, спеціалізовані школи по фехтуванню і футболу отримали від 3 до 20 тисяч гривен. Найбільша сума була спрямована на КДЮСШ "Коммунаровец" - близько 40 тис. гривен.

Ноутбук як невід'ємний елемент процесу навчання

Не були обійдені депутатською увагою і загальноосвітні школи. Безумовно:без депутатської допомоги багатьом учбовим закладам не вдалося б вирішити наболіле - придбати шкільні меблі, відремонтувати приміщення, оновити комп'ютерні класи, замінити старі вікна(близько 30% вікон замінені за рахунок "депутатських" засобів). Але, як виявилося, знову таки визначальним чинником при розподілі засобів були не реальні потреби закладу, а уміння директора школи знайти "шлях до серця" депутата. Навряд чи колишньому депутатові міськради директорові середньої школи №19 А.А. Ільїну вдалося б нашкрябати на новий комп'ютерний клас для учнів(50 тис. гривен), коли б не зв'язки, що збереглися з депутатства попереднього скликання.

Легко порозумілася зі своїми колегами депутат - регіонал директор школи №18 Н.К. Колечко: за 90 тисяч "депутатських" грошей був зроблений ремонт, придбані меблі і інші необхідні матеріали. Майже половину з цих засобів(40 тис. грн) вклала у свою школу і директор.У позаминулому році 19 - ую школу теж не скривдили: на обгороджування школи було витрачено близько 40 тис. грн

Інші школи, де директор не є депутатом, отримували в середньому від 10 до 50 тис. грн Є і явні аутсайдери: по школах №№32, 44, 17, 37 сума депутатських пожертвувань не перевищила 10 тис. гривен. Про деякі школи депутати і зовсім забули.

Втім, деякі школи брали депутатську допомогу подарунками. Школярам з 2 - й гімназії і школи №25 крупно повезло: їм депутати Буркун(ПР) і Морозов(Блок Витренко) подарували ноутбуки "для учбового процесу". Для чого школам переносні комп'ютери, директорам і депутатам, звичайно ж, видніше. Але невже в нинішніх умовах немає необхідніших речей, яких потребує школа, чим купівля дорогого ноутбука за бюджетні кошти?

Чиновник - теж виборець

Не забувають депутати потурбуватися і про чиновників.Членові фракції блоку "За Чайку", депутатові міської ради В.Ф. Дыненкову виборці доручили придбати оргтехніку(2 тисячі гривен). відділу транспорту міськвиконкому. Напевно, зробити це придбання депутатові покарали вдячні пасажири за бездоганну роботу міського транспорту.

Депутат Євгенія Сергіївна Бондаренко(блок Витренко) не пожаліла своїх "депутатських" засобів на комп'ютеризацію іншої горисполкомовской структури - департамент соціального захисту населення. На гроші депутата департаментом був придбаний ноутбук з проектором(8 тис. грн), оснащені комп'ютерами два міські притулки(7 тис. грн). Прагнення допомогти департаменту, яким керує батько депутата Сергій Миколайович Бондаренко, по - видимому, пояснюється виконанням не стільки депутатського, скільки, мабуть, сімейного боргу.

До речі, всього на комп'ютеризацію і технічне оснащення департаменту і його структурних підрозділів(районні територіальні центри по обслуговуванню незахищених верств населення) "депутатських" засобів пішло близько 30 тисяч грн За ці гроші придбані комп'ютери, принтери, радіотелефон. Відповідаючи на запит редакції, директор департаменту пояснив, що необхідність придбання нової техніки пояснюється збільшенням об'ємів робіт, впровадженням нового програмного забезпечення, а також частими поломками комп'ютерів і їх моральним зносом... Тільки неясно - чому за засоби народних обранців.

