Бюджет лікуватимуть електрикою?

07.09.2009 19:18

Згідно народної мудрості, якщо що велике хочуть продати швидко, значить, чи то у бюджеті немає грошей, чи то скоро вибори.

Нинішні грандіозні приватизаційні плани відповідають обом цим умовам. Більше того, в якості бонуса до них "додається" світова фінансова криза, що означає украй в'ялий інтерес "забугорных" інвесторів.

Основна надія уряду - загнати подорожче Одеський припортовий завод. Про легендарний "Укртелеком", продажі якого незабаром підуть вже на другий десяток років, поки говорити не будемо. Тим більше що однією рукою підписується політичне рішення про продаж держпакету акцій нашого телеком - монополіста, а інший - ці ж акції переводяться з управління ФГИ в управління Міністерства транспорту і зв'язку.І дістати їх звідти для продажу буде ніяк не можливо.

Ну а наступний потенційний донор казни цілком традиційний - енергетика, точніше, енергорозподіляючі компанії. Ситуація в цій сфері теж досить показова.

З 2001 року, незважаючи на море обіцянок, в Україні не було продано жодного контрольного пакету акцій енергокомпаній. При цьому планів вистачало: обіцяли міжнародні конкурси, вибирали фінансових радників і інш. "Вихлоп" виявився практично нульовим.

Хіба що у кінці 2002 року Фонд держмайна на наполегливе прохання "словацьких друзів"(з групи москвичів Михайла Воеводина і Олександра Бабакова, яку представляв тоді незабутній г - н Курочкін) виставив на торги на Київській міжнародній фондовій біржі 25 - процентні пакети акцій ВАТ "Сумыоблэнерго" і ВАТ "Полтаваоблэнерго".Причому торги тоді організували так, що ніхто, окрім "єдино правильного" претендента, брати участь в них не зміг би. Тоді як раз йшло "выпрессовывание" співвласника групи приватизованих у кінці 90 - х років обленерго Костянтина Григоришина.

Але Григоришину вдалося знову домовитися з Віктором Пінчуком(тоді скромним зятем президента), і торги в останню мить відмінили. На чому, власне, все і затихло на п'ять років...

Точніше, в енергетиці перетрясання тривали - але вже між приватними акціонерами.

Виникали і розпадалися проекти альянсів Григоришина і Пінчука, на ринок пробував зайти Анатолій Чубайс. Костянтин Григоришин поступався своїми пакетами Ігорю Коломойському, а потім судився за них. Частина грошей перепала навіть на фінансування Майдану.Після перемоги якого сталися шумні спроби зворотного захоплення двох обленерго, що звелися у результаті до місячної боротьби за побутівку "Прикарпатьеоблэнерго".

Але держава в цьому випадку брала участь тільки на рівні чиновників - лобістів. Завдяки яким Ринат Ахметов легко і невимушено радикально посилив контроль над "Днепрэнерго", викликавши у Ігоря Коломойського почуття, гранично далекі від захоплених.

Втім, в даному випадку сталася улюблена дончанами схема конвертації боргів в акції, відпрацьована ще на самому початку поточного десятиліття на "Донбассэнерго" і "Донецкоблэнерго".

Не залишилася осторонь і столиця.Спочатку команда екс - мера Омельченко пробувала нишком "розчинити" держпакет "Київенерго", а потім вже команда нового градоначальника Черновецького тихо і без пилу збула що належить місту 12,7 - процентний пакет "Київенерго" парі офшорок г - на Ахметова.

Держава ж, повторимося, розважалася планами. Спочатку воно збиралося продавати контрольні пакети, потім розпочати з маленьких, потім знову великі... Стежити за вигинами державної думки було цікаво, але практичної користі це приносило мало.
У 2007 році Кабмін вирішив продати блокуючі пакети в шести приватизованих обленерго, але через декілька місяців обсмикнув з секретаріату президента. На Банковій терміново зажадали викреслити енергорозподіляючі компанії зі списку тих, що приватизовуються, причому з чудовим мотивуванням:при приватизації цих компаній їх акції вилучаються із статутного фонду Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України"(НАК "ЭКУ"). А це "може привести до неплатоспроможності цієї компанії і великої загрози економічної і енергетичної безпеки України".

Пройшов рік, і виявилось, що енергетична безпека країни не постраждає, навіть якщо з НАК "ЭКУ" прибрати усе обленерго.

Але крига таки скреснула. На початку березня 2009 року ФГИ таки виставив на продаж блокуючі пакети держави(25-27% акцій) в приватних обленерго("Чернігів -", "Прикарпаття -", "Полтава -", "Львів -" і "Суми -"). А ось пакет "Одессаоблэнерго" з продажу зняли.

Приватизатори спробували зіграти на боротьбі між бізнес - групами. Контрольні пакети обленерго, що продаються на біржі, належать структурам, дружнім групі "Приват" Ігоря Коломойського і Костянтина Григоришина. Ну і брати Суркіси.Купівля 25% забезпечує кожною із сторін контроль. А за це можна і розщедритися...

Минулого року у ФГИ говорили, що можуть отримати за ці пакети 2-3 млрд. гривен. Проте те була інша епоха - криза істотно підкоригувала плани.

Поки вдалося продати тільки два з п'яти блокуючих пакетів. 25 травня 26,98% акцій "Львовоблэнерго" пошли за 197,8 млн. грн при стартовій ціні 171,7 млн., тобто з перевищенням в 15%. За "Черниговоблэнерго" заплатили щедріше: при стартовій ціні 119 млн. пакет купили за 223,4 млн. грн
На цьому справа і затихла: купувати 25 - процентні пакети "Полтаваоблэнерго"(за 307,7 млн. грн), "Сумыоблэнерго"(за 209 млн.) і "Прикарпатьеоблэнерго"(за 230,8 млн. грн) що бажають доки не видно. Хоча чутно.

У серпні співвласник Приватбанку Ігор Коломойський дав інтерв'ю "Українській правді", в якому прояснив своє бачення того, що відбувається.І, зокрема, підтвердив, що пакет "Черниговоблэнерго" був куплений Григоришиным на пару з Коломойським. Заразом Ігор Валерійович зайвий раз нагадав про існування "озброєного нейтралітету" з Григоришиным: "У зв'язку з нашими непростими стосунками з Костянтином Івановичем ми так вирішили, що усім процесом купівлі акцій у нас повністю керує Григоришин. Я йому в цьому дав повний карт - бланш і сказав, що все, що ти зробиш, я заздалегідь визнаю: за скільки купиш, стільки і буде - я дам половину".

Цікаво, що, за його даними, "Львовоблэнерго" "купив Суркіс, а не Григоришин. Може, Григоришин не чекав, що той купить". Тобто чутки про те, що Суркіси взагалі підуть з енергетики, задорого поступившись своїми акціями Григоришину, у черговий раз не підтвердилися.

Відносно купівлі інших блокуючих пакетів Коломойський філософськи помітив: "Зараз - ні, тому що стартова ціна завищена".

Інші українські учасники енергоприватизації доки теж чекають. Москвичам з групи Михайла Воеводина і Олександра Бабакова("Севастопольэнерго", "Кіровоград -", "Херсон -" і "Житомироблэнерго") купувати пакети нецікаво. Хоча вони б, очевидно, поборолися за "Одессаоблэнерго", де декілька років воюють з групою "Фінанси і Кредит" бютівця Костянтина Жеваго. Але. За офіційною версією, НАК "Енергетична компанія України" не передала фонду акції "Одессаоблэнерго" для торгів.

Г - н Ахметов теж не став влізати на чуже поле. У результаті, вже впродовж декількох місяців торги регулярно переносяться на наступний тиждень з - за відсутності заявок.

Власне, список можливих претендентів на енергетику доки дуже куций. Це група "Приват" Ігоря Коломойського, група "Енергетичний стандарт" Константина Григоришина, "ДТЭК" Рината Ахметова і Emfesz Дмитра Фірташа.

Із зарубіжних учасників цікавість виявляли словацька VS Energy(що раніше працювала строго на москвичів) і російське ЗАТ "Інтер РАО ЄЕС". Ну, і в різний час про свій інтерес говорили чеська компанія CEZ і угорська MVM. Американці з AES Corp., що купили в 2001 році "Киевоблэнерго" і "Ривнеоблэнерго", публічно не висловлюються.

Прийняти участь пропонували німцям і французам - усі ввічливо слухали. І доки все...

І ось на цьому не дуже грошовому фоні уряд пішов ва - банк. У кінці липня було прийнято рішення почати залповий продаж енергорозподільних компаній.

29 липня Кабінет міністрів доручив Міністерству палива і енергетики вилучити із статутного фонду НАК "Енергетична компанія України" держпакети акцій 15 компаній, що енергозабезпечують, і передати їх в управління Фонду держмайна для їх продажу.

Пізніше вирішили список злегка урізувати, прибравши 46% акцій "Черкассыоблэнерго".Його продаватимуть окремо. Фонд держмайна об'єднає там державний пакет з 25% "Української енергозбережної сервісної компанії"("УкрЭско"). Юридично "УкрЭско" майже цілком належить ФГИ(99,66%), але. ситуація з цим пакетом підвисає вже декілька років. У самому обленерго великий пакет(більше блокуючого) контролюють структури Костянтина Григоришина.

У результаті, на продаж виставлять 12 пакетів з більш ніж 60% акцій, а також 51% акцій "Тернопольоблэнерго" і 50%+1 акція "Київенерго".
Досить анекдотично виглядає продаж 60,06% "Луганскоблэнерго". У компанії немає абсолютно нічого, окрім величезних боргів. Усі активи давным - давно виведені в приватне ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання".

Абсолютно незрозуміло, навіщо в держвласності залишати 10-15% акцій "Вінниця -", "Волинь -", "Дніпро -", "Закарпаття -", "Хмельницьк -", "Миколаїв -" і "Черновцыоблэнерго" і "Крымэнерго".У "Донецьк -" і "Харьковоблэнерго" і зовсім залишають аж 5%!

Між тим давно визнано, що наша держава практично не впливає на діяльність компаній, навіть маючи 25 - процентні пакети. Більше того, було б занадто оптимістичне стверджувати, що воно сильно контролювало, скажімо, "Тернопольоблэнерго"(51% в держвласності). Виявилось, що, поставивши лояльне до приватників керівництво, можна цілком законно роками не проводити зборів акціонерів...

Твердження, що "недогризки" енергоакцій в НАК "ЭКУ" роблять її статутний фонд реальним і наповненим, виглядає малопереконливим. Зате такий крок серйозно знижує цінність пакетів, що виставляються на продаж. Продавати 75% відверто краще і дорожче...

У багатьох обленерго вже давно є цілком пристойні міноритарні пакети. Приміром, в найбільшій державній енергорозподіляючій компанії "Днепроблэнерго" давно сформований пакет структур Григоришина(близько 20%).Їм у свій час, в альянсі з Пінчуком, навіть контролювали компанію. Є великий пакет і в "Запоріжжі -", і в "Николаевоблэнерго". У Вінницькій і Волинській енергокомпаніях група "Енергостандарт" все того ж К.Григоришина є видатним приватним власником понад 20% акції. У "Черновцыоблэнерго" блокуючий пакет, а в "Закарпатьеоблэнерго" - велика доля(понад 10%) належить "московським словакам" Воеводину - Бабакову. Ну і так далі.

У кінці липня виконувач обов'язків глави Фонду держмайна Дмитро Парфененко так описував процедуру майбутнього продажу : "Це рішення не означає, що усі ці 15 пакетів в одно час виставлятимуться на продаж, що ринок обвалиться, що ми усі пускаємо з молотка за безцінь". Пакети оцінять, і лише потім фонд підготує проект умов продажу.

А тепер дивимося на опубліковане 2 вересня ц.р. розпорядження Кабінету міністрів :"Погодитися з пропозицією Фонду державного майна відносно внесення змін до планів розміщення акцій господарських суспільств в частині продажу пакетів акцій згідно з додатком за конкурсом з використанням відкритості пропозиції ціни за принципом аукціону в період до 1 грудня 2009 року".

Ви твердо упевнені, що це не практично одночасне виставляння пакетів на продаж? І що масовий викид енергоакцій на продаж не перешкодить сформуватися високим цінам?

Реакція експертів виявилася досить скептичною: високих цін не чекає ніхто. Як, втім, і продажі усіх 14 енергопакетів.

Відзначилися і політики. Багатьом запам'яталося, що Віктор Янукович, покритикувавши урядове рішення продати Одеський припортовий, дуже дипломатично промовчав з приводу обленерго.

Поки найрізкіша реакція послідувала від екс - глави ФГИ Валентини Семенюк - Самсоненко, що звично подала до суду на Фонд держмайна. Між іншим, вона нагадала, що приватизація цих підприємств неможлива у зв'язку з тим, що не прийнята нова програма приватизації, не прийнята енергетична програма і діє указ президента України Ющенка №200, що забороняє приватизацію стратегічних підприємств до виконання комплексу вимог. Заразом Валентина Петрівна запропонувала Ющенка, СНБОУ і Генеральній прокуратурі приєднатися до її позову. Пропозиція вийшла веселою.

Де - те є і зовсім "древні" позови групи Григоришина по скасованих ФГИ у кінці 90 - х років продажам 36% "Чернівці -" і 40% "Николаевоблэнерго". Загалом, юристам буде ситне і ненудне.

Питання - що отримає від цього державу. З одного боку, як показують конфлікти минулих років, управлінець з нього аховий.За наявності групи ініціативних товаришів він досить навіюваний і легко поступається контролем. Прикладами чого стали і "Днепрэнерго", і "Укртатнафта".

Багаторічне базікання про інвестиційні конкурси теж доки закинули - за непотрібністю. Не до них - вибори на носі.

Так що зараз уряд перевірять, наскільки воно готове демпінгувати при продажах. Благо, досвіду навалом.

У Мелітополі Запорізької області довго і сумно продавали верстатобудівний завод. На останньому конкурсі в серпні ц.р. була навіть конкуренція. І таки продали. аж за ціною двокімнатної квартири в Києві.

Історія любить злорадні жарти. У 2004 році регіоналів звинувачували в масовому "продажі Батьківщини" під вибори. Тепер ситуація повторюється. Різниця лише в тому, що в дешевому розпродажі зможуть прийняти участь навіть політичні опоненти. Уявіть собі картину:Юлія Володимирівна урочисто передає підписаний договір купівлі - продажі Дмитру Фірташу.

Ігор МАСКАЛЕВИЧ

Фотофакт