Іменна зброя від Авакова: чому міністр соромиться того, за що судили Луценка
16.10.2014 17:20
Так, тоді з рук Юрія Луценка іменну вогнепальну зброю за державний рахунок отримали і чинний сьогодні Президент України Петро Порошенко, і сам Луценко, і Віктор Ющенко, мер Києва Олександр Омельченко, що був тоді міністром економіки Арсеній Яценюк і навіть редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня» Сергій Рахманин. Більше того, невідомо за які заслуги перед Україною міністр Луценко подарував пістолети колишньому Президентові Грузії Михайлу Саакашвілі і главі грузинського МВС Вано Мерабишвили.
Після цього, в 2007 році цією щедрістю міністра зайнялася Генеральна прокуратура, яка у результаті відмінила накази Луценка про нагородження іменною зброєю вище вказаних осіб, а самого екс - міністра намагалася притягнути до відповідальності за перевищення службових повноважень.
Практику видачі державних пістолетів VIPам тоді припинили, проте в 2010 році що був тоді міністром внутрішніх справ Анатолій Могилев відновив цю практику і подарував Віктору Януковичу, тоді що вже став Президентом України позолочений пістолет «Форт». Скандал із цього приводу в той раз підняв вже сам Луценко.
- Це порушення закону «Про дисциплінарний статут органів МВС» , який пропонує вручати іменну зброю тільки особам начальницького складу МВС. Свого часу, не приховаю, я сам немало вручив нагородної зброї, але коли мене в цьому звинуватили, я виграв усі суди, оскільки злочину не скоював, бо в законодавстві була лазівка. Проте визнаю, що з політичної точки зору був не правий.Але щоб надалі не було різночитань в правилах вручення зброї, у кінці 2006 - го Рада ухвалила згаданий закон «Про дисциплінарний статут» , - говорив тоді Юрій Луценко газеті «Сьогодні».
20 серпня цього року вже сьогоднішній глава українського МВС Арсен Аваков створив у себе у відомстві нову посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції і, мабуть, призначив на цю посаду свого хорошого товариша Авакяна Тиграна Ашотовича. Конкурсу на зайняття цієї посади, по украй мірі, ми не бачили.
І ось на сайті МВС України з'являється біографія Тиграна Авакяна, виходячи з якої стало зрозуміло–до міліції ця людина не має ніякого відношення.
39 - літній Тигран Ашотович працював в посольстві України в Республіці Вірменія, працював в Міністерстві закордонних справ України, потім був менеджером в деякому ТОВ «Сомниум» , три роки, з 2006 по 2009 взагалі займався громадською діяльністю в організації «СВУ». Цікаво, що за цим у біографії Тиграна Ашатовича значиться робота віце - президента Акціонерний - комерційного банку «Базис» у період з 2011 по 2012 роки. Відомо, що власником цього банку був ніхто інший як Арсен Аваков.
Потім Авакян був в.о. доцента кафедри «Соціокультурна діяльність» Кримського університету культури, мистецтв і туризму. До лютого 2014 року він пішов в політику, обійнявши посаду помічника - консультанта народного депутата України Миколи Княжицкого.І ось тоді, після втечі Януковича, коли Арсен Аваков був призначений Турчиновим главою МВС, останній забрав до себе Тиграна Авакяна на посаду директора Департаменту забезпечення діяльності міністра, стратегічного аналізу і прогнозування МВС України.
20 серпня, як уже згадувалося, Тигран Авакян стає заступником Авакова на створеній, мабуть, виключно для нього посади.
Проте, найцікавіше–нижче, де у біографії Авакяна перераховані його нагороди. Очевидно, людина дуже сильно любить всякі медальки. Так, серед переліку усіх заслуг нового зама міністра внутрішніх справ красуються Грамота Федерації дзюдо України, деяка медаль імені Айвазовского, цілий сертифікат другого світового чемпіонату кубку Карате і Кобудо в якості VIP - спонсора, медаль СВУ, присвячена 650, - летию з дня основи монастиря Сурб - Хач.Заслужений - перезаслуженный!
Але в усій цій багатій колекції гордості Тиграна Авакяна бракувало одне–нагородної іменної вогнепальної зброї МВС України. Не проблема! І Арсен Аваков разом з посадою дарує Тиграну Ашотовичу і нагородний пістолет.
Інформація про те, що в 2014 році зам міністра Авакова по європейській інтеграції отримав іменну вогнепальну зброю МВС України ще два тижні знаходилася на сторіночці біографії Авакяна. Проте після того, як я подав інформаційний запит в МВС з проханням дати мені копію наказу про нагородження 39 - літнього друга міністра зброєю, факт отримання замом міністра зброї куди - те випарувалася, а відповідь на запит я так і не отримав.
Тепер замість переліку «колекції гордості» Тиграна Авакяна «висить» скромний напис: «Має ряд нагород, у тому числі - державних за підтримку і значний вклад у сфері культури, мистецтва, спорту і інших галузей розвитку держави і суспільства».
Що ж таке? Чому раптом міністр Аваков став приховувати інформацію про те, що він нагородив невідомо за що свого заступника державною зброєю? Адже психологія говорить, що якщо людина прав, то йому нічого цього соромитися і ховатися. Ну, а якщо здійснено що - те незаконне або «напівзаконне» , те тоді, природно, нічого таким чванитися.
Итак, в Україні діє закон «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» , прийнятий 22 лютого 2006 року, і яким власне і затверджений цей статут. Згідно із статтею 9 цього статуту до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ може бути застосоване заохочення у вигляді нагороди відмінністю Міністерства внутрішніх справ «Вогнепальна зброя».
- Відмінністю Міністерства внутрішніх справ «Вогнепальна зброя» має право нагороджувати міністр внутрішніх справ України за добросовісну службу, особливі заслуги у боротьбі із злочинністю і охороні громадського порядку осіб начальницького складу, - говориться в пункті 10 статей 9 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Таким чином, виходить одно з двох. Або Тигран Авакян, півроку забезпечуючи діяльність міністра, і ще два місяці, будучи його заступником по, підкреслюю, питанням європейської інтеграції, незрозуміло як встиг стати успішним борцем із злочинністю, або ж, кажучи відверто, просто друг і вірний товариш міністра, якому «чом би і не дати» нагородний пістолет. Я, відверто кажучи, чому - те схиляюся до другого, оскільки стати заслуженим борцем із злочинністю на посаді прислуги міністра і його заступника по європейській інтеграції, очевидно, що непросто.
Просто модно, просто престижно, просто ще один «плюсик» у біографію, якого чому - те стали соромитися в МВС після того, як цим фактом стали цікавитися.
І ось виникає декілька простих питань: ви у владу йдете, щоб працювати, або щоб бирюльки і інші привілеї друзям роздавати? Ну і чим тоді «європейський уряд» відрізняється від попередніх? Ну а особливо цинічно це виглядає на тлі того, що ще жоден герой з тих, хто захищав і продовжує захищати нас на Сході України від терористів і російської армії, не удостоївся такої нагороди від міністра внутрішніх справ, зате якою тепер може похвалитися нічим його друг, що не відрізнився.