Ринок молока на Миколаєві не багатий, проте, експерти прогнозують його зростання через три - шість років

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1527 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(916)         

Днями в Україну приїде європейський комісар з питань Агропромислового комплексу(АПК) : цього разу перевірятимуть молочні підприємства. І якщо останнім пощастить пройти це випробування, європейці матимуть можливість спробувати українські молочні продукти, але, як то кажуть, "на один зуб".Вітчизняні ж виробники зможуть тільки нахвалятися своїм європейським статусом: зайняти серйозну нішу на цьому ринку найближчим часом їм не вдасться.

Доїти по - европейски

Минулого року Єврокомісія вже перевіряла українських молочників, проте, результат перевірок виявився незадовільним: понад 80 відсотків наявного в Україні молока не відповідають європейським вимогам, оскільки рівень бактерійного забруднення в нім перевищує норму в два, а то і в шість разів.

Таке враження, що цього разу до "гостей" готуються. І досить ретельно: служба державного нагляду Держспоживстандарту України перевірила 937,8 тонн молочної продукції на підприємствах - виробниках і на підприємствах, які спеціалізуються на зберіганні і оптовій реалізації молочної продукції. Вимогам не відповідали трохи менше 20 відсотків "молочки".

Перевірили згущене молоко, вершкове масло, сметану і іншу кисломолочну продукцію. Найбільш поширеним виявилося додавання замість молочного жиру рослинного, зокрема, пальмової олії. Крім того, на упаковці виробники називали молочними продукти, зроблені з сухого знежиреного молока, сухих вершків, лактози, сухої сироватки і води.

Проте, основною проблемою в Держспоживстандарті назвали низьку якість сировини, зокрема молока. Адже велику частину його збирають у населення, де корів доять вручну і часто просто на полі. У Європі ж якісним називають лише те молоко, яке взагалі не контактує з людьми або повітрям. Тільки так можна забезпечити незначний рівень бактерій в продукті. А щоб їх кількість не зростала за час перевезення, тільки що зібране молоко треба якнайскоріше охолодити.

У Україні дійсно є господарства, які можуть поставляти виробникам висококласне молоко, проте, кількість дійсно якісної сировини недостатньо, щоб забезпечити тих, що усіх, що бажають. Виробники зізнаються: якісне, виготовлене по європейських технологіях молоко доводиться розбавляти звичайним - щоб хоча як - те вийти на необхідні об'єми.

Домашнє - удвічі дешевше

Проте навіть звичайного молока часто бракує - з - за скорочення поголів'я худоби : взагалі в Україні минулого року кількість ВРХ зменшилася на 6,5 відсотка. Так, в агропідприємствах з торішнього поголів'я в 670 тис. залишилося лише 627 тис. Не краще ситуація і "в дворах": з 2,4 мільйонів голів минулого року - в цьому залишилося близько 2,3 мільйонів корів.

Саме так з'являється дефіцит. Вдосталь молока тільки влітку, коли завдяки природному випасу кількість надоїв значно зростає.Проте, і тут починаються проблеми: корови дають забагато молока, закупити все відразу неможливо. Крім того, в жару селянам важко уберегти зібране молоко від скисання.

Як наслідок - падає закупівельна ціна. Причому молоко від населення традиційно дешевше, ніж зібране на підприємстві : ціна за літр відрізняється майже удвічі. Так, нині базова ціна для населення складає 1,1 гривень. Якщо ж врахувати доплати за зміст білку, то середня ціна - близько 1,3 гривні за літр. Середня ж ціна для підприємств - від 2,1 до 2,5 гривні."Є регіон в Миколаївській області, де ми платимо аж 1,7 гривень - там така ринкова ситуація, адже молока дуже мало, і якщо ми опустимо ціну, то селяни повезуть своє молоко конкурентам", - розповів "РОЗУМ" генеральний директор ЗАТ "Молочний альянс" Сергій Вовченко.Таку різницю в ціні переробщики пояснюють не лише тим, що у господарств велика собівартість, а ще і тим, що селянське молоко треба аж двічі пастеризувати, а перед цим механічно очистити - це додаткові витрати.