На дах будинку свого

Ретельне вивчення заявок депутатів міськради привело до ще одного відкриття: якщо у будинку живе депутат, значить, з ремонтом під'їзду, даху, системи опалювання у мешканців буде усе "о'кей". Отже, вихід один :прописати вже готового депутата або кого - те з мешканців "прибудувати" в депутатський корпус на наступних виборах. Так, депутат міськради М.Е. Золотухин(блок "За Чайку") поміняв у своєму багатоквартирному домі систему опалювання (вул. Чайковського, 30а), а в позаминулому році на своєму рідному домі встановив металеві двері і козирки на під'їздах. За казенний рахунок, вірніше, за 30 тисяч гривен "депутатських". Депутат Л.Н. Лях(партія "Русь"), судячи з даних фінуправління, вже другий рік ремонтує один і той же під'їзд власного будинку по вул. Васляева, 33, убухуючи щорічно в перманентний ремонт по 5,5 тис. грн Повезло з сусідом і мешканцям будинку по вул. Фрунзе, 58. Завдяки депутатові В.В. Морозову (блок Н. Витренко) відремонтовані під'їзди будинку(29 тис. грн). Родинні зв'язки підштовхнули і депутата Н.С. Нежданову (блок Н. Витренко) направити 10 тис. грн "депутатських" на ремонт 2 - го під'їзду будинку по ін. Світу, 14.Завдяки мешканцеві будинку по вул. Червоних Маевщиков, 13, депутатові В.Г. Пиляку(ПР) у дворі цієї багатоповерхівки покладений асфальт(6,5 тис. грн). Що нещодавно склав з себе депутатські повноваження С.П. Шубін (блок Н. Витренко) також потурбувався про будинок, в якому мешкає, - відремонтував 1 - й під'їзд будинку по вул. Блакитна, 10в(10 тис. грн). Другий рік у будинку депутата Г.Н. Ярошенко (блок Н. Витренко) по вулиці Дачній, 13 - а капітально ремонтуються дах, один з під'їздів, доводиться до пуття зливова каналізація. 20 тисяч "депутатських" пішло на ремонт минулого року і 8 в позаминулому.

Ясна річ - своя сорочка ближче до тіла. Але ж депутатські засоби видавалися народним обранцям не для поточних ремонтів рідних будинків, задоволення потреб сусідів, а на найгостріші потреби виборців.

Свої меблі ближчі.

Виявляється, за допомогою бюджетних коштів можна зміцнити і власний бізнес:без яких - або проблем прибудувати власну продукцію. Так, директор ВАТ "Николаевмебель", депутат міськради(ПР) Г.Г. Харченко продав міським медичним установам меблі на суму 45 тисяч гривен за. власні "депутатські" засоби.

Депутат віддав свої депутатські до медичних установ(міській лікарні №3 і БСМП виділене по 18 тисяч грн, а міськполіклініці №3 - 9 тис. грн), а ті, у свою чергу, відплатили депутатові тим, що на ці засоби купили у нього ж його ж меблі.

І не стільки в цій історії дивує винахідливість депутата - бізнесмена, що примудрився витягнути прибуток навіть зі своїх "депутатських повноважень", скільки байдужість медиків, що розпоряджаються бюджетними коштами. Як стало відомо, нікого з головлікарів вказаних закладів(а ми звернулися за коментарем у БСМП і міськполіклініку №3) абсолютно не збентежив той факт, що постачальник продукції(меблева фабрика) був вже заздалегідь визначений.А наше прохання пояснити, чому вони вибрали саме це підприємство в якості постачальника меблів, відповіли, що їх влаштували відмінна якість продукції, ціна і відсутність передоплати.

Замість післямови

Олег Соскин, директор Інституту трансформації суспільства (р. Київ):

- Проблема в тому, що у депутатів, обраних за партійними списками, немає округів, а, означає, немає і суб'єкта, який їх обирав і перед яким треба відповідати. Вони, по суті, не обрані, а призначені.

Насправді, сталося обрання політичної сили, яка написала в список людей, абсолютно не відомих общині, але зручних вищій ієрархії партії. Завдання таких депутатів піднімати вчасно руки, коли їм скаже партійне керівництво, та паралельно вирішувати свої бізнес - завдання або робити політичні проекти.

Тому і при розподілі засобів на виконання так званих депутатських повноважень, у депутата або повністю розв'язані руки(він адже перед виборцями не відповідає), або ж він діє як накаже керівництво тієї політичної сили, яка записала його в так звані депутати. Кому давати гроші, чиї структури ремонтувати - поле для зловживань колосальне.

Це фактично називається корупційний - клановий режим, тому і гроші ці вони виділяють тільки для зміцнення своєї корупційної політичної влади.

Першим цю систему ввів Омельченко в Києві, щоб купити собі більшість в Київраді. На жаль, воно пішло далі в регіони і прийняло жахливі потворні форми, особливо, коли з'явилися "партійні" депутати.

