Небезпечно вибраний напрям

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1622 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(973)         

Зростаючий внутрішній борг може знецінити гривню восени до 8-10 грн/1 дол.

Рішення Кабміну про збільшення статутного фонду НАК "Нафтогаз України" на 18,6 млрд. грн шляхом випуску державних цінних паперів і викупу їх Національним банком України було сприйнято дуже неоднозначно як політиками, так і експертами. Доля облігацій внутрішньої державної позики(ОВГЗ) в портфелі НБУ і так росте. З січня по червень об'єм ОВГЗ в резервах НБУ збільшився з 8,6 млрд. грн до 28,6 млрд. грн Тепер може статися так, що загальний об'єм внутрішнього боргу(на сьогодні - понад 50 млрд. грн) виросте на третину.

У порятунок НАК


Незважаючи на те що допомогти найбільшій державній енергетичній компанії вирішити фінансові проблеми необхідно, постійне збільшення запозичень може лише посилити ситуацію. Навіть непрофесіоналові ясно, що борговий шлях не сприяє ліквідації тих дисбалансів в енергетичній і фіскальній політиці держави, які привели до появи і довгого існування проблем неплатежів і постійних заборгованостей перед постачальниками у газовій галузі України.

Крім того, слід звернув увага ще і на той факт, що часте використання емісійних ресурсів для вирішення проблем НАК "Нафтогаз України" служить додатковим чинником розігрівання інфляційної ситуації.Згадаємо, що, за словами Віктора Ющенка, в червні 2009 року він доручив Національному банку провести емісію гривні з метою отримання коштів для розрахунків Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з російським "Газпромом" за поставлений в травні природний газ в об'ємі 3,8 млрд. грн

Точно так, як і у вищеназваного доручення Президента, правова основа прийнятого Кабінетом міністрів рішення про збільшення статутного фонду виглядає сумнівною. Воно суперечить, щонайменше, закону про державний бюджет на 2009 рік. По суті, відбувається процес перекладу дефіциту бюджету, пов'язаного з фіскальною складовою, в прямий борг уряду перед Національним банком. На жаль, така позиція не є ні новою, ні ефективною. Вона допомагає лише латати діри поточного бюджету. Наслідки для бюджетів майбутніх періодів при збереженні цього підходу будуть дуже плачевними. А приводів для оптимізму трохи:така поведінка Кабміну спирається на українську традицію - постійно жити у борг.

Неліричний відступ


Традиція жити не відповідно до достатків в масовій свідомості українців з'явилася відносно нещодавно - в 90 - е роки. Розпродаж державної власності, фактично повний хаос в законодавстві, приватизація і інші "принади" перехідного періоду, що з'являються неначе з нізвідки гроші прищепили людям дуже неправдиві уявлення про механізми виробництва і способи отримання прибутку.

Робота перестала бути цінністю. Цінністю стали товари. А наявність тих або інших речей у власності - показником статусу. Навіть коли можливості підтвердити цей статус чим - те іншим не було. "Очманілі" гроші, що в результаті з'явилися, швидко зникли.У більшості своїй вони так і не були витрачені ні на будівництво нових заводів, ні на розвиток науки, ні на створення геніальних витворів мистецтва. Вони були просто проїдені і пропиті.

Після недовгого періоду відносного спокою Україна перетворилася на випробувальний полігон для всіляких ризикових інвестицій з боку широко відомих світових біржових і фінансових спекулянтів. Також в країну хлинув потік коротких кредитів, спрямованих, передусім, на споживчий ринок. Людей привчали жити у борг, розповідаючи їм захоплюючі історії про хороше життя з екранів телевізорів, сторінок газет і журналів, ефіру FM - станцій.

Одночасно зі збільшенням кредитної залежності громадян і зростанням негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу ріс дефіцит державного бюджету.

Нагадаємо, що кредитні гроші витрачалися якраз переважно на імпортні товари:аналогів вітчизняного виробництва не було, або ж вони були витіснені зарубіжними конкурентами. Оскільки в Україні немає і не було політики підтримки свого виробника, продавати стало вигідніше, ніж робити. У результаті, грошей катастрофічно бракувало не лише на компенсацію ПДВ по експорту, але і на все зростаючий об'єм соціальних виплат. З 2002 року і до цього дня держава живе у борг, і цей борг постійно росте.

Геометрична прогресія у зародку


Згадуючи про державний борг, зараз, як правило, мають на увазі борг зовнішній. Саме їм часто оперують політики, журналісти, експерти. З одного боку, це начебто виправдано, особливо якщо судити по співвідношенню об'ємів внутрішнього і зовнішнього боргів. З іншого боку, поки на внутрішній борг мало хто звертає увагу, він росте. Причому за останній рік просто фантастичними темпами - понад 150% в рік.

Розмір внутрішнього боргу України з 2004 - го по травень 2009 року


Цей приріст може прискоритися, якщо за газ або деякий інший стратегічний імпорт Україна розраховуватиметься емісійними грошима. Судячи з останніх дій уряду, після того, як можливість залучення зовнішніх позик окрім траншів МВФ істотно скоротилася(чи, скажемо прямо, майже зникла), Кабмін звернув увагу на внутрішні ресурси. А оскільки збільшувати фіскальний тиск до безкінечності неможливо, а безпосередньо девальвувати гривню може тільки Національний банк, то заручниками критичної ситуації з вільними засобами виявилися державний бюджет і внутрішній борг.

Якщо звернутися безпосередньо до структури самого внутрішнього боргу, можна помітити, що на даний момент велика частина боргу сконцентрована у боргових зобов'язаннях перед НБУ.В порівнянні з показниками, приведеними в таблиці(свіжіших даних Мінфін доки не дає), сума заборгованості на початок липня 2009 року зросла майже втричі - до 28,6 млрд. грн Як у облігаціях з досить віддаленим терміном погашення - 7 і 5 років, так і середньострокових - трирічних.

При цьому слід зазначити, що Міністерство фінансів збільшило об'єми первинного розміщення державних цінних паперів, роблячи ставку на короткострокові облігації(з термінами погашення три і шість місяців) і пропонуючи доходність на рівні 21-22 %, яка дещо вищий, ніж поточні ставки на кредитному ринку, що є непрямим свідченням невтішної фіскальної ситуації.

"Попутні" борги


Окрім безпосередньо прямого внутрішнього боргу, росте і гарантований державою внутрішній борг. Це, як правило, борг держбанків і корпорацій, за який поручився уряд.

На даний момент велика його частина доводиться на зобов'язання перед двома державними банками - Ощадбанком і Укрексімбанком. Ці зобов'язання також нестримно збільшуються. У липні тільки НАК "Нафтогаз України" був залучений 1 млрд. грн кредитних коштів Укрексімбанку для погашення чергового платежу за поставлений "Газпромом" природний газ.

Окрім безпосередніх боргів уряду, в Україні на даний момент існує досить великий об'єм муніципальних боргів - як зовнішніх, так і внутрішніх. Борги міст і областей обчислюються десятками і сотнями мільйонів гривен.

Наприклад, Львівська міськрада в 2007-2008 роках прийняла рішення про випуск облігацій внутрішньої позики на загальну суму 292 млн. грн, Київський і Харківський міськради - на суму 100 млн. грн кожен, Донецька міськрада - на 45 млн. грн в 2005 році і на 50 млн. грн в 2006 році, Запорізька міськрада - на 75 млн. грнЛуганська міськрада - на 29,3 млн. грн

Практично усі ці цінні папери мають термін погашення 5 років, і викупляти їх доведеться вже починаючи з 2010 року. Чи будуть в місцевих бюджетах такі суми - невідомо. Можливо, їм доведеться реструктуризувати позики або ж звертатися за допомогою до Мінфіну. Це, у свою чергу, безумовно, відіб'ється на розмірі внутрішнього боргу.

Не слід також забувати і про зовнішній муніципальний борг. За інформацією Міністерства фінансів, тільки у Києва сумарний зовнішній борг перевищує $1, 1 млрд. У Харкова боргів на $100 млн., у Одеси сума зовнішньої заборгованості перевищує 335 млн. грн, у Миколаєва - 13 млн. грн Який саме борг - зовнішній або внутрішній - погашатиметься в першу чергу, зараз сказати складно, але можна припустити, що якщо термін погашення доводитиметься на один і той же період, то пріоритет, природно, буде відданий зовнішньому боргу.

Прогноз на завтра


Який же прогноз на найближче майбутнє? Що чекає нас восени 2009 року? Давати які - те чіткі цифри зараз скрутно. І політична, і економічна ситуації дуже нестабільні. Швидше за все, повториться торішній розклад, коли різке збільшення внутрішніх боргових зобов'язань держави припало на кінець року. Тоді внутрішній борг України різко виріс - з 17 млрд. грн ($3, 5 млрд. по курсу 5,05 грн/$1) до 44,5 млрд. грн ($5, 8 млрд. по курсу 7,5 грн/$1, згідно з розрахунками Мінфіну).

При цьому випущені Мінфіном ОВГЗ на суму 8,5 млрд. грн спочатку були викуплені комерційними банками, а потім(впродовж одного - двох днів) виявилися на рахунках НБУ. Фінансові аналітики визначали такий випуск ОВГЗ як приховану емісію грошей, оскільки Національний банк фактично профінансував різко збільшений дефіцит держбюджету.Головна відмінність полягатиме в тому, що розраховувати на запозичення на зовнішні фінансові ринки навряд чи припаде. Значить, збільшення внутрішнього боргу може стати основним механізмом покриття дефіциту бюджету і розрахунків уряду по поточних боргах державних корпорацій.

Більшість експертів схиляються до думки, що восени 2009 року девальвація гривні буде не такою значною, як в 2008 - м, але все таки станеться. Прогнози по курсу коливаються в межах 8-10 грн/$1. Зростання податкових надходжень в першому - другому кварталах 2009 року був обумовлений високою долею авансових платежів, чого в третьому - четвертому кварталах чекати не слід. Нагадаємо, що в 2009 - м, згідно з планом надходжень засобів до бюджету - 2009, Мінфін повинен притягнути приблизно 70 млрд. грн за рахунок внутрішніх боргових випусків, а це фактично третина усіх доходів казни на цей рік.Отже, можна припустити, що уряд продовжить практику підвищення процентної ставки по облігаціях внутрішньої державної позики і пропонуватиме НБУ викупляти ОВГЗ. Швидше за все, це будуть цінні папери з коротким терміном погашення в 3 і 6 місяців і з довгим терміном погашення - 5 і 7 років.

Думка професіонала


Сергій Кисельов експерт Школи політичної аналітики при Національному університеті "Киево - Могилянська академія"


Внутрішній борг поступово ростиме. Об'єм розміщених облігацій внутрішньої державної позики з початку року збільшився майже в два рази - з 29,2 млрд. до 50,7 млрд. грн Причому доля Нацбанку як власника ОВГЗ за цей період також різко збільшилася - з 29% до 59%.

Подальшому зростанню об'ємів внутрішнього боргу сприятиме і рекапіталізація ряду банків, і планомірне збільшення статутних фондів двох державних банків - Ощадбанку і Укрексімбанку.

В той же час сама по собі тенденція зростання внутрішнього боргу не настільки критична. Сукупність загального(прямого і гарантованого) держборгу зараз складає близько 20% ВВП. У багатьох західних країнах це співвідношення набагато вище. Але головне тут: в - перших, розумне використання і контроль за використанням позикових коштів, в - других, контроль за вартістю обслуговування боргу, в - третіх, можливість для реструктуризації і планомірного погашення боргів.

Можливість подальшої девальвації гривні на осінь зберігається, хоча я б це зв'язував не стільки з питанням зростання внутрішнього боргу, скільки з необхідністю повернення значних об'ємів зовнішніх боргів комерційних банків, а також з необхідністю збільшення об'ємів закуповуваного газу в Російській Федерації.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика