Головний тренер МФК "Миколаїв": Це шок для усієї нашої команди!

01.07.2008 10:01

Нетривала бесіда з колишнім головним тренером МФК "Миколаїв" В'ячеславом Мазарати проходила в незвичній обстановці - немов на вокзалі.

До тренерської кімнати раз у раз заходили футболісти, щоб сказати В'ячеславу Григоровичу слова вдячності за спільну роботу і на прощання по - мужски міцно обнятися. Заглянув з "бігунком" і масажист Петро Голубоцкий. А на дивані, столах, стільцях лежали упаковані особисті речі тренерів, з якими вони готувалися покинути межі футбольної бази.

Але як би не було гірко, все ж треба, хай і не в такому об'ємі, як в минулі роки, підвести спортивні підсумки чемпіонату, який вже став надбанням історії.

- В'ячеслав Григорович, якщо виходити з турнірної таблиці, то виходить, що в МФК "Миколаїв" були зібрані кращі в першій лізі гравці оборонного плану і, навпаки, найслабкіші гравці атаки. Інакше як пояснити кількість забитих і пропущених м'ячів?

- В першу чергу основною задачею ми ставили оборонні дії усієї команди, в яких брали участь і форварди. Можливо, в підготовчий період навіть вчинили перекоси в цьому плані і недостатньо уваги приділяли атаці. Але ж гра попереду багато в чому будується на індивідуальній майстерності, а таких гравців, здатних самостійно вирішити долю матчу, у нас не було.

У першому крузі більшість голів забили після стандартів. У другій половині чемпіонату суперники нас добре вивчили і в цих ситуаціях знали, як грати.

- Та все ж, чи могла команда виступити краще? Зайняти, скажімо, шосте або сьоме місце?

- Ми не повинні були програвати будинки "Волині" і "Игросервису". Не повезло нам і в Чернігові. У цих зустрічах втратили реальні окуляри, що позначилося на підсумковому місці. Ну а в тому, що нам не вдалася кінцівка змагань, мабуть, значною мірою винна обстановка, що склалася навкруги. Адже і до гравців доходили чутки про те, що команда може припинити існування, а це, погодитеся, настрою не додавало.

- Дайте, будь ласка, оцінку діям окремих футболістів.

- Відмінно зіграв воротар Гайдаржи. Саша значно додав, діяв рівно, упевнено, без помилок. В першу чергу пояснюю це тим, що поряд з ним був інший Олександр - Лавренцов, і спільні тренування з таким майстром пішли на користь.

З новачків добре проявив себе Рябченко, і якщо він залишиться в професійному футболі, то ще здорово додасть. Надійно, як і личить, грав Оксимец, на своєму рівні - Орлатый і Смишко. Дуже порадував Бойченко.

Що стосується претензій, то в першу чергу їх треба адресувати крайнім півзахисникам. Гравці цього амплуа мають бути активнішими, мобільнішими. Відносно нападаючих. Таран, мабуть, виплеснув все, що умів, в першому крузі. Шелест начал непогано, але отримав травму. Фоменко - форвард руйнівного типу, але без допомоги тих же крайніх півзахисників йому було важко.

- Напевно існували плани підготовки до нового сезону в першій лізі.

- Планували почати роботу 6 липня. Закінчилися контракти у Орлатого, Оксимца, Васина і Фоменко. Оксимец, приміром, висловив бажання завершити активні виступи.Орлатый має намір спробувати свої сили у вищій лізі, Фоменко теж має плани змінити команду. А Васину ми збиралися запропонувати новий контракт. Що ж до селекції, то збиралися зробити акцент на атаку: знайти нападаючі і півзахисників атакуючого, творчого плану. Також вели переговори з вихованцями миколаївського футболу. Немало гравців, як завжди, пропонувало селекціонери різного рівня. Але мали намір, повторюся, посилити атакуючу лінію команди. Адже з обороною у нашого колективу все в нормі, менше нас пропустив "Ильичевец", що лише повернувся у вищу лігу.

- Яка реакція футболістів на останні події?

- Все в шоці. Багато хто зв'язував свою подальшу ігрову кар'єру саме з нашою командою. Я розумію, що якби таке рішення було наслідком поганої гри. Так, у нас була маса проблем. Але ми адже не за виживання боролися, а знаходилися ближче до верху турнірної таблиці. Образливо.Взимку свідомо пішли на омолоджування команди, можливо, навіть її послаблення. Адже сказати про те, що Рябченко або Шелест відразу ж посилили гру, не можу. Але вони - вихованці миколаївського футболу, і ми чекали, що з набуттям досвіду заграють. Рябченко до кінця круга вже здорово додав.

Ми намагалися до цього, наскільки це можливо, захистити їх від усіх чуток і розмов. Але терміни вірогідного краху встановлювалися і восени, і зимою. Та і інші чинники негативно відбивалися на боєготовності колективу. Та все ж ми усі сподівалися на краще.

- Відразу стільки футболістів виявилися без роботи. Як ви вважаєте, буде на них попит?

- Хлопці вже почали займатися своїм працевлаштуванням. Упевнений, що багато гравців продовжать кар'єру в хороших командах. А деякі навіть поповнять ряди клубів прем'єр - ліги.

- чи Були у цього складу команди, так безжально відправленої до небуття, перспектив?

- Безперечно. На мій погляд, кардинально нічого міняти не треба було б. Контракти закінчувалися, знову повторюся, тільки у чотирьох гравців. І навіть у такому разі команда могла б висунутися на більш високі передові позиції в першій лізі.

- Ну а що ж місто Миколаїв? Невже у нас більше не буде професійної команди?

- Я оптиміст. Думаю, що в нашому місті є люди, які люблять футбол, переживають за нього, і у яких є фінансові кошти для відродження команди. Причому на якіснішому рівні.

- Каким особисто ви, В'ячеслав Григорович, бачите продовження своєї кар'єри футбольного тренера?

- У мене немає ні капелюхи, ні погон на плечах. Тому з радістю повернуся тренувати дітей. Или розгляну вже наявні пропозиції з аматорських команд.Але передусім треба все переосмислити, остигнути, отримати заряд позитивної енергії після складного сезону і такого сумного фінішу. Дуже непросто було тримати команду у формі і вимагати від них максимального результату. Пропрацював я в команді два роки другим тренером і трохи більше року - головним тренером. Офіційно з 1 липня я вільний.

Фотофакт