Та і з "мажоритарниками" не все так однозначно. Адже якщо подумати, їм дають гроші з бюджету для якої - те їх роботи.Тобто забрали гроші у общини, залізли в кишеню платника податків і віддали людям, які залізли на депутатські місця і їх дерибанитимуть. Це сам по собі порочний метод. Треба, щоб у кожного депутата був свій фонд, куди вноситимуть пожертвування, і нехай працюють.

На мій погляд, єдиним порятунком для країни і для народу являються термінові вибори у Верховну Раду за відкритими списками за системою виборів на базі англійської моделі, коли партії(іменні блоки виключаються) висувають кандидатів в кожному конкретному окрузі. А на місцевому рівні - повернення до мажоритарного принципу. Іншого варіанту немає.


Лідерів п'яти найбільш великих фракцій міської ради "НБ" попросив відповісти, в чому вони бачать сенс виділення засобів з бюджету для виконання депутатських повноважень?

Петро Зибров, голова фракції Партії Регіонів(45 депутатів) :

- На мою думку, гроші, виділені депутатам, більше контрольовані. В тому сенсі, що депутат може особисто простежити, як витрачаються гроші на той або інший об'єкт.

У - других, депутат бачить, де грошей бракує, і направляє туди.

Кожна політична партія йшла з певною програмою, обіцяла рішення яких - те питань. Відповідно до цієї програми у депутатського корпусу є можливість реалізувати частину цієї програми.

Ми прийняли рішення: 60% засобів витрачати на загальну справу, а 40% залишаємо на вирішення своїх питань.Потім на засіданні фракції ми голосуємо, куди направити ці 60% "депутатських" грошей - на такі - те і такі - те цілі.

Приміром, міська поліклініка №2 обслуговує 100 тис. чоловік, а в той же час в ній немає нормальної діагностичної апаратури, усе старе. У БСМП не було рентген - устаткування, адже від цього залежать життя людей. Хто придбає це устаткування? Депутат - "мажоритарник" ніколи б ці питання не вирішив. "Мажоритарник" на окрузі міг допомогти 3-4 тисячам чоловік. Один депутат ніколи б не зібрав 300-400 тис. грн на придбання устаткування. Ці гроші мажоритарники розтягнули б по округах.

Олег Мудрак, голова фракції Блоку Юлії Тимошенко(11 депутатів) :

- На ці гроші депутати виконують прямі настанови виборців, плюс допомагають організаціям, установам, представники яких приходять зі своїми турботами, скаргами.Депутатові в певних ситуаціях видніше, куди ці гроші направити. Адже машина виконавчої влади інертна за своєю суттю, не завжди оперативна у вирішенні наболілих питань.

На фракційних засіданнях ми розглядаємо клопотання, звернення різних організацій - дитсадів, шкіл, лікарень. Потім залежно від міри важливості намагаємося їх виконати. У нас депутати розподілені по міських районах. У кожному районі є свої депутати, до якого депутати приходять зі своїми клопотаннями.

Дмитро Ніконов, голова фракції Блоку Наталія Витренко "Народна опозиція"(10 депутатів)

- Коли депутат має суму, виділену йому з міського бюджету, він направляє її на конкретні справи, по яких до нього є звернення. Нічого не хочу поганого сказати відносно наших чиновників, керівників департаментів, але вони займаються загальнішими питаннями, глобальнішими в розмірах міста.А до депутата приходять люди на прийом, і він стикається частіше з проблемами городян. Ці гроші дозволяють частково вирішувати наболілі питання.

У депутата краще, жорсткіше контроль над виконанням робіт. Депутат прийде на місце, помацає руками, подивиться кошторис.

Уся фракція працює окремо. У нас є традиція: частину грошей ми акумулюємо, щоб, зібравши велику суму, зробити вагоме придбання. Так, ми зібрали і придбали для поліклініки №2 стоматологічне устаткування, це не приватна поліклініка, там отримують обслуговування соціально незахищені верстви населення.

На відміну від "мажоритарника", у нас зараз депутат відповідає за усю громаду. Ми не обмежуємося одними округами, а можемо направляти засоби у будь-яку частину міста, де б виборець не мешкав. І тим більше голови фракції може проконтролювати, чи ходить депутат на прийом громадян.

Віктор Євдокимов, голова фракції цивільного блоку "Миколи за Володимира Чайку"(7 депутатів) :

- До депутата звертаються люди, і тому він теж повинен приймати яке - та участь. Якби депутатові не виділялися кошти на здійснення його повноважень, то ці засоби розписували б по управліннях міськвиконкому. А так депутат бачить які - те серйозні проблеми і може взяти участь в їх рішенні.

Не нами придумана ця "методу". У Києві взагалі депутати до 3 млн. власних засобів мають. Те ж в обласній раді. Така практика у нас років 8.

Усе це почалося з того часу, коли депутати були розподілені по округах, і депутат краще знав проблеми свого округу, ніж хто - те інший. Тоді виділялося по 15 тисяч, але і тисячі були інші. І наша фракція в принципі по Заводському району зробила розподіл депутатів по округах.Ось у мене вже п'ять скликань один і той же округ, і намагаюся там працювати.

Крім того, були загальні відозви Володимира Дмитровича Чайки до усіх депутатів допомогти в тому - те і том - те. В міру можливості ми відгукувалися. Погодьтеся, було б безглузде, якби фракція з його ім'ям не відгукнулася.

Сергій Литвак, голова фракції Партії Зелених України(7 депутатів) :

- Якщо депутат спілкується з людьми, він краще бачить проблеми. Спробуйте потрапити на прийом до кого - нибудь із замів міського голови, треба прочекати величезну чергу. А депутат доступніший.

Це починалося, коли були мажоритарні округи. І я як депутат бачив краще за проблему людей. Звідки, приміром, знає директор департаменту ЖКГ, у кого дах тече. А я знав, до мене на прийом приходили люди. В основному з мого округу. Виходить більше точково.

А ще раніше, під час передвиборної кампанії, я роздавав листівки - накази виборців. А потім, ставши депутатом, я ці накази виконував: що - те за рахунок бюджету, що - те за рахунок тих грошей, які йдуть на депутатську діяльність.

Зараз, мені здається, немає системності. Хто прийшов до мене на прийом, тому я виділив кошти. І зараз ми допомагаємо тим школам, які були на наших округах раніше.

Общефракционно ми нікому засобів не виділяли, кажый сам визначався. В основному по тих округах, які у нас були.

Утворення - на першому плані


З 4,5 млн. гривен, виділених на виконання депутатських повноважень, майже 1,5 млн. грн (31,45%) депутати перерахували на школи і дитячі сади міста. 1,3 млн. грн (28,39%) було розподілене на об'єкти сфери охорони здоров'я. Близько 700 тис. грн(15%) пішло на житловому - комунальну сферу.

Декілька великих проектів реалізувала Партія регіонів. Для школи і дитячого саду Великої Коренихи регіонали за рахунок своїх депутатських засобів встановили бювети для очищення забрудненої води. Загальна вартість двох бюветів - 299 тис. гривен. Близько 75 тис. гривен депутати - регіонали зібрали на фінансування "Програми підтримки російської мови і російської культури в Миколаєві на 2008-11 року". За рахунок цих засобів бібліотечні фонди міста будуть поповнені творами російської світової художньої літератури, науковими і іншими книгами, виданими російською мовою.

Інша велика фракція БЮТ в міській раді узяла шефство над ветеранами - афганацами, виділивши кошти на міську програму "Соцзахист 2007-2011 роки"(заходу міської ради воїнів - інтернаціоналістів для ветеранів війни, інвалідів і членів сімей, які загинули в Афганістані).

На жаль, депутати безпосередньо позбавлені можливості допомагати незаможним громадянам. Тому ряд депутатів профінансували міську комплексну програму "Соціальний захист на 2007-11 гг"., спрямовану на соціальний захист незаможних. Депутат С.М. Литвак виділив на ці цілі 2,5 тис. грн, С.М. Паливода - 1 тис. грн, Д.И. Прокофьев - 10 тис. грн

Цікаве застосування своєму депутатському "полтинику" знайшов мер Чаю. За рахунок цих засобів був облаштований сквер "Доброти", що знаходиться на перетині Інженерної і Адміральської.

До речі, завдяки депутатам в Миколаєві повинен з'явитися сквер "Святителя Миколи" біля залізничного вокзалу. Регіонал С.В. Шульгач направив 30 тис. гривен на розробку проекту цього сквера.

Олег ОГАНОВ

"Миколаївський бізнес"


-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика