"Odessa Classics". Початок

23.06.2015 16:11

«Європейський фестиваль–для європейського міста». Цей девіз Першого міжнародного фестивалю мистецтв Odessa Classics відбиває як ідею проекту, так і приховану мрію більшості одеситів–відчути себе нарешті - те жителями європейського міста. І справа тут швидше не в політичному приєднанні до Євросоюзу, а у бажанні гідного життя, в особливій одеській гордості.

Сам бренд «Одеса» досить унікальний за своєю суттю. Трохи міст у світі за такий короткий історичний проміжок свого існування змогло так голосно про себе заявити. І якщо у російськомовному світі Одеса–столиця гумору, то у великому світі Одеса–це в першу чергу бренд класичної музики. Я як професійний музикант, що об'їздив з концертами більше 40 країн світу, це прекрасно знаю–і горджуся тим, що одесит.Правда гордість ця в основному відвідує мене на чергових гастролях, коли я обговорюю зі своїми іноземними колегами унікальність одеської пианистической або скрипкової школи. Причому ці розмови завжди легкі і приємні, оскільки колеги у всьому згодні і не оспорюють мене–цілий сонм великих музикантів - одеситів на чолі з великою трійкою «Ріхтер - Гилельс - Ойстрах» є залізним аргументом. Та і якщо попорпатися, то у добрих 90% провідних скрипалів планети музичні «одеські корені». Тобто–у Одеси є унікальний бренд. І наскільки ж він використовується містом? Я б сказав–від сили на декілька відсотків. Коли я знаходжуся удома–роздуми про поняття одеського культурного бренду часто приводять мене до невтішних думок про те, що бренд залишився міфом, який може вже скоро зникнути.Насправді за останні десятиліття Одеса неухильно скачується у болото культурної провінційності. Про це одесити дуже не люблять говорити вголос, але будь-яка людина, хоч трохи знайома з життям європейських метрополій, легко підтвердить це.

І один з найочевидніших чинників, що підтверджують це–у місті не було фестивалю класичної музики категорії «А». з 10 по 14 червня в Одесі такий фестиваль відбувся і за усіма параметрами він виявився великим успіхом, особливо враховуючи те, що на нього не було витрачено ні копійки державних грошей. До нас приїхали реальні зірки європейської сцени–оперний бас Паата Бурчуладзе, скрипаль Майкл Гуттман, культові естонські ансамблі «Хортус музикус» і «Арт джаз Квартет» , виступали дуже талановиті українські артисти.

Відбулася прем'єра проекту «Мистецтво війни» , який ми задумали і спільно реалізували з Владом Троїцьким–думаю, він став центральною подією фестивалю, і його чекає велике майбутнє. Проект є кооперацією фестивалів Odessa Classics і «Гоголь феста». До речі обидва фестивалі ріднить принцип їх побудови–це мультидисциплінарні проекти. Саме такий тренд зараз властивий кращим фестивалям світу–ось і ми захотіли не відставати.

За 5 фестивальних днів пройшло 14 заходів–і разом з класикою звучала сучасна, старовинна музика, джаз; були театр, поезія, гумор, сучасна хореографія, відкрилися 3 виставки. (У тому числі персональна А.Ройтбурда–у головній одеському академічному музеї). Були проведені цікаві культурологічні дискусії і мастерклассы.

Одеська публіка, що заповнила зали усіх заходів, показала себе чудово–вона виявилася готова до нового формату фестивалю, і проявила себе як завжди теплою і емоційною. Усі без виключення артисти були реально щасливі, а враховуючи їх щонайширше коло спілкування на світовій сцені–новини про те, що бренд музичної Одеси живий і саме місто повне атмосферою Світу і Свята–рознесуться по різних країнах.

До речі про гостей–їх було немало. Одна тільки естонська делегація в майже сотню меломанів, політиків, великих бізнесменів, журналістів відвідала і фестиваль, і різноманітні заходи в місті і одеському регіоні. Ще одно досягнення–приїзд декількох впливових російських журналістів з «Ехо Москви» , «Нової газети» та ін. Упевнений, що їх репортажі і прямі радіоефіри з фестивалю зробили для контрпропаганди кремлівським рупорам більше ніж можна собі уявити.

Такий фестиваль–ця не просто культурна подія. Це унікальна можливість привезти в місто правильних туристів : на «Odessa Classics» приїхали провідні культурологи, з Прибалтики–мільйонери, люди, які інвестують в Одесу. Коли відбувається такий захід, ведуться розмови про те щоб інвестувати в місто і далі. Адже Одеса–це туристичне місто. А розвиток культурного туризму створює робочі місця, інвестиційний клімат.

Я дуже сподіваюся, що наступний фестиваль буде підтриманий місцевою владою на фінансовому рівні. Тому що ніде у світі неможливе проведення серйозного фестивалю мистецтв тільки на меценатській підтримці. Та це і неправильно за своєю суттю–адже сучасний світовий досвід доводить, що хороший масштабний фестиваль завжди йде на користь будь-якому місту - і як правило владу це розуміє і допомагає таким проектам.

Фестивальний проект ODESSA CLASSICS почався дуже успішно. Але те, що він зміг відбутися без держпідтримки–що те на зразок дива, таке може статися тільки одного разу. Чи буде майбутнє у фестивалю? Поживемо - побачимо. Я–оптиміст. Наша мета спробувати в максимально короткий термін (3-5 років) зробити фестиваль не лише кращим в країні, але і одним з найяскравіших в Європі.

Олексій Ботвинов "Lb.ua"

Фотофакт