Взимку ж закупівельні ціни вищі, проте, об'єми молока падають. Більшість селян - власників ВРХ хоче, щоб корова телилася взимку: тоді селяни не на полі і можуть наглядати за телям. Крім того, до весни теля виросте настільки, щоб самостійно пастися. "Відповідно взимку корова два місяці не доїться, молока немає. І ось з грудня по березень - дефіцит молока. Тоді як в сільгосппідприємствах в принципі питання сезонності не таке актуальне: там є зоотехнік, ветлікар, і народження корів йде за графіком. Тому корови дояться увесь рік", - пояснивВовченко.

Так, щоб зібрати досить молока, підприємствам доводиться завозити його з сусідніх областей. "Сировину беремо звідусіль, де тільки можна. За звичаєм, нормальне "плече" - в радіусі 100 кілометрів від заводу. Проте, в Україні ситуація з сировиною така, що територію треба розширювати, отже доводиться брати молоко за 320-350 кілометрів. Крім того, що далеченько, це також додаткові витрати. Але іншого виходу немає", - розповів переробщик.

Молоководство відродиться через три роки?

Розв'язати проблему ціни і якості наші члени уряду старалися не раз. Так, глава уряду Юлія Тимошенко запропонувала свій варіант: створювати сільгоспкооперативи. Мовляв, тоді люди самі об'єднаються і продаватимуть молоко за справедливою ціною.Проте, самі селяни об'єднуватися не поспішають, адже для кооперативів також треба закупити і утримувати відповідну охолоджувальну і очисну техніку.

Ще один варіант - інтегрувати виробництво, щоб молочні підприємства самі створювали тваринницькі ферми і забезпечували себе необхідною кількістю молока. Проте, до такої пропозиції молочники відносяться також скептично. "Ми мали коли - те 16 господарств, і, на щастя, від них позбавилися - були тільки збитки", - розповів СергійВовченко. За його підрахунками, сьогодні створення одного тваринницького комплексу, який би виробляв близько 100 тонн високоякісного молока, обійдеться в 20 мільйонів доларів.

"Щоб забезпечити себе молоком, нам необхідно спорудити близько 18 таких комплексів. Потрібних для цього засобів не маємо, отже про власне виробництво молока думати рано. Думаю, молоководство відродиться через 3-6 років.Причому - саме у вигляді потужних тваринницьких ферм, які активно впроваджуватимуть нові технології", - додав він.

Дуже небезпечний експорт

Нині частина української молочної продукції відповідає вимогам європейського ринку. "Але на європейський ринок її не пустять до того моменту, поки початкова сировина також не відповідатиме вимогам європейського ринку", - упевнені гендиректор "Молочного альянсу".

Зараз в Україні всього 20 відсотків молока відповідають європейським вимогам. Якщо ж його долю вдасться збільшити на 10-15 відсотків, то вітчизняні виробники зможуть вийти "на Європу", хоча не завоюють навіть один відсоток ринку.

Проте, як показує досвід, поспішати з експортом не слід. Поки що українські молочники експортують продукцію переважно в Росію.Проте підприємства, які отримали згоду від РФ, знаходяться у безпосередній залежності від доброї волі сусідів. "Співвідношення споживання, наприклад, сирів в Росії і в Україні складає 60 на 40. Це дуже небезпечні цифри, оскільки ми в значній залежності від Росії: адже будь-які політичні розбіжності, будь-який недогляд над якістю продукції - і для нас межа буде закритою, з'являться величезні збитки", - відмічаєСергій Вовченко.

Проте і повністю відмовитися від експорту виробники не планують: якщо уряд буде систематично хоч би раз на квартал повертати ПДВ, то підприємствам не знадобляться кредити. Завдяки цьому експорт буде значно вигідніший, ніж виробництво на внутрішній ринок, відмічають експерти.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика